2. Характеристика основних теорій та моделей розміщення продуктивних сил та розвитку регіонів. Модель розміщення сільського господарства Іогана Тюнена

Всі висновки Тюнен робив базуючись на власному досвіді (маєток поблизу Макленбурга що на півночі Німеччини). Свою теорію розкрив в книзі «Ізольована держава в її відношенню до сільськогосподарської і національної економіки» (1826).

Основну увагу Тюнен приділив трьом основним чинника:

• відстані від господарства до міста (ринку збуту);

• цінам на різні види сільськогосподарської продукції;

• земельній ренті (земельна рента – регулярно одержуваний дохід з землі, який потребує від одержувача постійної підприємницької діяльності) .

• Суть теорії: Місто («ізольована держава») розташоване в центрі території. Фактори транспорт. і виробнич. витрат пов’язані оберненою залежністю: чим більші транспортні витрати, тим нижче виробничі витрати. Чим далі від центру, тим більші транспортні витрати для фермера (але ці витрати для різних сільськогосподарських культур різні). Тобто для різного виду сільськогосподарського виробництва є поріг, який робить його виробництво або вигідним, або не вигідним. І.Тюнен шляхом розрахунків обґрунтував зональність сільськогосподарського виробництва залежно від центру збуту товару. Круги: 1-овочевництво, садівництво; 2-лісове господарство; 3-зернове госп., вирощ. картоплі+цукр. буряки; 4-екстенсивне с/г: пасовищне тваринн. та тільки для власних потреб.

Теорія «центральних місць» Вальтера Крісталлера

В. Крісталлер виклав свою теорію в докторській дисертації «Центральні місці в Південній Німеччині» (1933). Це теорія про функції і розміщення системи населених пунктів (центральних місць) у ринковому просторі.

Центральне місце – це економічні центри, які забезпечують своєю продукцією і себе і свою округу (сільську місцевість і поселення міського типу).

За Крісталлером зони обслуговування і збуту мають тенденцію оформлятися в правильні шестикутники, і вся заселена територія покривається такими шестикутниками і вся заселена територія покривається шестикут­никами без просвіту (крісталлерівська решітка). Таким чином мінімізується середня відстань для збуту продукції або поїздок у центри для покупок і обслуговування. Кожне центральне місце має тим більшу зону збуту, чим вище його рівень ієрархії. Міста певної ієрархії знах. майже на однакових відстанях. Крім продукції, необхід­ної для зони свого рангу (свого шестикутника), центр виробляє товари і надає послуги, типові для всіх центрів нижчих рангів. Автор висуває гіпотезу про зони обслуговування: чим вища зацікавленість у товарі або послугах, тим менші потрібні бути транзитні витрати. Чим меньша зацікавленість – тим далі вони можуть бути розміщені до центра. Всі зони повинні пакуватись у правильні шестикутники Кристаллерівська решітка.Висновок: дана теорія дозволяє сформувати заг. уявлення про раціональне розселення на терит.

Теорія центральних місць В. Крісталлера дозволяє сформулю­вати загальні уявлення про розселення на тій чи іншій території. На її основі можуть бути створені найбільш економічні структури ринкових зон, забезпечені найкоротші маршрути пере­сувань, розроблені оптимальні адміністративно-територіальні ор­гани управління.