- •1. Опис навчальної дисципліни
- •2. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •3. Програма навчальної дисципліни
- •Тема 1 Юридична деонтологія – наука й навчальна дисципліна
- •Тема 2 Юридична освіта в Україні
- •Тема 3 Організація навчального процесу у вищих юридичних навчальних закладах. Правове положення студента
- •Тема 4 Зміст професії юриста
- •Тема 5 Юридична наука
- •Тема 6 Юридична практика
- •Тема 7 Юридична культура та етика
- •Тема 8 Професійно-юридичний колектив. Основи конфліктології
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •5. Теми семінарських занять
- •6. Самостійна робота
- •7. Індивідуальні завдання Теми рефератів:
- •8. Методи навчання
- •9. Методи контролю
- •9.1. Питання до заліку для студентів денної та заочної форм навчання
- •10. Методичне забезпечення
- •11. Рекомендована література Нормативні джерела:
- •Базова література
- •Допоміжна література
- •12. Інформаційні ресурси
- •Повнотекстові бібліотеки
- •Періодичні видання с безкоштовним доступом до повних текстів
- •Право України
- •Право Росії
- •Юридична наукова періодика України
НАЦІОНАЛЬНий університет «одеська юридична академія»
Миколаївський комплекс
Кафедра цивільно-правових дисциплін
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Заступник директора з навчально-виховної роботи
Л.В. Ємельянова
________________________________
“______”_______________2012 року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Юридична деонтологія
(шифр і назва навчальної дисципліни)
напрям підготовки 0304 «Право»
(шифр і назва напряму підготовки)
спеціальність 6.030401 «Правознавство»
(шифр і назва спеціальності)
спеціалізація прокуратури та слідства; цивільної та господарської юстиції
(назва спеціалізації)
інститут, факультет, відділення
(назва інституту, факультету, відділення)
2012 – 2013 рік
Робоча програма з «Юридичної деонтології» для студентів за напрямом підготовки 0304 «Право», спеціальністю 6.030401 – Правознавство, 2012 року – 65 с.
________________________________________________________
Розробник: Каплій Олена Володимирівна, викладач кафедри цивільно-правових дисциплін
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін Миколаївського комплексу Національного університету «Одеська юридична академія»
Протокол від. “____”________________2012 року № ___
Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін Миколаївського комплексу Національного університету «Одеська юридична академія» Оборотов І.Г.
“_____”___________________ 2012 року
Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________
(шифр, назва)
Протокол від. “____”________________20___ року № ___
“_____”________________20__ року Голова _______________ (_____________________)
(підпис) (прізвище та ініціали)
Каплій О.В., 2012 рік
1. Опис навчальної дисципліни
Форма навчання |
курс |
семестр |
лекції |
Практичні (семінарські) |
Всього аудиторних годин |
Контрольні роботи |
Самостійна робота |
Всього годи |
Залік |
Іспит |
Денна ПС |
1 |
1 |
10 |
6 |
16 |
- |
14 |
30 |
* |
|
Денна ЦГЮ |
1 |
1 |
10 |
6 |
16 |
- |
14 |
30 |
* |
|
всього |
1 |
1 |
10 |
6 |
16 |
- |
14 |
30 |
* |
|
Заочна ПС, ЦГЮ |
1 |
1 |
4 |
2 |
6 |
- |
24 |
30 |
* |
|
всього |
1 |
1 |
4 |
2 |
6 |
- |
24 |
30 |
* |
|
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
«Юридична деонтологія» – галузь юридичної науки, що узагальнює знання про мудрість спілкування і мистецтво прийняття правильного рішення у юридичній практиці.
«Юридична деонтологія» є навчальною дисципліною, яка розкриває загальну картину юридичної діяльності, як практичної, так і наукової та навчальної, а також систему юридичної освіти.
Знання юридичної деонтології має важливе значення для студенів юридичних навчальних закладів, адже вони пов’язують свою подальшу професійну діяльність зі здійсненням правової роботи в суспільному виробництві, зокрема зі включенням у суспільні відносини на основі самостійно сформованих деонтологічних норм.
