- •Лабораторний практикум
- •Міністерство освіти і науки україни національний університет “львівська політехніка” лабораторний практикум з дисципліни
- •0. Методичні вказівки до оформлення звітів з лабораторних робіт 6
- •1. Лабораторна робота №1
- •Передмова.
- •0.Методичні вказівки до оформлення звітів з лабораторних робіт
- •Розділ і. Базові структури алгоритмів.
- •1.Лабораторна робота №1
- •1.1Перелік питань, які необхідно вивчити.
- •1.2Завдання.
- •1.3Методичні вказівки до виконання роботи № 1.
- •1.4Приклад виконання завдання.
- •1.4.1Постановка задачі.
- •1.4.2Розробка структури даних.
- •1.4.7Висновки.
- •2.Лабораторна робота №2
- •2.1Перелік питань, які необхідно вивчити.
- •2.2Завдання.
- •2.3Приклад виконання завдання.
- •2.3.1Постановка задачі.
- •2.3.2Розробка структури даних.
- •2.3.3Розробка блок-схеми алгоритму.
- •2.3.4Перевірка блок-схеми.
- •2.3.5Запис тексту програми.
- •3.1.2Виведення даних.
- •3.2Завдання.
- •3.3Методичні вказівки до лабораторної роботи.
- •3.3.1Постановка задачі.
- •3.3.2Розробка структури даних.
- •3.3.3Розробка алгоритму.
- •3.3.4Розробка програми.
- •Розділ іі. Використання числових і символьних змінних
- •4.3Методичні вказівки до роботи.
- •4.3.1Методи переведення в двійкову систему числення.
- •4.3.1.1Метод ділення.
- •4.3.1.2Метод віднімання.
- •4.3.1.3Метод маскування або логічного множення.
- •5.Лабораторна робота №5.
- •5.1Теоретичні відомості.
- •5.1.1Відомості з математики.
- •5.1.2Відомості з програмування.
- •5.2Завдання.
- •Розділ ііі. Циклічні алгоритми
- •6.Лабораторна робота №6
- •6.1Перелік питань, які необхідно вивчити для виконання роботи.
- •6.2Завдання.
- •6.3Приклад виконання завдання.
- •6.3.1Постановка задачі.
- •6.3.2Розробка структури даних.
- •6.3.3Розробка алгоритму
- •6.3.4Текст програми.
- •7.3Приклад виконання завдання.
- •7.3.1Постановка задачі.
- •7.3.2Розробка структури даних.
- •7.3.3Розробка алгоритму
- •7.3.4Текст програми мовою Pascal.
- •8.3Методичні вказівки до виконання роботи.
- •8.3.1Постановка задачі.
- •8.3.2Розробка структури даних.
- •8.3.3Розробка алгоритму.
- •Розділ іv. Обробка і використання масивів
- •9.3Приклад виконання завдання.
- •9.3.1Постановка задачі.
- •9.3.2Розробка структури даних.
- •9.3.3Розробка алгоритму.
- •9.3.4Запис тексту програми.
- •11.1.2Програмна реалізація розріджених масивів.
- •11.1.3Метод Гауса обчислення визначника матриці довільного розміру n*n.
- •11.2Завдання.
- •11.3Приклад алгоритму обчислення детермінанту.
- •Розділ V. Методи комп’ютерної графіки
- •12.Лабораторна робота №12.
- •12.1Теоретична частина
- •12.1.1Відомості з програмування.
- •12.1.2Перелік питань, які необхідно вивчити для виконання роботи.
- •12.2Завдання до лабораторної роботи.
- •12.3Методичні вказівки до виконання роботи
- •13.Лабораторна робота №13.
- •13.1Теоретична частина.
- •13.1.1Числовий опис зображення.
- •13.1.2Перетворення координат точки при її відображеннях.
- •13.1.3Питання, які необхідно вивчити.
- •13.2Завдання.
- •13.3Методичні вказівки до виконання роботи.
- •13.3.1Постановка задачі.
- •13.3.2Розробка структури даних.
- •13.3.3Розробка алгоритму.
- •13.3.4Запис тексту програми.
- •13.3.5Налагодження та результати тестування.
- •14.Лабораторна робота №14
- •14.1Перелік питань, які необхідно вивчити для виконання роботи.
- •14.2Теоретичні відомості.
- •14.3Завдання до лабораторної роботи.
- •Розділ VI. Деякі математичні методи
- •15.Лабораторна робота №15
- •15.1Теоретична частина.
- •15.1.1Основні статистичні характеристики.
- •15.1.2Гістограма розподілу числових даних.
- •15.1.3Питання, які необхідно вивчити для виконання роботи.
- •15.2Завдання.
- •16.2Завдання.
- •16.3Методичні вказівки до виконання роботи.
- •16.3.1Постановка задачі.
- •16.3.2Розробка структури даних.
- •16.3.3Розробка алгоритму.
