Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Еколог-методичка.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
546.82 Кб
Скачать

3. Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення поверхневих та підземних вод сміттєзвалищами

3.1 Встановлення факту забруднення

Для санкціонованих сміттєзвалищ (полігонів твердих побутових відходів – ТПВ), техніко-економічне обгрунтуавння, яке одержало позитивний висновок державної екологічної експертизи, факт забруднення підземних вод, обумовлений впливом полігону ТПВ, вважається встановленим, якщо:

а) в пробах води, відібраних з спостережливих свердловин, що розташовані нижче полігону по потоку грунтових вод, зафіксовано підвищення концентрацій забруднюючих речовин порівняно з пробами води із свердловин, що розташовані вище;

б) зафіксована поява забруднюючих речовин або підвищення їх концентрацій в колодцях найближчих до полігону ТПВ населених пунктів чи в місцях виклинювання підземних вод на поверхню землі.

Період забруднення підземних вод, обумовлений впливом полігону ТПВ, відлічується з моменту фіксації забруднення підземних вод до моменту відновлення характеристик їх якості.

Факт забруднення поверхневих вод вважається таким, що має місце, якщо зафіксовано витік фільтрату (у будь-якій кількості) за межі полігону ТПВ. Період забруднення поверхневих вод відлічується з моменту фіксації витоку фільтрату за межі полігону до припинення його витоку. Якщо повторний витік зафіксовано на протязі 1 міс., вважається, що витік був безперервним з моменту його першого виявлення.

Факт забруднення поверхневих і підземних вод від несанкціонованих сміттєзвалищ не потребує хіміко-аналітичного чи іншого підтвердження. Період забруднення поверхневих і підземних вод (періоду впливу сміттєзвалища) відлічується з моменту утворення сміттєзвалища до його ліквідації.

3.2. Розрахунок розмірів збитків

Збитки, заподіяні державі внаслідок забруднення поверхневих та підземних вод сміттєзвалищами розраховуються за періоди упродовж усього впливу сміттєзвалища. Рекомендується приймати за розрахунковий період 1 квартал (3 міс).

У разі встановлення факту забруднення підземних вод фільтратом полігону ТПВ приймається, що кількість фільтрату, яка надійшла у підземні води за розрахунковий період, еквівалентна кількості фільтрату, що утворився за той же період, незалежно від того, що з урахуванням коефіцієнту фільтрації частина об’єму фільтрату перейде у підземні води за межами розрахункового періоду.

У разі встановлення факту забруднення поверхневих вод (витік за межі полігону і стік його по рельєфу, незалежно від того, чи зафіксоване втікання фільтрату у поверхневий водний об’єкт) і за відсутності даних про забруднення підземних вод, приймається, що кількість фільтрату, яка надійшла у поверхневі води за розрахунковий період, еквівалентна кількості фільтрату, що утворився за той же період.

Якщо зафіксоване забруднення як поверхневих, так і підземних вод, збитки розраховуються з умови, що весь об’єм фільтрату, що утворився упродовж розрахункового періоду, надходить у підземні води, незалежно від того, чи витікає частина фільтрату за межі полігону у вигляді поверхневого стоку.

У разі встановлення факту забруднення підземних вод фільтратом полігону ТПВ визначається збиток держави за процедурою, описаною в розділі 3.2. А потім, починаючи з моменту встановлення факту впливу полігону ТПВ на підземні води і до моменту припинення цього впливу, визначаються збитки за кожний розрахунковий період. Об’єм фільтрату, що утворився за розрахунковий період, розраховується за спрощеною формулою (12):

Wф = 10-3×Ноп × SП + Ww - WфВ (12)

де: Wф – кількість фільтрату (м3);

Ноп - сума опадів на території розташування полігону за розрахунковий період (мм) за даними Гідрометцентру;

SП - площа діючого полігону ТПВ (м2);

Ww- об'єм води, витраченої на зволоження сміття (реєструється в робочому журналі ТПВ);

WфВ - кількість фільтрату видаленого з полігону ТПВ (вивезеного, знешкодженого, утилізованого) за розрахунковий період (м3).

Маса забруднюючих речовин, що надходить з фільтратом у поверхневі та підземні водні об’єкти за розрахунковий період, розраховується за формулою (13):

МФi = WФ × Сi × 10-6, (13)

де: МФі - маса i-ої забруднюючої речовини, що потрапила у водний об’єкт з фільтратом (т);

WФ – об’єм фільтрату за розрахунковий період (м3);

i – середня концентрація i-ої забруднюючої речовини у фільтраті

(г/м3);

Збитки від забруднення підземних вод фільтратом сміттєзвалищ (ЗФп, грн.) розраховуються за формулою (14):

ЗФп = Ккат × КРп × L × МФі × γі (14)

де маса забруднюючих речовин визначається з використанням формул (12) і (13), а позначення показників аналогічні тим, що використані у формулі (11).

Збитки від забруднення поверхневих вод фільтратом сміттєзвалищ (ЗФп, грн.) розраховуються за формулою (15):

За = Ккат × КР × фi × γі ) (15)

де маса забруднюючих речовин визначається з використанням формул (13) і (12), а позначення інших показників аналогічні тим, що використані у формулі (3).

У разі неможливості визначення характеру впливу несанкціонованих смітєзвалищ на водні об’єкти, збитки розраховуються за варіантом забруднення підземних вод (формула 14).

