88. Види злочинів.

Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. Класифікація злочинів проводиться залежно від ступеня їх тяжкості:

1) злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на термін не більше двох років або інше, м'якше покарання. Наприклад, до таких злочинів належить незаконне розголошування лікарської таємниці (ст.145), незаконне використання товарного знаку (ст.229), жорстоке поводження з тваринами (ст.209);

2) злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на термін не більше п'яти років. Прикладами таких злочинів можуть бути підміна дитину (ст. 148), виготовлення, збут і використання підроблених недержавних цінних паперів (ч.1 ст.224), свідомо незаконне затримання або незаконний привід (ч.1 ст.371);

3) тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на термін не більше десяти років. Приклади тяжких злочинів — умисне тяжке тілесне ушкодження (4.1 ст.121), розбій (ч.1-2 ст.137);

4) особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на термін понад десять років або довічне позбавлення волі. Наприклад, до особливо тяжких злочинів належать державна зрада (ст. 111), умисне вбивство з обтяжливими обставинами (ч,2ст.115).

89. Поняття , цілі і види покарання.

Покарання — міра примушення, вживана від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною в скоєнні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання є найбільш суворим видом кримінальної відповідальності.

Суть покарання полягає в тому, що засуджений зазнає певні позбавлення і страждання (наприклад, обмеження пересування, особистої недоторканності, таємниці листування — при позбавленні волі). Проте кара — не єдина і навіть не головна мета покарання. Покарання має на меті виправлення засуджених, попередження скоєння нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Кримінальний кодекс передбачає 12 видів покарань, які розділяють на: основні покарання; додаткові покарання; покарання, які можуть призначатися як основні і додаткові.

Види основних покарань:

1) суспільні роботи (на термін від 60 до 240 годин яровини відбуванні не більше ніж по 4 години в день). Це покарання полягає у виконанні у вільний від роботи або навчання час суспільно корисних робіт;

2) виправні роботи (від 6 місяців до 2 подітий). З суми заробітку засудженого проводиться утримання в дохід держави від 10 до 20 %;

3) службові обмеження для військовослужбовців (на термін від 6 місяців до 2 років). З суми грошового забезпечення засудженого проводиться утримання в дохід держави від 10 до 20 %. Під час відбування засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, термін покарання не зараховується в строк вислуги років для привласнення чергового звання;

4) арешт (на термін від 1 до 6 місяців);

5) обмеження свободи (на термін від 1 до 5 років). Покарання полягає у вмісті особи в кримінально-виконавчій установі відкритого типа без ізоляції від суспільства під наглядом і з обов'язковим, залученням до праці;

6) удержання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців (на термін від 6 місяців до 2 років). Цей вид покарання застосовується тільки по відношенню до військовослужбовців термінової служби;

7) позбавлення волі на певний термін (від 1 до 15 років);

8) довічне позбавлення волі.

Види додаткових покарань:

1) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

2) конфіскація майна.