2.6.2. Видове та ценотичне різноманіття та його збереження

Положення парку в системі геоботанічного районування України. Територія НПП «Прип’ять-Стохід», згідно геоботанічного районування України (1977) належить до Західнополіського геоботанічного округу соснових і дубово-соснових лісів та евтрофних боліт Українського Полісся та відбиває основні риси Ратнівсько-Любешівського (Верхньоприп’ятського) геоботанічного району, що займає заплаву та надзаплавні тераси Прип’яті. Місцевість району слабо дренована, в зв’язку з чим заболоченість дуже висока. Територія парку завдяки своєму географічному положенню та своєрідній історії формування ландшафтів, які об’єднують природні комплекси лабіринтів рік Прип’яті і Стоходу, в яких сформувався своєрідний гідрофільний комплекс покрив, характеризується переважанням водної та прибережно-водної рослинності. Характерною для парку, як і для району в цілому , є лісова рослинність, яка представлена переважно сосновими лісами чорницево-зеленомоховими, що розміщуються на бідних дерново-підзолистих піщаних грунтах. Проте, як на території району, так і парку, зустрічаються окремі моренні горби при неглибокому підстиланні мергелів із супіщаними грунтами, на яких розміщуються листяні ліси (в парку – це Сваловецька дача). Значні площі в парку займає лучна і болотна рослинність, а на піщаних терасах – псамофітна.

Флора парку. Своєрідність рослинного покриву багатого за ценотичним складом обумовили багату та різноманітну флору. Нині вже встановлено основне флористичне ядро парку. Лише попередній список cудинних рослин нараховує близько 510 видів.

Узагальнені дані щодо флори наводяться у таблиці 2.6.1.

Таблиця 2.6.1.

Кількість видів рослин у флорі НПП

Систематична група рослин	Кількість видів
вищі рослини
Судинні рослини
Покритонасінні (квіткові)	487
Голонасінні	4
Папоротеподібні	11
Хвощеподібні та плауноподібні	8
Разом судинних	510
Несудинні рослини
Мохоподібні	49 (за літературн. даними)
Разом вищих рослин	559
нижчі рослини
Лишайники	не досліджувались
Водорості	384
Гриби
Міксоміцети	не досліджувались
Макроміцети	не досліджувались
Разом нижчих рослин та грибів	384
Усього вищих і нижчих рослин та грибів	943

Аналіз флори показав, що в складі флори переважають бореальні види з голарктичними та євразійськими ареалами. Чимало серед них домінантів лісових ценозів. Це чорниця (Vaccinium myrtillus), брусниця (Vaccinium vitis-idaea), багно болотне (Ledum palustre), квасениця звичайна (Oxalis acetosella). Звичайними, хоча і не домінуючими в лісах парку є такі бореальні види, як одинарник європейський (Trientalis europaea), плаун булавовидний (Lycopodium clavatum), сухоцвіт лісовий (Gnaphalium sylvaticum), ортилія однобока (Orthilia secunda), ожика волосиста (Luzula pilosa) та інші.

На болотах зростають такі бореальні види – осоки гостра (Carex acuta), гостровидна (C. acutiformis), пухнатоплода (C. lasiocarpa), чорна (C. nigra), здута (C. rostrata), пухирчаста (C. vesicaria), висока (омська) (C. omskiana) та інші. Характерними є осоки заяча (C. leporina), бліда (C. pallescens) та вереснянкова (C. ericetorum), звичайними видами є вовче тіло болотне (Comarum palustre), пухівка багатоколоскова (Eriophorum polystachyon), теліптеріс болотний (Thelypteris palustris) та інші. Зрідка трапляються на території НПП "Прип'ять–Стохід" такі бореальні болотні види як росичка круглолиста (Drosera rotundifolia), верби мирзинолиста (Salix myrsinifolia) та Старке (S. starkeana).

Значну частку у флорі парку становлять види з широкими ареалами. Це переважно лучні види, а також водні та прибережно-водні види. Види неморальної світи у складі флори є не чисельними. Це пояснюється невеликими площами листяних лісів. До неморальних видів в парку належать зірочник ланцетовидний (Stellaria holostea), яглиця (Aegopodium podagraria), перлівка поникла (Melica nutans), горлянка повзуча (Ajuga reptans), купина багатоквіткова (Polygonatum multiflorum), наперстянка великоцвіта (Digitalis grandiflora), дзвоники персиколисті (Campanula persicifolia) та деякі інші, а також ефемероїди - анемона дібровна (Anemone nemorosa), анемона жовтецева (A. ranunculoides), рясти – ущільнений (Corydalis solida) та порожнистий (C. cava).

