Особливості спілкування з іноземцями.
Зі вступом економіки України в міжнародний «ринковий простір»збільшилась і кількість ділових контактів з іноземними партнерами з різних видів співробітництва, яке передбачає насамперед особисті контакти, але може бути повноцінним лише за наявності знання основних правил, етичних норм і традицій ділових стосунків, основаних на дипломатичному протоколі, а також на національно-культурних і етнічних відмінностях переговорного процесу.
«Внутрішні«переговори (звичайного локального ділового характеру) мають тенденцію до передбачення їх результатів і дозволяють досить легко вирішувати питання в сфері між-культурного спілкування. В умовах загострення і напруженості переговорів з іноземним партнером поведінка ділової людини як в словесному, так і невербальному відношеннях часто обумовлюється лише інтуїцією — культурнообумовленими мотивуваннями, закладеними в кожному з нас з дитинства. Тому, не маючи належного досвіду проведення міжнародних переговорів, сторони, як правило, впевнені в прийнятності власного національного стилю поведінки і дотримуються його, не враховуючи, що культурний «базис»партнера зовсім інший.
Щоб усунути «міжкультурні»проблеми під час переговорів, можна скористатися методом, який дозволяє передбачати хід переговорів, можливі конфлікти і визначати стратегічні шляхи їх вирішення. Стилі поведінки партнерів на переговорах за цим методом визначаються залежно від двох основних факторів:
- який кінцевий результат передбачає кожна сторона;
-як поводять себе партнери при обговоренні питань.
По першому фактору (кінцевий результат переговорів) стилі проведення переговорів можна умовно подати у вигляді спектра, вздовж якого розставляються точки відліку від тих, що грунтуються «на положенні», і до тих, що грунтуються «на інтересі».
Переговори, засновані «на положенні», будуються за принципом «виграш — програш». Вважається, що чим більше домагається одна сторона, тим більше повинна поступитися інша. Передбачається також, що обидві сторони прагнутимуть до реалізації власної мети і намагатимуться максимально збільшити свої переваги. Основний наголос при цьому партнери роблять на якій-небудь вимозі, її просуванні і захисті. Будь-які поступки компенсуються тільки за рахунок одержання іншої вигоди. Для виправдання своєї вимоги посилаються на об'єктивні причини. В процесі переговорів можуть використовуватися різноманітні тактичні дії: тиск на партнера, драматичні прийоми, затягування переговорів, неоголошений порядок денний, передчасний вихід з переговорів, виведення партнера з рівноваги тощо.
Тест на тему «Техніка ділового спілкування», з предмету «Етики та психології ділового спілкування»
Вперту людину легше переконати: а) життєвою ситуацією, фактами; б) словом; в) використовуючи прийоми впливу.
З віком ефективність словесного впливу: а) змінюється; б) збільшується; в) залишається без змін.
Студенти не можуть успішно займатися в умовах: а) недоброзичливої критики; б) загрози покарання; в) страху висміювання; г) всі відповіді правильні.
Завершити виклад матеріалу, розмову можна: а) цитатою чи поетичним рядком; б) жартом, щирим компліментом; в) повторенням основних положень теми.
Слухаючи людину, необхідно: а) зупиняти її, якщо вона не має рації; б) коментувати її правильні вислови; в) не перебивати, а кивком голови, рухом руки показувати, що згоден з почутим або що уважно слухаєш співрозмовника; г) усі відповіді правильні.
Відповіді з тесту на тему «Техніка ділового спілкування», з предмету «Етики та психології ділового спілкування»
А)
Б)
Г)
Б)
В)
Схема з предмету «Етики та психології ділового спілкування» на тему «Техніка ділового спілкування»
