- •1. Основні теорії походження держави та права.
- •2.Поняття та ознаки держави.
- •3.Форми державного устрою.
- •4.Форми державного режиму.
- •5.Форми правління сучасних держав.
- •1) Президентська
- •6.Історичні типи держави.
- •7.Поняття та види соціальних норм. Ознаки права.
- •8.Джерела права. Закони та підзаконні акти.
- •9.Система права та система законодавства.
- •10.Поняття норм права, їх структура та класифікація.
- •11.Правовідносини: види та структура.
- •12.Правовідносини: поняття та ознаки.
- •13. Взаємозв'язок соціальних норм.
- •14. Єдність та відмінність права та моралі.
- •15.Функції права.
- •16.Поняття галузі права та правового інституту.
- •17.Юридичні факти: поняття, значення і класифікація.
- •18.Поняття, ознаки та види правопорушень.
- •19.Склад правопорушення.
- •20.Підстави та види юридичної відповідальності.
- •21.Ознаки та цілі юридичної відповідальності.
- •22.Поняття законності і правопорядку, їх гарантії.
- •23.Конституційні права особи.
- •Право на свободу думки і слова, на вільний вираз своїх поглядів і переконань.
- •24.Конституційні обов'язки.
- •Пошана державних символів України, а саме — Державних Прапора, Герба, Гімну;
- •Отримання повної середньої загальної освіти. Цей обов'язок адресований кожній людині;
- •25.Система органів державної влади в Україні.
- •26.Правовий статус та повноваження Верховної Ради України.
- •28. Правовий статус Президента України
- •29.Конституційний статус судової влади.
- •30.Виборча система України.
- •31.Підстави набуття громадянства.
- •32.Підстави припинення громадянства.
- •33.Гарантії прав та свобод людини і громадянина.
- •34.Законодавчий процес та його стадії.
- •35.Загальна характеристика Цивільного кодексу України.
- •36.Громадяни як суб'єкти цивільних правовідносин.
- •37.Юридичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин.
- •38.Загальна характеристика акціонерного товариства.
- •39.Загальнахарактеристика товариства з обмеженою відповідальністю
- •40.Загальна характеристика повного товариства.
- •41. Загальна характеристика товариства з додатковою відповідальністю та командитного товариства.
- •42. Право власності: поняття та форми.
- •43.Порядок здійснення спільної часткової власності.
- •44.Право власності та його захист.
- •45.Позовна давність.
- •46.Цивільно-правова відповідальність.
- •47.Поняття моральної шкоди та порядок її відшкодування.
- •48.Об'єкти цивільних прав.
- •49.Поняття та види представництва.
- •50.Спадкування за законом .
- •51.Спадкування за заповітом.
- •52. Оформлення права на спадщину.
- •53. Спадковий договір.
- •54. Загальні положення про правочин.
- •55.Укладення договору
- •56.Умови дійсності правочинів
- •57. Поняття зобов’язання.
- •58. Окремі види зобов'язань.
- •63.Державна реєстрація юридичних осіб.
- •64.Забезпечення виконання зобов'язання: неустойка (штраф, пеня), завдаток.
- •66.Забезпечення виконання зобов'язання: завдаток і застава.
- •Види застав:
- •Предмет застави:
- •67.Відповідальність за порушення зобов'язання.
- •Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
- •69. Поняття заручин. Умови вступу до шлюбу.
- •70. .Розірвання шлюбу в органах рацс.
- •За сумісною заявою подружжя, що не має дітей;
- •71.Розірвання шлюбу у судовому порядку.
- •72.Особиста приватна власність дружини та чоловіка. Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка
- •73.Поділ спільної сумісної власності подружжя.
- •74.Права подружжя на утримання.
- •75.Аліментні права та обов'язки батьків та дітей.
- •76.Шлюбний договір.
- •77. Позбавлення батьківських прав.
- •78.Поняття та зміст трудового договору.
- •79. Випробування при прийнятті на роботу.
- •80.Переведення на іншу роботу
- •81.Умови та порядок прийому на роботу.
- •82.Розірвання трудового договору за ініціативою працівника.
- •83.Розірвання трудового договору за ініціативою власника.
- •84.Трудова дисципліна.
- •85. Робочий час та відпочинок
- •87. Поняття злочину та його склад.
- •88. Види злочинів.
