4. Модель підприємства як організації, діяльність якої орієнтована на узгодження та тимчасове задоволення різних груп соціальних інтересів (четверта модель)

Ця модель представляє підприємства як соціальні організації, у діяльності яких зацікавлені різні групи як всередині, так і поза їхніми межами. Цілі підприємства трактуються не стільки в плані виробництва і збуту певних продуктів і одержання прибутку, скільки з позицій задоволення різних запитів, пов’язаних з ними соціальних груп. Основу цієї моделі (вона формується з 1980-х років) складає теоретична концепція зацікавлених груп, відносно до якої організації повинні брати до уваги різні інтереси партнерів, коло яких може бути досить широким. Такий підхід практично означає прийняття за основу стратегії обмеженої оптимізації, при якій досягнення будь-якої мети організації лімітується вимогою виконувати й інші цілі на прийнятному рівні. Це приводить до необхідності дотримання балансу між такими різними за значеннями цілями, як наприклад, обсяг продаж, прибуток, доходи, інтересу персоналу і місцевих органів влади, захист навколишнього середовища тощо.

Можна виділити ряд найбільш впливових груп соціальних інтересів, які мають певні очікування і ставлять відповідні вимоги, з якими менеджмент підприємств повинен рахуватись.

1. Інтереси споживачів продукції відносно асортименту та якості, „справедливих” ринкових цін, ефективного після продажного обслуговування тощо.

2. Інтереси власників коштів, інвестованих в капітал підприємства (інтереси акціонерів, менеджерів інвестиційних фондів та власників пенсійних та страхових рахунків, банківських кредиторів до відтворення (збереження) свого багатства та динамічного його нарощування).

3. Інтереси персоналу підприємства (збереження робочих місць, підвищення реальної заробітної плати, задоволення професійно-статусних очікувань, безпеки праці тощо).

4. Інтереси держави (фіскальні, реалізація державних програм і замовлень, підтримання соціальної стабільності, дотримання вимог законодавства, державних стандартів та нормативів тощо).

5. Інтереси ділових партнерів по „економічному ланцюжку”, „економічній мережі” (надійність, стабільність, своєчасність у виконанні взаємних обов’язків, партнерська взаємодопомога та доброзичливий взаємоконтроль, орієнтації на зниження загальних „ланцюжкових” витрат та збільшення загальних „ланцюжкових доходів”.

6. Інтереси місцевої громади (збереження та розширення зайнятості, підвищення безпеки та екологічної культури виробничої діяльності).

З розглянутих чотирьох парадигмальних моделей підприємства, як об’єкта управління тільки дві перші можна вважати в певній мірі альтернативними. Але в дійсності „антропоцентрична” модель не заперечує повністю „механоцентричну”, а тільки певним чином гуманізує її. Третя та четверта моделі не суперечать ні „механістичній”, ні „антропоцентричній” парадигмі, акцентуючи увагу на певних специфічних особливостях системних зв’язків між внутрішніми та зовнішніми чинниками, які впливають на ефективність діяльності організацій. Тому сьогодні у діяльності багатьох організацій (особливо великих) можна відзначити наявність елементів усіх чотирьох концепцій, кожна з яких актуалізується там і в тій мірі, де і наскільки це диктується ситуаційними умовами, що враховують вплив сукупності зовнішніх і внутрішніх факторів.

Контрольні питання до теми № 2

„Парадигмалні моделі підприємств, як об’єктів управління”

1. Який зміст поняття „Парадигмальна модель підприємства”, як об’єкта управління? Які чинники впливають на формування та зміну таких моделей?

2. Які основні риси „механістичної моделі” підприємства та відповідних їй акцентів в організації та методах управління?

3. Які основні принципи наукової організації праці Ф. Тейлора? Які, на ваш погляд, їх „плюси” та „мінуси” відповідно до сучасних умов?

4. Як з огляду на сучасні умови виглядає доцільність дотримання принципів управління, сформульованих А. Файолем?

5. Яку систему організації праці та управління називають „фордизмом”? Які переваги та недоліки такої системи з огляду на різні соціально-економічні умови?

6. Які риси „антропоцентричної моделі” підприємства і які вимоги вона ставить до організації та методів управління?

7. Які висновки зробив професор Ельтон Мейо на основі результатів Хоуторнських експериментів?

8. Які уяви про „природні” характеристики людей і відповідні вимоги до методів управління їх трудовою мотивацією лежать в основі моделей „Х” та „Y” Д. Макгрегора? Як оцінює дихотомію цих моделей сучасна ситуаційна концепція управління?

9. Чим відрізняються згідно з концепцією Ф. Херцберга гігієнічні та мотиваційні чинники задоволеності працею? Що спільного і чим відрізняються мотиваційна піраміда потреб А. Маслоу та концепція трудової мотивації Ф. Херцберга?

10. Чому підприємство є відкритою системою? Які зовнішні чинники автори відомого підручника по основам менеджменту М. Мескон, М. Альберт та Ф. Хедоурі відносять до чинників прямого та непрямого (опосередкованого) впливу на управління компаніями?

11. Які основні складові ланки цілісного економічного ланцюга? Чому П. Друкер вважає необхідним переорієнтацію уваги менеджменту організацій з виключно внутрішніх проблем фірми на проблеми ефективності функціонування цілісного економічного ланцюга?

12. Які чинники обумовлюють необхідність переорієнтації уваги менеджменту з переважно внутрішніх потреб організації до проблем взаємодії фірми з зовнішнім середовищем? По яким управлінським процесам інтеграція та взаємопроникнення внутрішніх та зовнішніх чинників найбільш тісні та очевидні?

13. Які основні групи громадських інтересів здійснюють вплив („тиск”) на формування та реалізацію політики компаній? Які існують механізми такого впливу на узгодження різних інтересів при формуванні та реалізації управлінських рішень?

14. Які основні інтереси та очікування відносно діяльності компаній мають наступні групи інтересів: 1) власники акцій; 2) банківські кредитори; 3) наймані працівники; 4) державні органи; 5) місцеві громади?

15. Які чинники обумовлюють „співіснування” та взаємодію в процесах управління сучасними компаніями вимог різних парадигмальних моделей підприємств? При яких умовах акцентується особлива увага на одній чи декількох із чотирьох моделей?

Література:

1. Горняк В.В., Доленко А.Х. Еволюція взаємодії ринкових та ієрархічних структур. // „Економічна теорія” – 2006. – № с. 37-52.

2. Ієрархія і мережеві структури: історія і сучасність. (Матеріали семінару. Частина 1) // „Економічна теорія” – 2007. – № 4. – с. 83-105.

3. Друкер П. Задачи менеджмента в ХХІ веке: Пер. с. англ. Уч. пос. – М: Изд. дом „Вильямс”, 2001. – 272с.

4. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М: „Дело”, 1992, с. 112-140.

5. Самуэльсон П. Нордхаус В. Экономика. Пер. с англ. 16-е изд. М: Изд. дом „Вильямс”, 2001.

6. Херцберг Ф., Майнер М. Побуждение к труду и производственная мотивация. // Социологические исследования. – 1990. - №1. – С. 122-126.