2 Основні етапи виконання курсової роботи та рекомендації до них

Курсову роботу виконують у певній послідовності. Процес виконання включає в себе три основних етапи:

1. Підготовка до дослідження.

Даний етап передбачає визначення об'єктивної галузі дослідження; об'єкта та предмета дослідження. При цьому проводиться підготовка до організації та проведення дослідження:

- аналіз спеціальної літератури з теми дослідження;

- уточнення теми;

- формулювання гіпотези, мети та завдань дослідження;

- написання звіту за результатами інформаційного пошуку з обгрунтуванням вибору методики досліджень;

- вибір методів дослідження та конкретної бази для проведення дослідження.

2. Проведення теоретичних та експериментальних досліджень.

2.1 Теоретичні дослідження:

- вироблення вимог до моделі об'єкта;

- розробка методики аналізу результатів дослідження.

2.2 Проведення експериментальних досліджень:

- визначення вимог до експериментальної установки (точність, швидкодія) на основі результатів моделювання;

- розробка схеми та виготовлення лабораторного макета (експериментальної установки) з урахуванням висунутих вимог;

- проведення експерименту для підтвердження наукової гіпотези (результатів моделювання), аналіз похибки вимірювань;

- написання звіту за результатами експерименту з оцінкою похибки вимірювань.

3. Оформлення курсової роботи.

На даному етапі завершується написання пояснювальної записки:

- проводиться компоновка текстів, які підготовлені на попередніх етапах роботи, в глави;

- написання висновків (це дуже важливий момент роботи);

- написання вступу;

- складання списку літератури;

- складання додатків, змісту;

- оформлення титульного аркуша.

2.1 Формування теми наукового дослідження

Тема - це наукова задача, яка охоплює певну область наукового дослідження. При розробці теми висувається конкретна задача в дослідженні - розробити нову прогресивну технологію, новий продукт, нову методику синтезу, технологічну схему виробництва і т. д.

2.2 Загальні вимоги до збору і відбору готової інформації

Кожне наукове дослідження після вибору теми починають з ретельного вивчення науково-технічної інформації.

Мета пошуку, опрацювання, аналізу інформації – це всебічне висвітлення стану питання по темі, уточнення її (якщо це необхідно), обгрунтування мети та завдань наукового дослідження.

Збір та відбір готової інформації і за своїм значенням, і по трудомісткості займають одне з важливих місць у дослідженні. Головною проблемою у цьому блоці є зайвий обсяг інформації або її недостатність.

Часом причина зайвого обсягу зібраної інформації криється в неправильній техніці її відбору: дослідник знайомиться з нею не в зворотно-хронологічному, а в прямому хронологічному порядку, робить з джерела обширні виписки, а потім виявляє, що у більш пізньому виданні міститься більш свіжий, компактний, повний та достовірний матеріал. Але досліднику шкода витраченої праці і він включає в рукопис виклад обох джерел, незважаючи на те, що перший тільки захаращує роботу.

Є й інша вагома причина, по якій рекомендується в зборі інформації дотримуватися міри. Якою б вузькою та спеціальною не здавалася тема, пошук матеріалу для її розробки може тривати нескінченно. Початківці дослідники нерідко збирають більше фактів, ніж необхідно для поставленої задачі і ніж вони в силах обробити, недооцінюючи трудомісткість майбутньої первинної обробки, перевірки, угруповання даних, їх аналізу, зіставлення та узагальнення. Буває розумніше обмежити себе в залученні додаткових даних, які визначені колом джерел або хронологічними рамками, та зосередити сили на ретельній обробці вже наявних.

Зайвий обсяг інформації викликає непродуктивну витрату часу, а деколи відбивається і на якості роботи. Проте ще більшу небезпеку являє собою неповне використання джерел, особливо тих, які мають для даної теми істотне значення.

Вихідними джерелами наукової інформації служать документи - твори друку. Для підбору літератури корисно скористатися бібліографічними та реферативними виданнями. Необхідно переглянути журнали, зокрема останні номери за той чи інший рік, в яких дані покажчики матеріалів, які опубліковані в журналі за рік. Можна переглянути посторінкові посилання на використану літературу в монографіях, навчальних посібниках та журнальних статтях. Не можна випускати з виду збірники наукових праць вузів та науково-дослідних установ, тези і матеріали науково-практичних конференцій.

Особливе значення має патентна документація, яку відрізняє ряд важливих якостей: швидкість та оперативність її використання (вона стає доступною для дослідника на 1,5-2 роки раніше, ніж її опис в літературі), повнота, достовірність, а іноді і унікальність. Вивчення комплексу патентних описів з певної проблеми дозволяє визначити нові напрямки, наприклад, в технології.