10.2. Види регулювання

Невід'ємним елементом функції регулювання є люди. Тому регулювання являє собою комунікаційний процес між керівником і підлеглим. Так як менеджери реалізують функцію регулювання, то вони повинні вміти об'єктивно оцінювати ситуацію, щоб вироб­ляти правильні підходи до поведінки людини, на яку спрямовані його впливи. Менеджеру важливо розуміти, що виконати прийня­те рішення і досягти позитивного результату можна тільки пра­цюючи разом з людьми (виконавцями) і за їхньої допомоги.

У процесі регулювання здійснюється не тільки вплив на людину, а прямий чи опосередкований (через документ, норматив тощо) вплив, що спонукає його до дії. Регулювання повинно бути орієнтоване на поведінку людини, а вона залежить від таких характе­ристик, як сприйняття регулюючого впливу і очікування наслідків виконання цього впливу. Тому змістовна частина регулюючих впливів повинна мати мотивуючі елементи.

Регулювання - це практично важлива і складна функція управ­ління. Найважливішою особливістю функції регулювання є його всеосяжність. Вона поширюється на всі процеси, що протікають на підприємстві, і на всіх людей, що працюють на ньому, незалежно від їхнього рангу і статусу, від директора до робітника.

Регулювання виступає основною функцією, так як жодна інша функція не може бути спрямована до керованого об'єкта, проми­нувши функцію регулювання. Тільки через виконання функції ре­гулювання може бути здійснений зв'язок суб'єкта управління з керованим об'єктом. У зв'язку з цим дуже важливо знати види регулювання і їхню роль у процесі управління.

Стабілізуюче регулювання^

Основними засобами здійснення стабілізуючого регулювання є реалізація визначених правил, процедур і стилів поведінки. Стабілі­зуючий вплив на поведінку людини в процесі виробництва і управ­ління здійснюється шляхом дотримання регламентуючих докумен­тів. їх зміст залежить від об'єкта управління, діяльність якого регулюється, та видів діяльності суб'єкта управління. Наприклад, статут підприємства регламентує: вид підприємництва, мету, завдан­ня, повноваження керівників тощо. Посадова інструкція визначає повноваження конкретної посадової особи. Багато сторін діяльності підприємства (ціноутворення, ставки окладів, дотримання норм безпеки тощо) регламентуються відповідними документами.

Наприклад, правила внутрішнього трудового розпорядку рег­ламентують поведінку всіх працівників підприємства.

Стабілізуюче регулювання спрямоване на регламентацію за- гальноорганізаційного характеру. Його зміст полягає у встановленні визначених соціальних правил, точних розпоряджень до дії, пев­них видів діяльності й поведінки людей на підприємстві.

Стабілізуюче регулювання можна поділити на: безпосереднє регулювання на основі норм і за допомогою інструктування.

1. Безпосереднє регулювання здійснюється до підприємства в цілому організаційної структури управління і структурі; апарату управління. До регламентуючих документів відносяться відповід­но статут підприємства, положення про лінійні та функціональні підрозділи, посадові інструкції.

2. Регулювання на основі норм встановлює певні норми пове­дінки людей, що зайняті у виробництві та управлінні. Регулювання виявляється як у розробці та проектуванні процесів (дотримання норм і нормативів), так і управлінні ними.

Особливістю -регулювання на основі норм є повнота й об'єктив­ність відображення умов, що визначають поведінку працівників підприємства. Варто пам'ятати, що менеджери застосовують норми, які використовують цей вид регулювання, повинні доброзичливо сприйматися цими людьми, чию діяльність вони регулюють.

Необгрунтовано тверді чи невиправдано занижені нормативи призводять до дестимуляції, а дуже детальні - знижують ініціати­вність працівників.

Зміст нормативів залежить від конкретного виду регульованої роботи масштабів і способів їхнього використання. Відповідно до теорії очікування існує чіткий взаємозв'язок між результативніс­тю нормативного регулювання і винагородою. Якщо норматив не сприяє тому, щоб працівник відчув таки зв'язок, чи він створює відчуття несправедливої винагороди, то цей норматив призведе до

зниження результативності регулюючого впливу.

3. Регулювання за допомогою інструктування ґрунтується на методичній допомозі й інформаційному забезпеченні виконання майбутньої роботи. Інструктування - це наставляння, докладне пояснення, попередження, вказівка з дотримання, виконання чого- небудь тощо [5].

У даному випадку інструктування варто розуміти як викорис­тання працівником відповідних інструктивних матеріалів, що регла­ментують виконання визначеної роботи.

Стабілізуюче регулювання не виявляється через владний безпо­середній вплив. Сутність його полягає в підпорядкуванні посадо­вих осіб правилам, що завчасно закладені в документи, в яких визначені вимоги до виконання дій дотримання конкретних умов [З, с.338-340].