У разі неможливості проведення комплексного дослідження хімічного складу фільтрату як несанкціонованих сміттєзвалищ, так і полігонів ТПВ, приймається середньо-статистичний вміст забруднюючих речовин у фільтраті відповідно (до табл. 9 Додаток 1)

Завдання 5

Визначення збитків від забруднення підземних (поверхневих) вод внаслідок впливу полігону ТПВ в області А.

Факт забруднення грунтових вод був встановлений після виявлення зміни смакової якості води в найближчих до полігону колодязях села, що розташоване за 3 км від полігону. Попередні хіміко-аналітичні дослідження колодязної води в селі та в спостережних свердловинах дозволили встановити факт забруднення підземних вод, що виявився у підвищеному вмісті в підземних водах азоту амонійного, нітратного і нітритного, заліза БСК і ХСК.

Через порушення правил експлуатації полігону відбулося проникнення фільтрату у підземні води (витік фільтрату з поверхневим стоком в водойму), внаслідок чого були забруднені підземні води (поверхневі води).

За довідкою Гідрометцентру сумарна кількість опадів за розрахунковий період склала Н, мм. Утилізація та видалення фільтрату з території полігону за цей час не проводилися. Площа полігону ТПВ (що покрита сміттям на даний період) складає S га.

Таблиця 5

Вихідні дані

Варіант

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

А

Одеська

Волинська

Івано-Франківська

Львівська

Дніпропетровська

Закарпатська

Сумська

Київська

Хмельницька

Донецька

S

320

23

50

80

187

30

40

210

150

100

БСК5

1100

-*

2100

1900

900

980

1324

1436

900

1950

ХСК

1300

-

2500

2400

1300

1250

1550

1670

1320

2060

Азот амонійний

500

-

700

600

450

215

550

630

180

390

Азот нітратний

1560

-

1905

2100

1200

1171

980

1970

529

630

Азот нітритний

10

-

20

30

26

18

12

14

19,0

16,7

залізо

7

-

15

5

3

4,9

8,0

4,7

7,2

6,0

свинець

0,2

-

0,6

0,3

0,1

0,65

0,8

0,15

0,2

0,4

нікель

0,9

-

0,5

0,7

0,6

0,77

0,85

1,2

1,4

0,1

бор

15

-

12

10

5

4

4,5

6,8

8,0

3

Н

130

140

300

290

100

560

140

180

175

90

Тип забруднення

Підземні води

Поверхневі води

Підземні води

Підземні води

Поверхневі води

Поверхневі води

Підземні води

Поверхневі води

Підземні води

Поверхневі води

  • - прочерк (-) означає, що концентрація забруднень не відома і необхідно визначити збитки по середньостатистичним концентраціям

Продовження таблиці 5

Варіант

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

А

Миколаївська

Чернівецька

Закарпатська

Луганська

Кіровоградська

Волинська

АРК

Херсонська

Полтавська

Черкаська

S

20

123

58

180

87

60

20

21

50

12

БСК5

1200

-*

1100

2900

1900

1230

1024

2436

1900

950

ХСК

1400

-

1500

3400

2300

1550

1250

3070

2320

1060

Азот амонійний

600

-

500

800

650

540

350

730

380

290

Азот нітратний

1760

-

905

2700

1100

1800

580

2170

720

530

Азот нітритний

20

-

10

35

16

23

6

22

12,0

11,7

залізо

9

-

5

12

6

9,2

2,0

2,7

3,4

3,0

свинець

0,4

-

0,1

0,4

0,3

0,5

0,2

0,25

0,6

1,4

нікель

1,1

-

0,3

1,3

0,9

0,7

0,35

0,2

0,4

1,1

бор

10

-

7

1,0

12

6

3,5

6,0

2,5

8

Н

90

240

350

190

125

97

67

95

105

120

Тип забруднення

Підземні води

Поверхневі води

Підземні води

Підземні води

Поверхневі води

Поверхневі води

Підземні води

Поверхневі води

Підземні води

Поверхневі води

Продовження таблиці 5

Варіант

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

А

Харківська

Рівненська

Запорозька

Івано-Франківська

Луганська

Волинська

Херсонська

Чернівецька

Полтавська

Одеська

S

87

27

48

29

76

31

15

34

46

190

БСК5

900

-

1000

2700

1750

1130

924

1506

1655

-

ХСК

1230

-

1323

3320

1980

1260

1167

1638

1790

-

Азот амонійний

547

-

439

785

900

643

550

870

437

-

Азот нітратний

1546

-

876

2311

1876

1287

785

986

537

-

Азот нітритний

13

-

56

67

30

13

17

24

23

-

залізо

10

-

12

5

8,7

13,0

12,0

13,5

4,8

-

свинець

0,5

-

0,23

0,67

0,89

0,9

1,2

0,76

0,78

-

нікель

0,1

-

1,3

2,1

1,5

4,0

1,54

0,67

0,84

-

бор

7

-

8,7

5,7

14

6,8

12,1

8,5

12,3

-

Н

115

200

154

490

154

87

56

198

135

145

Тип забруднення

Поверхневі води

Підземні води

Підземні води

Підземні води

Поверхневі води

Підземні води

Підземні води

Поверхневі води

Підземні води

Підземні води

Додаток 1

Таблиця 1