Особливістю флори є значна участь центральноєвропейських видів. Серед них найбільший інтерес становлять види, рідкісні для Українського Полісся в цілому. До них належать малий комонник зігнутий (Succisella inflexa), первоцвіт високий (Primula elatior), пухирник середній (Utricularia intermedia), щитолисник звичайний (Hydrocotyle vulgaris), зіновать регенсбурзька (Chamaecytisus ratisbonensis) і тисдалія голостебла (Teesdalia nudicaulis) (Андрієнко, Прядко, 2006).

В рослинному покриві НПП «Прип’ять-Стохід», який за своїм характером є дуже своєрідним, поєднуються провідні типи рослинності – лісовий і водний та прибережно-водний, значні площі займають болота і луки, добре виявлена псамофітна рослинність.

Т.Л. Андрієнко та О.І. Прядко (2009) розробили класифікаційну схему рослинності парку «Прип’ять-Стохід» на домінантній основі, застосованій в чотиритомній монографії «Рослинність УРСР» (1968-1973).

Класифікацію синтаксонів доведено до рангу формацій, а в лісовому типі – до груп асоціацій.

Класифікаційна схема рослинності НПП «Прип’ять-Стохід»

ТИП РОСЛИННОСТІ – ЛІСИ (SILVAE)

Клас формацій – Хвойні ліси (Silvae aciculares)

Формація сосни звичайної (Pineta sylvestris)

Гр. ас. соснові ліси булавоносцево-лишайникові (Pineta corynephoroso-cladoniosa)

Гр. ас. соснові ліси булавоносцеві (Pineta corynephorosa)

Гр. ас. соснові ліси зеленомохові (Pineta hylocomiosa)

Гр. ас. соснові ліси чорницеві (Pineta myrtillosa)

Гр. ас. соснові ліси чорницево-зеленомохові (Pineta myrtilloso-hylocomiosa)

Клас формацій – Мішані ліси (Silvae mixosae)

Формація дубово-соснова (Querceto-Pineta)

Гр. ас. дубово-соснові ліси чорницеві (Querceto-Pineta myrtillosa)

Гр. ас. дубово-соснові ліси молінієво-чорницеві (Querceto-Pineta molinioso-myrtillosa)

Клас формацій – Листяні ліси (Silvae foliosae)

Формація дуба звичайного (Querceta roboris)

Гр. ас. дубові ліси чорницеві (Querceta myrtillosa)

Гр. ас. дубові ліси орлякові-чорницеві (Querceta pteridioso-myrtillosa)

Гр. ас. дубові ліси конвалієві (Querceta convallariosa)

Гр. ас. дубові ліси крушиново-молінієві (Querceta franguloso- moliniosa)

Формація грабово-дубова (Carpineto-Querceta)

Гр. ас. грабово-дубові ліси чорницеві (Carpineto-Querceta myrtillosa)

Гр. ас. грабово-дубові ліси рідкотравні (Carpineto-Querceta sparsiherbosa)

Формація вільхова лісова (Alneta sylvatica)

Гр. ас. вільхові ліси щучникові (Alneta deschampsiosa)

Гр. ас. вільхові ліси кропивні (Alneta urticosa (dioicae))

ТИП РОСЛИННОСТІ – БОЛОТА (PALUDES)

Клас формацій – Евтрофні болота (Paludes eutrophicae)

Формація вільхова болотна (Alneta paludosa)

Формація очерету звичайного (Phragmiteta australis)

Формація осоки омської (Cariceta omskianae)

Формація осоки Девелла (Cariceta davallianae)

Формація осоки зближеної (Cariceta appropinquatae)

Формація осоки дернистої (Cariceta caespitosae)

Формація осоки дворядної (Cariceta distichae)

Клас формацій – Мезотрофні болота (Paludes mesotrophicae)

Формація осоки пухнатоплодої, о. здутої сфагнова (Cariceto (lasiocarpae, rostratae) - Sphagneta)

Формація сіруватокуничниково-сфагнова (Calamagrostidoso (canescentis)-sphagnosa)

Клас формацій – Оліготрофні болота (Paludes oligotrophicae)

Формація сосново-піхвово-пухівково-сфагнова (Pineta eriophoroso (vaginati)-sphagnosa)

Формація сосново-багново-сфагнова (Pineta ledoso-sphagnosa)

ТИП РОСЛИННОСТІ – ЛУКИ (PRATA)

Клас формацій – Справжні луки (Prata genuina)

Формація мітлиці тонкої (Agrostideta tenui)

Формація тонконогу лучного (Poeta pratensis)

Формація тимофіївки лучної (Phleeta pratensis)

Клас формацій – Болотисті луки (Prata paludosa)

Формація лепешняка великого (Glycerieta maximae)

Формація мітлиці повзучої (Agrostideta stoloniferae)

Клас формацій – Торф’янисті луки (Prata turfosa)

Формація щучника дернистого (Deschampsieta caespitosae)

