­­­­­

Міністерство освіти та науки України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Методичні рекомендації до планів семінарських занять та самостійної роботи студентів з курсу “нова історія країн західної європи та америки (1640 – 1870 роки)”

для студентів історичного факультету

Київ- 2008

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПЛАНІВ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З КУРСУ “НОВА ІСТОРІЯ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ (1640 – 1870 РОКИ)”. Для студентів історичного факультету./ Упорядн. Б.М.Гончар, Н.С.Папенко, Є.В.Магда. – К, 2008. –

Затверджено кафедрою нової та новітньої історії зарубіжних країн. Протокол № ____ від ___28 серпня___ 2008 року

Затверджено Радою історичного факультету. Протокол № ____ від _______________ 2008 року

Вступ

Нова історія країн Західної Європи та Північної Америки – цікавий та насичений період історії людства, час закладення підвалин багатьох ідеологічних течій, прав та свобод людини і громадянина.

Метою методичних рекомендацій є допомога студентам у підготовці до семінарських занять, самостійної роботи та до складання двох змістових модулів з нової історії країн Західної Європи та Америки. Специфіка історії нового часу як історії перемоги та розвитку капіталістичного суспільства, завершення процесу формування буржуазних націй та держави, створення фундаментальних основ політичного, економічного та духовного життя капіталістичних країн сучасності. Безперечним є й те, що знання історичного шляху таких країн як Англія, США, Франція, Німеччина сприяють справжньому усвідомленню загальнолюдських цінностей, баченню інших народів без прикрих спотворень і пропагандистських стереотипів минулих десятиліть.

Запропоновані плани семінарських занять скомпоновані по кількох тематичних блоках, які дозволять студентам здобути системні знання, концентрувати свою увагу на ключових епізодах історії Нового часу.

Для кожної теми та підтеми підібрані джерела та література, що дозволяє студентам використовувати свідоцтва різних джерел при аналізі історичних подій.

Надані для вивчення джерела різноманітні за своїм характером. Це законодавчі акти, історичні твори, мемуари, офіційні документи та інші матеріали. Все це дає можливість студентам ознайомитися зі специфікою роботи над різного роду історичним матеріалом.

Теми та питання семінарів побудовані так, щоб студент прагнув до творчого підходу, до самостійних міркувань та висновків.

Для успішної підготовки до складання іспиту студентам, упорядники пропонують тести (модульний контроль) до змістового модуля № 1, № 2 та основні джерела і літературу з курсу.

Методичні рекомендації та плани семінарських занять написані з врахуванням вимог сучасної історичної науки, новітніх поглядів на проблеми, що пропонуються до обговорення.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Нова історія – загальноприйнята в історичній науці назва третього періоду всесвітньої історії. Для країн Західної Європи новий період в історії світової цивілізації став перехідним від феодалізму до капіталістично-індустріального суспільства.

Основна мета курсу полягає у формуванні у студентів системного уявлення про становлення, розвиток та занепад феодалізму, створення основ, засад капіталістично-індустріального суспільства, творчі здобутки якого обумовили історичний розвиток людства впродовж нового і новітнього часу, продовжують серйозно впливати й на сьогодення.

Завдання курсу:

• виробити у студентів вміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, оцінювати найважливіші події та явища загальноєвропейської та американської історії в контексті світової історії; аналізувати особистий вклад в історію видатних діячів, вчених, просвітників;

• навчити студентів зіставляти історичні події, процеси з попередніми епохами, орієнтуватися в науковій періодизації історії;

• виробити вміння знаходити і критично аналізувати потрібну інформацію з минулого історії західноєвропейських країн та США, прогнозувати суспільні процеси;

• використовувати знання з нової історії в процесі викладання історичних дисциплін;

• працювати з комплексом джерел, іноземною літературою;

• вести самостійні дослідження в межах дисципліни;

• важливо навчити студентів використовувати їхні знання в педагогічній та науковій діяльності.

Вимоги до знань та вмінь:

У результаті вивчення курсу студент має знати:

• визначальні риси індустріальної цивілізації, перші європейські революції та їх вплив на цивілізаційний поступ людства;

• історію соціально-економічних, суспільно-політичних процесів та ідейно-політичних доктрин ХVІІ – ХІХ ст., місце в історії видатних історичних осіб;

• історичний розвиток західноєвропейської матеріальної та духовної культури, її взаємозв’язок з світовою культурою.

• Формування європейсько-американської цивілізації та основні тенденції суспільного розвитку позаєвропейського світу (ХVІІІ – середина ХІХ ст.).

У результаті вивчення курсу студент повинен вміти:

• аналізувати процес становлення, розвитку європейсько-американської індустріальної цивілізації.

• використовувати знання з нової історії країн Західної Європи та Америки в процесі викладання новітньої історії.

• застосовувати на практиці знання, отримані в процесі навчання;

• вести самостійні дослідження в межах дисципліни;

• уміти працювати з комплексом іноземних джерел; надавати кваліфіковані консультації з проблем і питань, що вивчаються в межах курсу.

1. Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу «Нова історія країн Західної Європи та США (1640 – 1870 рр.)» поділений на два змістових модулі.

Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, самостійна робота, підсумкове оцінювання з модуля, реферати) і підсумковий контроль (іспит).

Оцінювання на семінарських заняттях здійснюється за 12 бальною системою, яка в подальшому переводиться в залікові бали.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно та письмово.

Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.