________ Тема 5. Державно-правове регулювання ринку цінних паперів в Україні ________

Правове регулювання ринку цінних паперів в Україні.

21.11.09 – 1 пара – ЕЖЗ

– 2 пара – ИКЛ

Тема 5. Державно-правове регулювання ринку цінних паперів в Україні

5.1. Мета, суть та принципи державного регулювання ринку цінних паперів

Фондовий ринок є особливою сферою життє­діяльності суспільства, в якій відбувається перерозподіл власності, потоків капіталів, переоцінка фінансових інструментів, формування нових економічних відносин і суб’єктів. З огляду на це державне регулювання фондового ринку є невід’ємною частиною механізму його функціонування, а система державних інституцій – головним структуроутворюючим елементом. З метою впорядкування фондового ринку та зміцнення дисциплінованості його учасників, підтримання довіри до фондового ринку та його динамічного розвитку держава здійснює регулювання ринку цінних паперів. Система державно-правового регулювання повинна виконувати такі функції: визначення ключових напрямів фондового ринку та ролі учасників цього ринку; створення для них сприятливого законодавчого та регулюючого середовища; підвищення їх відповідальності за дії, які можуть призвести до дезорганізації ринку, його руйнування, недобросовісної конкуренції і обману інвесторів, маніпулювання цінами та шахрайства з фінансовими ресурсами.

Досвід функціонування країн з розвинутими економіками свідчить про те, що ринок цінних паперів є одним із найбільш регульованих та регламентованих державою на відміну від інших ринків (зокрема, товарного або валютного).

Необхідність державного регулювання ринку цінних паперів обумовлюється низькою причин:

По-перше, на ринку, де знаходяться в обігу різні види цінних паперів та їх похідні, реалізуються загальнонаціональні інтереси держави, а саме:

підтримання процесу розширеного відтворення суспільного виробництва, як основи формування та подальшого розвитку економіки країни;

зміцнення політичного та економічного суверенітету держави;

піднесення міжнародного авторитету України;

забезпечення активної та збалансованої інвестиційної політики держави;

встановлення соціальної стабільності в суспільстві;

відновлення довіри населення до держави;

формування сучасної структури власності та методів у правління в галузях, що мають загальнодержавне значення зуврахуванням інтересів суспільства, держави.

По-друге, на ринку цінних паперів постійно присутні та активно взаємодіють інтереси різних його учасників – емітентів, інвесторів, професійних учасників, інститутів-регуляторів. Ці інтереси можуть вступати у протиріччя між собою і з метою забезпечення стабільності та правового впорядкування ринку, регламентації взаємовідносин між усіма його учасниками держава запроваджує відповідну систему регулювання.

По-третє, головною діючою особою на ринку цінних паперів виступає інвестор – як іноземний, так і вітчизняний. На будь-якому ринку цінних паперів найбільш масовим інвестором є населення. Але характерною рисою останнього є те, що цей інвестор не має спеціальних знань і кваліфікації з питань ринку цінних паперів. Отже, без створення надійної системи захисту прав та майнових інтересів громадян, а також інших інвесторів неможливо забезпечити подальший розвиток ринку капіталів, і це під силу лише єдиному інституту – державі.

Таким чином, державне регулювання ринку цінних паперів – здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою:

реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних;

створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства;

одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів;

забезпечення однакових можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів;

гарантування прав власності на цінні папери;

захисту прав учасників фондового ринку;

інтеграції в європейський та світовий фондові ринки;

дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог законодавчих актів;

запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів;

контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.

Для виконання державою переліку завдань щодо регулювання ринку цінних паперів необхідно створити відповідну структуру державного регулювання зазначеного ринку та обов’язкове запровадження його найрізноманітніших форм.

До форм державного регулювання ринку цінних паперів можна віднести:

1. прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів;

2. регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів;

3. видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;

4. заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством;

5. реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів;

6. контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;

7. створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

8. контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам;

9. установлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням;

10. контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів;

11. контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів;

12. проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.