- •1 Моделі однолінійних систем масового обслуговування
- •1.1 Основні поняття і визначення. Дисципліна обслуговування.
- •1.2 Марківські процеси і ланцюги та їх властивості
- •1.2.1 Поняття марківського процесу і ланцюга
- •1.2.2 Дискретний ланцюг Маркова
- •2. Математична модель процесів народження і загибелі
- •2.1 Рівняння Колмогорова-Чепмена та рівняння Колмогорова
- •2.2 Ергодичні ймовірності процесів народження і загибелі
- •3 Математична модель системи мо з кінцевим числом станів
- •3.1 Зворотні та прямі рівняння Колмогорова
- •3.2 Математичні моделі консервативних систем мо
- •3.3 Обчислення інтенсивностей переходів марківських процесів
- •3.4 Система із n приладів і r із них можуть відновлюватись
- •2. Які величини є елементами інфінітезимальної матриці?
- •4 Моделі багатолінійних систем масового обслуговування
- •4.1 Основні типи систем масового обслуговування
- •4.2 Символіка систем мо
- •4.2 Математичні моделі основних типів систем мо
- •4.3 Багатолінійна система м/м/n/n з обмеженою чергою і обмеженим часом очікування
- •4.4 Обчислення ергодичних розподілів системи мо типу m/m/n/n
- •4.4.1 Багатоканальна система з обмеженою чергою (m/m/n/n)
- •4.4.2 Багатоканальна система з нескінченою чергою і обмеженим часом очікування (m/m/n)
- •4.4.3 Система мо з очікуванням і необмеженою чергою (m/m/n; )
- •5 Оптимальні потоки у мережах
- •5.1 Поняття про мережу і основні визначення
- •5.2 Задача про максимальний потік у мережі
- •5.3 Теореми про оптимальні потоки у мережах
- •5.4 Метод розстановки поміток для знаходження максимального потоку
- •5.5 Модифікований метод розстановки поміток для знаходження максимального потоку
- •5.6 Алгоритм Форда-Фалкерсона знаходження максимального потоку
- •6 Багатополюсні максимальні потоки
- •6.1 Умова реалізації
- •6.2 Аналіз мережі
- •7 Найкоротші ланцюги і потоки мінімальної вартості
- •7.1 Найкоротші ланцюги
- •7.2 Багатополюсні найкоротші ланцюги
- •7.3 Багатополюсні ланцюги максимальної пропускної здатності
- •7.4 Потоки мінімальної вартості
1 Моделі однолінійних систем масового обслуговування
1.1 Основні поняття і визначення. Дисципліна обслуговування.
В локальних мережах використовують протоколи канального рівняння, які організовують доступ до середовища і ґрунтується на колективному використанні декількома вузлами ресурсів такого середовища, за рахунок розподілу в часі. В цьому випадку, як і в усіх випадках розподілу ресурсів з випадковим потоком запитів, можуть виникати черги.
Прикладом простої схеми (рис. 1.1) з чергою може слугувати сервер, який надає іншим елементам системи деякі послуги. На сервер поступають запити на обслуговування, Якщо сервер вільний від обслуговування, то запит, який поступив у систему обробляється негайно. Інакше запит поміщається у чергу. Коли сервер закінчить обробку запиту, то він покидає чергу. Якщо у цей момент у черзі є неопрацьовані запити, один із них тут же вибирається сервером із черги.
Рисунок 1.1 – Структура черги у системі з одним сервером
Потік заявок, який поступає на обслуговування є випадковим процесом і правильний його математичний опис є одною із основних задач при моделюванні комп’ютерних систем і мереж.
Під процесом обслуговування слід розуміти те, що необхідно затратити деяку кількість роботи, виконати деяку кількість операцій, затратити деякий час на переробку, видозміну та обслуговування деякого об’єкта.
У вхідному потоці, заявки на обслуговування поступають у дискретні моменти часу . Будемо позначати тривалість часу між моментами поступлення - го і -го запитів і - число моментів , які лежать лівіше точки ( ). Для опису випадкового потоку необхідно знати спільний розподіл , для будь-якого , або спільний закон розподілу величин для всіх значень , .
Якщо розподіл числа запитів, які поступили у систему за певний інтервал часу, залежить лише від довжини цього інтервалу і не залежать від розміщення такого інтервалу на осі часу, то такий потік заявок називається стаціонарним.
Потік називають одинарним, якщо імовірність поступлення однієї заявки за нескінченно малий інтервал часу дорівнює нулю
.
Останню рівність можна трактувати як неможливість одночасного поступлення двох запитів.
Якщо число заявок, які поступили за інтервали часу, що не перетинаються, є незалежними у сукупності випадковими величинами, то говорять, що такий потік є потоком без наслідків.
Випадковий потік називають потоком з обмеженими наслідками, якщо величини незалежні у сукупності для всіх значень .
У тому випадку, коли є потік з обмеженими наслідками і величини , однаково розподілені для всіх значень , то такий потік носить назву рекурентного. Рекурентний потік повністю визначений, якщо відома його функція розподілу.
При моделюванні стаціонарних потоків заявок найчастіше використовують такі функції розподілу:
• експоненціальний розподіл . Величина - інтенсивність стаціонарного потоку, яка визначається як середнє число заявок, що поступили у систему за одиницю часу
, ;
• гіперекспоненціальний розподіл . Параметр називають порядком розподілу Ерланга;
• пуасоновський розподіл . Потік заявок, який підпорядкований пуасоновському закону розподілу, називають простим. Такий потік – стаціонарний і без наслідків. Справедливо наступне твердження: для того, щоб потік був простим необхідно і достатньо, щоб він був стаціонарним пуасоновський. Величина визначає імовірність прибуття елементів на протязі кінцевого проміжку часу . Середнє число елементів, які прибувають за час - . Якщо потік має пуасоновський розподіл, то проміжки часу між прибуттям пакетів розподілені за експоненціальним законом.
В опис процесу обслуговування повинні входити і опис правил порядку, у відповідності з яким відбувається обслуговування. Правила обслуговування визначаються дисципліною обслуговування, у відповідності з якою здійснюється вибір заявки (повідомлення) для обслуговування. Розрізняють пріоритетні і без пріоритетні дисципліни обслуговування.
Найпростішою без пріоритетною дисципліною обслуговування є правило, у відповідності з яким першим прийшов — перший обслужений (FCFS — First Come First Served). У відповідності з цим правилом заявка, яка поступила в систему МО, стає в кінець черги, якщо всі прилади зайняті і терміново обслуговується якщо вільний хоча б один прилад.
Прикладом пріоритетних дисциплін є правило “останній прийшов —перший обслужений“ (LCFS — Last Come First Server).