"Земля, вода, вогонь, повітря"
Місце проведення: спортивний майданчик, галявина.
Інвентар: волейбольний м'яч.
Опис гри. Учасники гри стають у коло. У центрі – ведучий. Кидаючи м'яч кому-небудь з учнів, він вигукує одне з чотирьох слів: "земля", "вода", "вогонь", "повітря". Якщо ведучий скаже "земля", той, хто піймає м'яч, повинен швидко назвати якусь свійську або дику тварину; "вода" – рибу; "повітря" – птаха. Якщо ж ведучий вигукне "вогонь" – усі учасники гри повинні, розмахуючи руками, швидко повернутися кругом. М'яча при цьому ніхто не ловить. Ведучий сам піднімає м'яч із землі і гра триває.
Правила гри. Неуважні виходять з кола після першої ж помилки.
"Птахи"
Місце проведення: спортивний майданчик, галявина.
Опис гри. Діти жеребкуванням обирають ведучого і "яструба", решта – "птахи". Ведучий потай від "яструба" дає назву кожній пташці: "Зозуля", "ластівка", "снігур" тощо.
Прилітає яструб. Між ним і ведучим відбувається діалог:
Ти за ким прилетів?
За пташкою.
За якою?
За Зозулею (снігуром, синицею та ін).
Зозуля вибігає з гурту, а яструб намагається упіймати її. Якщо ж яструб назвав пташку, якої немає серед учасників гри, ведучий проганяє його.
Правила гри. Гра триває доти, поки яструб не переловить усіх пташок.
"Зайці"
Місце проведення: спортивний майданчик, галявина.
Опис гри. Один з гравців стає ведучим, який ловить. Решта – "зайці". Ведучий подає сигнал і починає ловити зайців. Кого спіймав першого, той стає ведучим, а сам ведучий – зайцем.
Інший варіант цієї гри полягає в тому, що для зайців відводиться місце, де ведучий не має права ловити їх. Можна домовитися, що він не ловитиме тих зайців, які присядуть або прихиляться до дерева. Якщо гравців дуже багато, їх поділяють на групи, кожна з яких грає окремо.
Правила гри. Перемагає той ведучий, який упіймав найбільше зайців.
«Стрибки через скакалку»
Місце проведення: спортивний майданчик.
Інвентар: скакалки.
Опис гри. Діти розташовуються на майданчику. Двоє ведучих беруть довгу скакалку (можна зв'язати дві короткі) за кінці так, щоб частина, що провисає, була орієнтовно на висоті колін, і ходять з нею вздовж майданчика. Решта учнів бігає по майданчику, перестрибуючи через скакалку.
Правила гри. Хто зачепить скакалку – змінює одного з ведучих.
”Петре, де ти?”
Місце проведення: спортивний майданчик, галявина.
Інвентар: хустинка.
Опис гри. Діти вибирають «сліпого Петра» і зав'язують йому очі хустинкою. Усі стають навпроти нього. Починається гра діалогом:
-Петре, де ти?
-Я тут.
- На чім стоїш?
- На кілочку.
- Що тримаєш?
- Масла бочку.
- Як зветься?
- Катанас.
- Покинь бочку, лови нас!
Усі діти розбігаються, а «Петро» намагається когось спіймати. Діти підкрадаються до нього, легко штовхають його або вигуками видають своє місце і втікають.
Правила гри. Спійманий міняється ролями із «сліпим Петром». Гра продовжується.
Самостійна робота 3
Самостійні заняття студентів передбачають вивчення програмного матеріалу за рекомендованою літературою, виконання домашніх завдань. Домашні завдання пропонуються у вигляді індивідуальних письмових робіт до яких входить самостійна підготовка гри на прикладі вивченого матеріалу, з урахуванням вікових особливостей, їх підготовленості і умов проведення.
Підготувати 5 конспектів з українськими народними рухливими іграми.
Підготувати 5 конспектів з українськими народними рухливими іграми.
Підготувати 5 українських народних забав.
"Бій півнів"
Місце проведення: спортивний майданчик.
Опис гри. На землі (підлозі) креслять коло діаметром 2 м. Гравців поділяють на дві команди, і вони стають у дві шеренги біля кола одна проти одної. Каштани посилають по одному гравцю зі своїх команд у коло. Кожний з них стає на одну ногу, другу підтягує, руки кладе на спину. За сигналом "півні" починають виштовхувати плечем і тулубом один одного з кола, причому намагаються не оступитись. Кому це вдається, той вважається переможцем і виграє одне очко для своєї команди. Гра триває доти, поки всі не побувають у ролі півнів.
Правила гри. Виграє команда, гравці якої більше разів були переможцями.
Якщо учасник, який перебуває у колі, стане на обидві ноги, він уважається переможеним. Якщо ж під час виштовхування обидва гравці вийдуть з кола, перемога нікому не присуджується, а на їхнє місце йде наступна пара. Під час поєдинку не дозволяється забирати руки з-за спини.
Примітка. Цю гру можна проводити й без розподілу на команди. Гравці за бажанням виходять усередину кола на змагання. Переможець залишається, а проти нього виходить новий гравець, який бажає помірятися силою.
"М'яч у повітрі"
Місце проведення: спортивний майданчик.
Інвентар: волейбольний м'яч.
Підготовка до гри. Гравці стають колом, на невеликій відстані один від одного. До середини кола входить ведучий.
Опис гри. Гравці, які стоять по колу, перекидають волейбольний м'яч один одному в різних напрямках. Ведучий намагається доторкнутися до м'яча або впіймати його. Коли ведучому пощастить це зробити, він міняється місцем з тим гравцем, який невдало кинув м'яч або дав змогу ведучому доторкнутися до м'яча.
Правила гри. Ведучому дозволяється доторкнутися до м'яча незалежно від того, де перебуває м'яч – у повітрі чи в руках гравця. Якщо м'яч кинуто за межі поля, то ведучим стає той гравець, який останнім доторкнувся до нього. Не дозволяється затримувати м'яч у руках більше трьох секунд.
Примітка. Гра проходить цікаво, коли кількість учасників невелика. Якщо в групі 40 чоловік, то їх краще поділити на 3-4 команди.
Удосконалюються навички володіння технікою гри в баскетбол (волейбол). Розвивається точність рухів, спритність, погодженість дій, координація рухів.