Формація медової трави шерстистої (Holceta lanati)

Формація молінії голубої (Molinieta caerulei)

Формація осоки чорної (Cariceta nigrae)

Формація осоки жовтої (Cariceta flavae)

Формація осоки просовидної (Cariceta paniceae)

ТИП РОСЛИННОСТІ – ВОДНА РОСЛИННІСТЬ (VEGETATIA AQUATICAE)

Формація альдрованди пухирчастої (Aldrovandeta vesiculosae)

Формація рдесника плаваючого (Potamogetoneta natantis)

Формація рдесника вузлуватого (Potamogetoneta nodosae)

Формація рдесника блискучого (Potamogetoneta lucens)

Формація рдесника маленького (Potamogetoneta pussillis)

Формація елодеї канадської (Elodaeeta canadensis)

Формація водяного різака алоевидного (Stratioteta aloidis)

Формація глечиків жовтих (Nuphareta lutei)

Формація латаття білого (Nymphaeeta albae)

Формація латаття сніжно-білого (Nymphaeeta candidae)

Формація жабурника звичайного (Hydrocharieta morsus-ranae)

Формація комишу озерного (Scirpeta lacustri)

Формація лепешняку великого (Glycerieta maximae)

Формація рогозу вузьколистого (Typheta angustifoliae)

Формація рогозу широколистого (Typheta latifoliae)

Формація очерету (Phragmiteta australis)

ТИП РОСЛИННОСТІ – ПСАМОФІТНА РОСЛИННІСТЬ (VEGETATIA ARENOSAE)

Формація куничника наземного (Calamagrostideta epigei)

Формація булавоносцю сіруватого (Corynephoreta canescentis)

Формація жабника малого (Filageta minimae)

Представлена класифікаційна схема свідчить про значне синтаксономічне різноманіття території НПП «Прип’ять-Стохід», хоча автори намагалися включити до неї лише ценози, достатньо поширені на території парку. При цьому слід узяти до уваги, що, як і список флори парку, так і представлений продромус його угруповань є ще попередніми і не розроблені для нижчих одиниць.

Рослинний покрив території парку є добре збереженим у природному стані і характеризується ценотичним різноманіттям. Переважає в парку водна та прибережно-водна рослинність, що розміщується в руслах та заплавах річок Прип’яті та Стоходу, а також в озерних комплексах, що знаходяться на території парку (додаток 3.3.).

Прибережно-водна рослинність, представлена в парку ценозами таких основних формацій – очерету (Phragmiteta australis), які займають найбільші площі, лепешняку великого (Glycerieta maximae) та рогозу вузьколистого (Typheta angustifoliae). Вони утворюють широку смугу біля русла Прип’яті. Нерідко в цих густих і високих заростях трапляється верба попеляста (Salix cinerea).

Флористичне ядро в цих угрупованнях утворюють гідрофільні види такі як плетуха звичайна (Calystegia sepium), паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara). Значну роль в прибережних ценозах відіграють м’ята водяна (Mentha aquatica), чистець болотний (Stachys palustris). Трапляються окремими куртинами плакун верболистий (Lythrum salicaria), незабудка болотна (Myosotis palustris), півники болотні (Iris pseudacorus), щавель прибережний (Rumex hydrolapathum). Зрідка можна побачити у прибережно-водній смузі цикуту отруйну (Cicuta virosa), пухирник звичайний (Utricularia vulgaris), вовче тіло болотне (Comarum palustre) – види, характерні в Україні для водойм Полісся. Поодиноко був відмічений бобівник трилистий (Menyanthes trifoliata).

Водна рослинність представлена в парку як угрупованнями з плаваючими видами, так і прикріпленими.

Особливу цінність водній рослинності надають угруповання, утворені червонокнижним видом альдровандою пухирчастою (Aldrovanda vesiculosa). Ці угруповання виявлені в затоках та старицях Прип’яті та Стоходу , а також в озерах Скоринь та Рогізне на території парку.

У комплексі з водною, прибережно-водною та лучною рослинністю розміщується болотна рослинність.

Серед боліт парку переважають евтрофні – осокові та злакові. Найбільше поширення мають купинноосокові болота з домінуванням осок омської (Carex omskiana) та зближеної (C. appropinquata). Вони відзначаються типовою флорою, ядро якої складають: вовче тіло болотне (Comarum palustre), плакун верболистий (Lythrum salicaria), теліптерис болотяний (Thelypteris palustris), півники болотні (Iris pseudacorus) та ін. Відмічені угруповання осоки гостровидної (Саrex acutiformis).

Характерними серед болотних угруповань є ценози очерету звичайного (Phragmites australis) та лепешняку великого (Glyceria maxima). Флористичне ядро в них утворюють м’ята водяна (Mentha aquatica), плетуха звичайна (Calystegia sepium), паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara), незабудка болотна (Myosotis palustris) та ін.