Дана навчальна дисципліна має ввести майбутнього юриста у зміст своєї спеціальності, ознайомити його з місцем і значенням юридичної професії в суспільстві, розкрити деонтологічні вимоги, що висуваються до фахівця, надати загальне уявлення про засади, норми, вміння та навички, які він повинен опанувати, аби відповідати своєму професійному призначенню. У процесі обговорення питань студенти навчаються формулювати й викладати свої думки і висновки, застосовувати теоретичні побудови відповідно до практичних вимог державно-правового будівництва в Україні на сучасному етапі.
Предметом навчальної дисципліни є юридична діяльність як різновид соціальної діяльності, що здійснюється юристами-фахівцями для отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб’єктів відповідно до вимог права.
Мета юридичної деонтології як навчальної дисципліни є розкриття соціально-нормативного змісту професійної діяльності юриста, її принципів, особливостей та ролі в житті суспільства і держави; характеристика її минулого, сьогодення і тенденцій подальшого розвитку. Вона повинна забезпечити формування ціннісних орієнтацій студента, запропонувавши цілісну систему вимог, які пред’являються до юриста в цивілізованому суспільстві, що прагне до побудови демократичної правової держави. Тим більше, що роль і значення юридичної професії незмінно зростають, престижність і високий ступінь соціальної затребуваності фахівців є безперечним.
Завданням навчальної дисципліни юридичної деонтології є вивчення основ професійно-правової, політичної, етичної, естетичної, загальносоціальної культури, тому що модель сучасного юриста містить у собі не тільки професіоналізм як якісну характеристику фахівця в галузі юриспруденції, але й ряд особистісних властивостей, що характеризують юриста як високоморальну, висококультурну, духовну особистість, інтелігента у всіх соціальних проявах, що володіє загальнокомунікативними та іншими якостями.
Період навчання – найважливіший етап у професійній діяльності майбутнього юриста, тому що саме в цей період закладається фундамент правових знань, формується особистість фахівця. Першокурснику доведеться в процесі навчання освоїти первинні (елементарні, але не спрощені) знання про систему юридичних наук, опанувати первинні навички та уміння застосовувати теоретичні знання на практиці, набути професійних, світоглядних і громадянських якостей.
В результаті вивчення юридичної деонтології студент має знати:
— деонтологічні вимоги щодо юридичної професії;
— принципи юридичної деонтології;
— особливості юридичної деонтології як юридичної науки;
— зміст вищої юридичної освіти, історію та основні тенденції розвитку;
— зміст, принципи та організацію навчального процесу у вищому юридичному навчальному закладі;
— види навчальних занять, форми контролю знань студентів;
— соціальні функції, права та обов’язки студентів;
— поняття, функції та особливості професії юриста;
— основні юридичні спеціальності;
— міжнародні стандарти професійної юридичної діяльності;
— поняття, класифікацію, історію розвитку і сучасний стан юридичних наук;
— зміст і види юридичної практики;
— вимоги і значення професійної етики при виконанні юристами своїх посадових функцій;
принципи й основні правила ділової і наукової полеміки юристів.
уміти:
— під керівництвом викладача освоювати навчальні дисципліни;
— самостійно вивчати визначений навчальний матеріал;
— самостійно працювати з нормативно-правовою, монографічною, навчальною, періодичною та ін. літературою;
— користуватися бібліотечними фондами, бібліографією, бібліотечною технікою;
орієнтуватися в системі юридичних наук, правової практики, юридичної освіти;
вести політико-правові, ділові та наукові дискусії;
правильно застосовувати свої знання в юридичній практиці;
завжди з високим розумінням відстоювати права, честь і гідність людей;
вести дискусії на належному рівні;
культурно поводитися у спілкуванні, дотримуватись правил етикету.
мати навички:
— користування бібліотечними каталогами;
— складання індивідуальних планів самостійної роботи студента;
— написання конспектів лекцій, курсових, контрольних та інших письмових робіт;
— участі у студентському самоврядуванні;
— нормативно-правового аналізу законодавчих актів;
— складання елементарних юридичних документів;
— участі у студентських наукових конференціях, конкурсах та інших видах, формах студентської наукової діяльності;
— участі у культурних, спортивних акціях.