- •89. Поняття , цілі і види покарання.
- •90.Стадії вчинення злочинів.
- •91.Поняття осудності, неосудності та обмеженої осудності.
- •92.Співучасть у злочині.
- •93.Обставини, що обтяжують покарання:
- •94.Обставини, що пом'якшують покарання:
- •95.Основи цивільного процесуального права.
- •96.Основи кримінального процесуального права.
- •97.Основи громадянского процесуального права
- •98.Зміст позовної заяви в цивільному процесі.
- •100. Досудовий порядок врегулювання господарських спорів.
29.Конституційний статус судової влади.
Основне призначення судової влади — захист права і законних інтересів індивіда від будь-яких проявів свавілля.
Судова влада в Україні — різновид і повноправна гілка державної влади.
Разом з тим судова влада має властиві тільки їй ознаки. Діяльність органів законодавчої і виконавчої влади нерідко перетинається: наприклад, Кабінет Міністрів України — найвищий орган виконавчої влади — має право законодавчої ініціативи. Правосуддя ж в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами або посадовцями не допускається.
Правосуддя — це особливий вид державної діяльності, суть якої полягає в розгляді і дозволі кримінальних, цивільних і інших справ. Правосуддя здійснюється в строго визначеній законом процесуальній формі.
Органи виконавчої влади і їх посадовці мають строгу ієрархію: нижчестоящі органи і посадовці підлеглі вищестоящим. На відміну від них посадовці судової влади незалежні і один від одного, і від будь-якого іншого, зовнішнього впливу. Судді підкоряються виключно закону.
Відмітною ознакою судової влади є також особливий статус її посадовців. Правосуддя в Україні здійснюють професійні судді і народні засідателі і присяжні.
Професійні судді посідають посади безстроково (окрім суддів Конституційного Суду України і суддів, що призначаються на посаду судді вперше). До кандидата на посаду професійного судді пред'являються особливі вимоги, незіставні з вимогами до кандидатів на інші державні посади. Суддя не має права суміщати свою професійну діяльність ні з якою іншою, окрім наукової, педагогічною, творчою діяльністю. Суддя не може бути членом політичної партії. Всі ці обмеження і вимоги покликані забезпечити справжню незалежність і безсторонність судді.
Діяльність судової влади контролюється особливим способом і здійснюється у вигляді касаційного і наглядового розгляду справи вищестоящим судом. У перспективі в судах України здійснюватиметься також апеляційний розгляд справ.
30.Виборча система України.
Виборча система — це спосіб розподілу депутатських мандатів залежно від результатів голосування. В світі існує декілька видів виборчих систем:
1) мажоритарна система. Відповідно до цієї системи створюються територіальні виборчі округи, в кожному з яких всі мандати одержує той (кандидат, партійний список), хто зібрав найбільшу кількість голосів виборців. Є три різновиди мажоритарної системи.
Згідно мажоритарній системі кваліфікованої більшості кандидат або партійний список для свого обрання повинні одержати дві третини голосів виборців.
Згідно мажоритарній системі абсолютної більшості вибраним вважається кандидат (партійний список), за якого проголосувало більше половини виборців, що брали участь у виборах (50 % + 1 голос).
Як правило, застосування мажоритарної системи кваліфікованої і абсолютної більшості відразу не дає результату. Тому проводиться другий тур голосування, в якому беруть участь двоє кандидатів (партійних списків), що набрали найбільшу кількість голосів. Для перемоги в другому турі голосування досить відносної більшості голосів.
Згідно мажоритарній системі відносної більшості вибраним вважається кандидат (партійний список), що набрав голосів більше, ніж інші кандидати;
пропорційна система. депутатські місця розподіляються пропорційно зібраним голосам виборців. У країні утворюється або єдиний загальнодержавний багатомандатний округ, або декілька багатомандатних округів. Політичні партії та їх блоки формують списки кандидатів в депутати. Виборці голосують за партійний список.
4) Обидві системи підрахунку голосів і розподілу мандатів мають свої достоїнства і недоліки. Тому в Україні встановлена змішана (мажоритарно-пропорційна) виборча система, яка покликана пом'якшити недоліки і використати переваги обох систем. Одна половина складу Верховної Ради (225 народних депутатів України) обирається на основі мажоритарної системи відносної більшості, а друга — на основі пропорційної виборчої системи.