Трав’яно-мохові болота трапляються на території парку дуже рідко.

Лісові болота представлені в парку переважно обводненими вільшняками з домінуванням осоки гостровидної, рідше – очерету звичайного, рогозу широколистого. На підвищеннях розміщуються вільшняки з домінуванням теліптериса болотного, місцями щучника дернистого (Deschampsia caespitosa). Останні межують із торф’янистими луками з його домінуванням.

Мезотрофні болота представлені найчастіше осоково-сфагновими болотами із осокою пухнатоплодою (Carex lasiocarpa) або рідше – осокою здутою (Carex rostrata). Оліготрофні болота є рідкісними для території парку і найчастіше являють собою «блюдця» на піщаних борових терасах. Відмічені на Бучинській та Сваловецькій дачах.

Різноманітність болотної рослинності доповнюють угруповання з домінуванням осоки Девелла (Carex davalliana), які характерні в цілому для карбонатних боліт Малого Полісся та Волинського лесового плато. В парку така ділянка виявлена біля с.Пожиг.

Лучна рослинність займає значно менші площі, ніж болотна. Вона нерідко розміщуються на піднесених частинах заплав та численних островах.

Серед лук переважають торф’янисті – із домінуванням щучника дернистого (Deschampsia caespitosa), молінії голубої (Molinia caerulea), медової трави шерстистої (Holcus lanatus). Рідше трапляються угруповання дрібних осок – чорної (Carex nigra), жовтої (C. flava), просовидної (С. panicea).

Менші площі в парку займають справжні луки, які розміщуються на плескатих підвищеннях заплав. Серед них переважають угруповання мітлиці тонкої (Agrostideta tenui), тонконогу лучного (Poeta pratensis), тимофіївки лучної (Phleeta pratensis).

На вологих місцях, часто неподалік від берегів річок, наявні угруповання болотистих лук із домінуванням лепешняка великого (Glyceria maxima).

Лісова рослинність в парку характеризується переважанням соснових лісів, меншу площу займають листяні ліси – дубові та дубово-грабові, а також вільхові, наявні також мішані – дубово-соснові ліси.

Соснові ліси – це, переважно, типові для Полісся соснові ліси чорницеві та зеленомохові (Pineta myrtillosa, Pineta hylocomiosa). В них представлені типові поліські види, такі як ожика волосиста (Luzula pilosa), брусниця (Vaccinium vitis-idaea), веснівка дволиста (Majanthemum bifolium). Великі популяції тут утворює вид з Червоної книги України плаун колючий (Lycopodium annotinum). Рідше трапляється плаун булавовидний (Lycopodium clavatum), який в цілому на Поліссі є більш поширеним. В моховому покриві переважають Pleurozium schreberi та Dicranum rugosum. Характерним для цих лісів є наявність центральноєвропейських видів.

Менш поширеними є сухі соснові ліси – булавоносцеві, лишайниково-булавоносцеві, зеленомохово-лишайникові (Pineta corynephorosa, P. cladonioso-corynephorosa, P. hylocomioso-cladinosa). Вони трапляються на боровій терасі Прип’яті та Стоходу.

Дубово-соснові та сосново-дубові ліси в парку поширені мало і трапляються переважно серед масивів соснових лісів на ділянках з багатшими ґрунтами. Вони були виявлені в Білоозерському лісництві у лісовому масиві біля оз. Біле, в Сваловицькій дачі, яка характеризується багатшими, ніж на решті території парку, ґрунтами і переважанням листяних лісів.

Дубові та грабово-дубові ліси трапляються окремими масивами, як і сосново-дубові, у Сваловицькій дачі, Бучинській дачі та в масиві Білоозерського лісництва, фрагменти їх відмічені в інших частинах парку. У Сваловицькій дачі наявні як дубові ліси, переважно орляково-чорницеві (Querceta pteridioso-myrtillosa), так і дубово-грабові, переважно чорницеві (Querceto-Carpineta myrtillosa). Саме в них відмічена значна кількість рідкісних видів, занесених до Червоної книги України, в тому числі декілька видів орхідних. Особливу цінність цим лісам надають виявлені великі популяції рідкісного зникаючого виду зозулиних черевичок справжніх (Cypripedium calceolus), занесеного до Додатку № 1 Бернської конвенції та Червоної книги України.

Доповнює різноманіття рослинного покриву парку псамофітна рослинність, що розміщується на піщаних терасах річок.

За своїм характером псамофітна рослинність парку є дуже своєрідною. Першорядну роль у заростанні пісків відіграє в цьому регіоні булавоносець сіруватий (Corynephorus canescens) – центральноєвропейський вид, що доходить в своєму поширенні переважно до Дніпра.