3.4. Практичне заняття 4. Система та порядок планування.

3.4.1. Питання для обговорення

1. Принципи планування та особливості їх реалізації на рівні підрозділів підприємства.

2. Методи ієрархічного планування та сфера їх застосування.

3. Зміст планів підрозділів підприємства різного ієрархічного рівня і економічного статусу.

4. Аналіз ситуації.

Література: 2, розд. 4; 15, розд. 13.

3.4.2. Практичні завдання і методичні вказівки до їх виконання

Ситуація. Механоскладальний цех верстатобудівного заводу виготовляє деталі та вузли металообробних верстатів. Номенкла­тура продукції цеху 10—12 видів вузлів, кожний з яких склада­ється із 20—25 різних деталей. Заготівки цех одержує від заготі­вельного цеху заводу, готові вузли передає складальному цеху. Виходу на ринок він не має.

У цеху здійснюється токарна, фрезерна, шліфувальна обробка деталей, а також їх складання у вузли. На робочих місцях у серед­ньому виконується 20—25 деталеоперацій за місяць. Цех поділе­ний на 4 виробничі дільниці: токарну, фрезерну, шліфувальну і складальну.

Необхідно:

1) визначити тип виробництва і форми спеціалізації цеху і йо­го дільниць;

2) обґрунтувати метод ієрархічного планування за даних умов;

3) з’ясувати, за яких передумов можна змінити метод ієрархіч­ного планування і наскільки це доцільно.

Вказівки. Тип виробництва і форми його спеціалізації суттєво впливають на систему внутрішнього планування. Вони значною мірою зумовлюють функціонування підрозділів як центрів витрат чи центрів прибутку. Зумовлюють вони й вибір методу ієрархічного планування. Визначаючи методику планування, що відповідає зазначеним умовам, потрібно обміркувати, як вона може змінитися в разі збільшення обсягу виробництва та переходу до іншої форми спеціалізації підрозділів.

3.5. Практичне заняття 5. Виробнича програма та її ресурсне обгрунтування.

3.5.1. Питання для обговорення

1. Особливість і порядок розробки виробничої програми під­розділів підприємства.

2. Методика обгрунтування виробничої програми виробничою потужністю.

3. Обчислення потрібної кількості робітників.

4. Аналіз розв'язання задач з теми.

Література: 2, розд. 5; 5, розд. 14; 12, розд. 13.

3.5.2. Практичні завдання і методичні вказівки до їх виконання

Задача 1. За місяць, у якому 22 робочих дні, складальний цех має виготовити 110 машин. Тривалість виробничого циклу скла­дання машини — 10 робочих днів.

Необхідно:

1) обчислити мінімальний середньоденний запуск-випуск ма­шин для забезпечення виконання виробничої програми;

2) визначити, за скільки робочих днів до планового місяця слід почати запускати машини у виробництво.

Вказівки. Машини можуть запускатись у виробництво різни­ми партіями залежно від можливості їх паралельного складання. У цій задачі запуск-випуск передбачається рівномірний за робо­чими днями. Тим самим зумовлюється його кількість.

Задача 2. Механічний цех виготовляє комплекти деталей для металообробних верстатів. За місяць передбачається виготовити і передати складальному цеху 300 машинокомплектів; трудоміст­кість одного комплекту 25 нормо-год. Трудомісткість незаверше­ного виробництва відповідно на початок і кінець планового пері­оду становитиме 625 і 675 нормо-год.

Необхідно:

1) визначити обсяг кінцевої продукції цеху в нормо-годинах;

2) обчислити загальну умовну кількість виготовлених маши­нокомплектів і валову продукцію цеху в нормо-годинах.

Задача 3. Виробничий підрозділ підприємства (завод) з почат­ку кварталу приступив до виготовлення складного виробу вартіс­тю 250 000 грн. Тривалість виробничого циклу виготовлення ви­робу становить 3 місяці (67 робочих днів), у тому числі перший місяць — 22 дні, другий — 23 дні і третій — 22 дні.

Необхідно:

1) визначити ступінь готовності виробу на кінець кожного мі­сяця у відсотках;

2) обчислити обсяг валової продукції за кожний місяць в гривнях.

Вказівки. Вважати, що витрати виробництва розподіляються в часі досить рівномірно і готовність виробу пропорційна до три­валості виробничого циклу.

Задача 4. Визначити річну виробничу потужність складальної потокової лінії з тактом роботи 5 хв. і фондом робочого часу за рік 3850 год.

Задача 5. Механічний цех має у своєму розпорядженні 20 то­карних, 12 фрезерних, 6 свердлильних і 4 шліфувальних верста­ти. Цех працює у 2 зміни тривалістю 8 год кожна. Згідно з пла­ном виробництва на квартал, в якому 66 робочих днів, завантаження устаткування за нормованим часом в машино-год станови­тиме: токарне устаткування — 18 500, фрезерне — 10 400, сверд­лильне — 6400, шліфувальне — 2600. Норми виконуються на всіх верстатах на 100 %.

Необхідно:

1) обчислити фонд часу одного верстата, якщо середній про­стій у ремонті становить 2,5 %;

2) обчислити пропускну здатність груп устаткування в маши­но-годинах;

3) Визначити коефіцієнти завантаження груп устаткування за зазначених умов і дати їм відповідну оцінку.

Вказівки. Обчислення провести у табличній формі, наведеній у посібнику [1, розд. 5]. Там само подані відповідні пояснення до розв'язування задачі.

Задача 6. Трудомісткість виробничої програми механічного цеху в попередній задачі (задача 5) збігається із завантаженням устаткування в машино-год. У плановому кварталі 92 календарні дні, у тому числі 26 вихідних. За балансом робочого часу перед­бачається в середньому на одного робітника 7 днів відпустки і 1 день втрат робочого часу внаслідок хвороби. Середня трива­лість робочого дня 7,9 год. (у цеху працюють кілька підлітків зі скороченим робочим днем). Металообробні верстати обслуговує бригада налагоджувальників, норма обслуговування — 8 верста­тів на одного налагоджувальника.

Необхідно:

1. скласти баланс часу роботи одного робітника цеху на пла­новий квартал за схемою, наведеною у табл. 3.1;

2) обчислити середньооблікову кількість основних робітників-верстатників у цілому по цеху;

3) обчислити середньооблікову кількість налагоджувальників устаткування.

Вказівки. У задачі мається на увазі, що верстатники безпосе­редньо працюють на верстатах і перебувають на робочих місцях постійно. Тільки в цьому разі значення людино-годин і машино-годин збігаються. Налагоджувальники виконують лише специфіч­ні функції налагодження устаткування. Розрахункову кількість робітників слід округляти за загальними правилами.

Таблиця 3.1 – Баланс часу роботи одного робітника цеху на пла­новий квартал

Показник часу	Кількість
Календарні дні
Неробочі дні — всього, у тому числі:
а) вихідні
б) святкові
Робочі дні
Невиходи на роботу, передбачені планом — усього, у тому числі:
а) відпустка
б)хвороба
Дні виходу на роботу
Середня тривалість робочого дня, год
Фонд часу роботи одного робітника, год
Втрати робочого часу, %