Тема 7. Суміжні права

У чинному законодавстві України про інтелектуальну власність з'явилося нове поняття «суміжні права». Закон України «Про авторське право й суміжні права» містить розділ ІІІ, що так і називається «Суміжні права». Суміжні права безпосередньо пов'язані з авторськими правами й охороняються одним Законом. Особливістю суміжних прав є те, що, як правило, вони ґрунтуються на використанні об'єктів авторських прав. Суміжні права випливають із творчої діяльності по реалізації, інтерпретації, використанню вже опублікованих творів літератури й мистецтва.

Під суміжними правами Закон розуміє права виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення. Це права на оригінальність, майстерність, манеру виконання, на інтерпретацію твору. Це низка прав виробників фонограм і прав організацій мовлення на їх програми передач. Отже, суміжні права можна визначити як права на результати творчої діяльності виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення, пов'язані з використанням творів літератури і мистецтва, авторські права, які належать іншим особам.

Об'єктами суміжних прав без виконання яких-небудь формальностей із приводу цих об'єктів і незалежно від їхнього призначення, змісту, цінності, а також способу їхнього вираження є виконання, фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій віщання. Таким чином, суміжні права поєднують три різновиди прав:

• права на виконання;

• права виготовлювачів фонограм на фонограми;

• права організацій ефірного віщання на радіо- і телепрограми.

Виконання визначається як подання твору, фонограми, відеограми, шляхом гри, декламації, співу, танцю в живому виконанні або за допомогою технічних засобів (відеограми, фонограми, радіо, телебачення).

Фонограма - будь-який винятково звуковий запис виконання або інших звуків. Грамофонні платівки, диски, магнітофонні касети та інші носії записів визнаються примірниками фонограми.

Відеограма - відеозапис на відповідному матеріальному носії яких-небудь спонукуваних зображень.

Програма (передача) організації віщання - програма, створена самою організацією або замовлена за її рахунок іншою організацією.

До суб'єктів суміжних прав Закон відносить виконавців, виробників фонограм та організації мовлення. Виконавцями визнаються актори (театру, кіно тощо), співаки, музиканти, диригенти, танцюристи, а також інші особи, які виконують роль, співають, читають, декламують, грають на музичних інструментах чи у будь-який інший спосіб виконують твори літератури або мистецтва, включаючи твори фольклору. Тобто виконавцями визнаються також особи, які хоча і не є офіційно артистами, співаками тощо, але виконують їх функції. Виконавцями визнаються також особи, які здійснюють таку само творчу діяльність, у тому числі виконують циркові, естрадні, лялькові номери. Виконавцями можуть бути громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства незалежно від віку. Виробниками фонограм можуть бути ті самі фізичні особи, а також юридичні особи, які вперше здійснили запис будь-якого виконання або інших звуків на фонограмі. Проте щодо юридичних осіб Закон робить застереження. Вони одержують захист своїх суміжних прав лише за умови, що їх постійне місцезнаходження - на території України. При цьому не має значення, так би мовити, "громадянство" цієї юридичної особи. Вона може бути українською або іноземною.

До суб'єктів суміжних прав Закон відносить також організації мовлення, тобто тільки юридичних осіб. Це організації радіо- і телебачення, які використовують твори літератури і мистецтва у своїх програмах передач як в ефір, так і по проводах. Безумовно, до суб'єктів суміжних прав належать організації мовлення як державні, так і приватні чи інших форм власності.

Суміжні права пов'язані з авторськими правами й ґрунтуються, як правило, на використанні об'єктів авторських прав. Суміжні права випливають із авторського права. Поет написав пісню, музикант написав до неї музику, але донести її до слухачів може тільки співак. Творчість співака є суміжною творчою діяльністю в реалізації самої пісні. Це не просте використання твору, а його реалізація, інтерпретація, презентація й ін. Із цієї творчої діяльності випливає право співака на власне виконання пісні, що одержало назву суміжного права. Суміжні права останнім часом стали грати все більш зростаючу роль. Сучасні технічні засоби дають можливість фіксувати без дозволу виконавця його концерти, тиражувати їх, і одержувати неправомірні доходи від чужого таланта й майстерності. Щоб уникнути цього був уведений інститут суміжного права.

Додання правової охорони об'єкту суміжних прав не вимагає ніяких формальностей. Але для оголошення про свої суміжні права суб'єкт цих прав на всіх зразках фонограм, відеограм і інших програмах й упакуваннях повинен використовувати знак охорони суміжних прав - латинську букву Р вписану в коло, своє ім'я й дату першого виконання або публікації.

Виконання стає об'єктом правової охорони за певних умов:

• якщо воно вперше виконано на території України;

• якщо воно зафіксовано на фонограмі (відеограмі), які охороняються в Україні;

• виконання не зафіксоване на фоно- або відеограмі, але включено в програму передач організації віщання, передачі якої охороняються в Україні.

Фонограма (відеограма) стає об'єктом правової охорони за умови:

• творець є громадянином України або юридичною особою з офіційним місцезнаходженням на території України;

• Фонограма (відеограма) уперше опублікована на території України протягом 30 днів після її першої публікації на території іншої країни.

Об'єктом суміжних прав організацій віщання є їхні програми, тобто будь-які їхні передачі. Зазначені програми стають об'єктом правової охорони, якщо:

• вони мають офіційне місцезнаходження на території України;

• передачі здійснюються з передавачів, розташованих на території України.

Майнові права виконавця діють протягом 50 років після першого виконання. Майнові права виконавця переходять в спадщину. До спадкоємців виконавця і правонаступників виробників фонограм і організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконання фонограми, передачі в ефір і по проводах, а також право на одержання винагороди в межах частини строків чинності права, що залишилися. Особисті немайнові права виконавця у спадщину не переходять. Проте спадкоємці мають право захищати авторство на об'єкт суміжних прав і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні виконання, фонограми і програми мовлення або будь-якому посяганню на об'єкт, що може зашкодити честі і репутації виконавця, виробника фонограми чи організації мовлення.

Висновки:

1. Суміжні права безпосередньо пов'язані з об'єктами авторського права.

2. Суміжними правами наділяються виконавці або інтерпретатори авторських творів, завдяки таланту яких твір був доведений до широкої аудиторії.

3. Суміжні права діють на території України.

Питання для самоперевірки:

1. Категорії суб'єктів суміжних прав.

2. Об'єкти суміжних прав.

3. Різновиди суміжних прав.

4. Підстави для виникнення суміжних прав.

5. Суб'єкти суміжних прав.