- •16.3.4Написання тексту програми.
- •17.1.2Системи диференційних рівнянь.
- •17.1.3Форми подання результатів.
- •17.1.4Питання, які необхідно вивчити.
- •17.2Завдання.
- •17.3Методичні вказівки до виконання роботи.
- •17.3.1Постановка задачі.
- •17.3.2Розробка структури даних.
- •17.3.3Розробка алгоритму.
- •17.3.4Написання тексту програми.
- •17.3.5НАлагодження і тестування.
- •Список літератури.
5.1.2Відомості з програмування.
При оперуванні з комплексними числами бажано (але не обов’язково) надавати цьому числу одне ім’я - це більш відповідатиме математичній задачі, в якій комплексне число позначається, наприклад, Z, Z 1. Але для опису комплексного числа необхідно вказати мінімум два значення (Re, Im або Mod, Arg). Можливість об’єднати під одним ім’ям декілька значень надають структуровані (складені) змінні - масиви, в яких компоненти пронумеровані, або записи, в яких компоненти (поля) додатково поіменовані. Опис масиву мовою Pascal здійснюється так (масив Z з трьох значень):
var Z: array[0..2] of real.
Доступ до елементів масиву здійснюється шляхом вказання його імені та у квадратних дужках номеру (індексу): Z[1] - що означає елемент масиву Z номер 1.
Запис мовою Pascal описується так:
var Z: record Re,Im: real; end;
Звертання до окремих полів запису вимагає вказання імені запису та імен полів: Z.Im або Z.Re. Таке звертання більш громіздке, ніж до елементарної змінної, але зменшує ймовірність помилок.
При виведенні комплексних чисел треба звернути увагу на формування рядка результату із використанням символьних констант та змінних. Наприклад, виведення комплексного числа в алгебраїчній формі у вигляді:
Z=j*
(такий або аналогічний опис рядка має бути наведений у постановці задачі) реалізується мовою Pascal так: (текстові константи виділені)
Writeln (‘Z=‘,Z.Re);
If Z.Im>0 then Writeln(‘+j*‘,Z.Im’)
else Writeln(‘-j*‘,Abs(Z.Im)’); .
А виведення числа в показниковій формі (Z=*exp([]j*) реалізується такими операторами: мови Pascal:
Writeln (‘Z=‘,Z.M, ‘*EXP(‘);
If Z.Arg>0 then Writeln(‘+j*‘, Abs(Z.Arg), ‘)‘,)
else Writeln(‘-j*‘, Abs(Z.Arg), ‘)‘,); .
Для реалізації багатоваріантного вибору (в цій лабораторній роботі, наприклад, можна вибрати одну з трьох форм подання результатів) треба користуватися оператором Case:
Case <селектор> of
< значення 1> : <дія 1>;
< значення 2> : < дія 2>;
. . . . . .
< значення n> : < дія n>;
else < альтернативна дія >
end;
<Селектор> при цьому може бути змінною довільного послідовного типу, <значення1>...<значення n> - константи того ж типу. Якщо селектор прийме одне з перелічених значень, виконуватиметься відповідна дія, яка може бути одним оператором або складеним оператором (begin...end). У випадку, якщо селектор має значення, що не співпадає з жодним з перелічених, то виконується альтернативна дія.
5.2Завдання.
Задано два комплексних числа Z 1 та Z 2 в алгебраїчній або показниковій формі. Необхідно у відповідності до таблиці варіантів (Табл. 5 .2) скласти алгоритм та програму розрахунку дійсної, уявної частини, модуля та аргументу заданих чисел Z 1 та Z 2, та результатів виконання заданих операцій над цими числами. Вивід результатів необхідно організувати таким чином, щоб форму представлення результату вибирав користувач програми у відповідь на запит.
Табл. 5.2. Варіанти завдань до лабораторної роботи №5.
Варіант |
Форма представлення операндів |
Операція |
|
|
першого |
другого |
|
1 |
алгебраїчна |
алгебраїчна |
множення |
2 |
алгебраїчна |
алгебраїчна |
ділення |
3 |
алгебраїчна |
показникова |
додавання |
4 |
алгебраїчна |
показникова |
віднімання |
5 |
алгебраїчна |
показникова |
множення |
6 |
алгебраїчна |
показникова |
ділення |
7 |
показникова |
алгебраїчна |
додавання |
8 |
показникова |
алгебраїчна |
віднімання |
9 |
показникова |
алгебраїчна |
множення |
10 |
показникова |
алгебраїчна |
ділення |
11 |
показникова |
показникова |
додавання |
12 |
показникова |
показникова |
віднімання |
13 |
алгебраїчна |
- |
піднесення до квадрата |
14 |
алгебраїчна |
- |
піднесення до куба |
15 |
алгебраїчна |
- |
квадратний корінь |
16 |
алгебраїчна |
- |
кубічний корінь |