17.3Методичні вказівки до виконання роботи.

17.3.1Постановка задачі.

В першу чергу необхідно вивести рекурентну формулу, тобто конкретизувати формулу (6) у відповідності із заданими функціями P(x,y) i Q(x,y).

Далі необхідно обрати критерій закінчення розрахунків значень шуканої функції: при досягненні аргументом заданого значення, при перевершені значенням функції заданої границі, при втручанні оператора, або при деякій комбінації вказаних умов.

Необхідно також навести ескіз розміщення фазового портерту на екрані і вивести формулу розрахунку координат точки графіка за значеннями функцій x i y. Розміри екрану вважати рівними 200x200 пікселів при роботі на ПК “Львів” і 640x350 пікселів при роботі на IBM PC в режимі EGA.

17.3.2Розробка структури даних.

Крім вхідних змінних необхідно впровадити змінні для реалізації алгоритму та виведення графіків функції, наприклад, поточні значеня аргументу та двох функцій, прирости функцій, допоміжні величини k₁ і k₂ з формули (6), координати вікна виводу графіків, координати точки графіка.

В залежності від обраного методу перебору початкових значень, можуть бути введені масиви початкових значень.

17.3.3Розробка алгоритму.

Загальна структура алгоритму є вкладеними циклами. Зовнішній цикл здійснює зміну початкових умов, а внутрішній - інтегрування диференційного рівняння. Оскільки внутрішній цикл (застосування рекурентної формули) виконується невизначену наперед кількість разів, то він є циклом “до” або “поки”. Для зовнішнього циклу кількість виконань задана (10 різних значень початкових умов), тому доцільно реалізувати його циклом з параметром.

17.3.4Написання тексту програми.

При написанні тексту доцільно виділити у окремі підпрограми виведення на екран координатної сітки та розрахунок координат і виведення точок графіку.

17.3.5НАлагодження і тестування.

Приклади результатів виконання роботи наведені на Рис. 17 .1. При тестуванні програми необхідно, збільшуючи крок h, встановити, при якому значенні кроку спотворюється фазовий портрет (тобто числовий метод дає невірні результати).

Зробіть власні висновки щодо характеру зміни функцій x(t) i y(t) і подайте їх письмово.

Рис. 17.1. Приклад результатів виконання лабораторної роботи №17.

Список літератури.

1.Прикладные программы и лабораторный практикум для ПК-01 “Львів”. Уч.пособие для ВУЗов. Гаврилюк М.А.,Галамай Т.Г., Мороз Л.В., Опыр Ю.М., Пуйда В.Я. Киев: УМК ВО, 1988.

2.Дьяконов В.П. Справочник по алгоритмам и программам на языке БЕЙСИК для персональных ЭВМ. М.: Наука,1987.

3 Довгаль С.И., Сбитнев А.И. Паскаль, Турбо Паскаль, многооконная среда на персональных ЭВМ. -К.:”Информсистема сервис”,1992.

4.Фигурнов В.Э. IBM-PC для пользователя.-М.:Финансы и статистика, 1990.

5.Глинський Я.М. Інформатика.-Львів: УПІ,”Фенікс ЛТД”, 1992.

6.Сердюченко В.Я. Розробка алгоритмів та програмування на мові Turbo Pascal. -Х.:ВКП”Парітет ЛТД”, 1995.

7.Дал О., Дейкстра Э., Хоар К. Структурное программирова-ние. -М.:Мир, 1975.

8.Дейкстра Э. Дисциплина программирования. -М.:Мир, 1978.

 Даний стовпець заповнюється при складанні тексту програми.

 Символ   умовне позначення порожнього знакомісця (пробіл).

 У методах віднімання та маскування необхідно знати кількість розрядів двійкового еквівалента заданого числа. Їх можна знайти як i=[ln(x)/ln(2)]+1, де [x] - цілa частинa x.

1 Позначення Ф(n) означає, що розрахунок необхідно виконувати за формулою (n).

2 Зверніть увагу, що корінь n-го ступеня з нерівного нулю комплексного числа завжди має n різних значень.

3 Функція mod (модуль) визначається так: x mod a = x({xa})a, де {}  операція взяття цілої частини.

4 Функція F1 описана у завданні до варіанту №1.

5 Функція визначається так: sign(x) є 1 при x<0; 1 при х0.

6 Матриці із номерами 1...6 наведені у завданні до роботи №9.

 [x]  операція взяття цілої частини числа x.

 Графік цієї залежності називається навантажувальною характеристикою і широко застосовується при графічному аналізі електричних кіл.