ЛЕКЦІЯ

Тема: ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА

Мета: полягає в засвоєнні теоретичних, методологічних та практичних засад права, а також в самостійному розв'язку практичних правових задач-ситуацій;

Навчально-методичне забезпечення, ТЗН: юридичний словник, Звіт Законів України.

ПЛАН

1. Поняття, ознаки, суть і функції права.

2. Правові норми: поняття, ознаки, структура та види.

3. Джерела(форми ) права та їхня класифікація.

4. Поняття та загальна характеристика системи законодавства. Систематизація законодавства.

5. Поняття та структура правовідносин.

6. Поняття і склад правопорушення.

7. Поняття, цілі і види юридичної відповідальності.

8. Законність, її принципи і гарантії.

Література:

1. Конституція України К., 1996

2. Правознавство-навч. посібник/ за заг. ред. П.Д.Пилипенка 3-тє вид.Львів: Новий світ-2006-516с.

3. Правознавство –Підручник пам’яті академіка Копейчикова В.В.-Київ.-2008р.-790с.

4. Погорілко В.Ф., Шпиталенко Г.А. Правознавство: підручник. 2 –ге вид., випр. І допов.- К.: Каравела,2011.-592с.

1.Поняття, ознаки, суть і функції права.

Право — це система загальнообов'язкових, формально визначе­них, встановлених чи санкціонованих і гарантованих державою норм, які встановлюють права та обов'язки учасників правовідносин та ви­ступають регулятором суспільних відносин.

Право характеризується такими ознаками:

— нормативний характер, тобто право складається з норм як загальнообов'язкових правил поведінки, що визначають пра­ва, обов'язки та відповідальність громадян, посадових осіб та державних органів; — загальнообов'язковий характер, тобто дія норм права поши­рюється на всіх учасників правовідносин і повинна виконувати­ся ними без винятків і незалежно від ставлення до самих норм;

— системний характер, тобто право — це не просто сукупність норм, а чітка система, яка діє на основі єдиних принципів, вико­нує єдині функції та має чітку внутрішню структуру, яка включає інститути права та галузі права;

— формальна визначеність норм права, тобто зміст норм пра­ва чітко визначений і формально закріплений у тексті певно­го правового документа;

— право сформульоване у вигляді юридичних прав та обоє 'язків, а не загальних принципів, побажань, закликів і т. д.;

— право виражає волю держави, тому забезпечується при по­требі силою державного примусу.

Право як соціальне явище становить єдність об'єктивного та суб'єктивного.

Об'єктивне право — це система загальнообов'язкових норм по­ведінки, яка існує незалежно від індивідуальної свідомості суб'єкта.

Суб'єктивне право — це закріплена правовими засобами мож­ливість здійснювати певні дії, вимагати дій від інших суб'єктів та зверта­тися до держави за захистом порушених прав.

Функції права — це основні напрями його впливу на суспільні відносини.

Основними функціями права є регулятивна та охоронна.

Регулятивна функція права полягає у закріпленні в нормах пра­ва бажаної поведінки суб'єктів. Вона ділиться на регулятивну дина­мічну та регулятивну статистичну функції.

Регулятивна динамічна функція права передбачає, що в нор­мах права закріплюються бажані моделі поведінки людей. Наприклад, норми цивільного права закріплюють право приватної власності, а це, в свою чергу, стимулює розвиток підприємництва.

Регулятивна статистична функція права полягає в тому, що норми права закріплюють ті відносини, що вже фактично склалися. Наприклад, перші нормативно—правові акти та Конституція закріпили основи державного і суспільного ладу України.

Охоронна функція права полягає в тому, що норми права за­кріплюють одні суспільні відносини і витісняють інші. Охоронна функція спрямована на припинення і попередження протиправної поведінки.

Охоронна функція права має такі прояви:

— заборона на здійснення протиправних діянь;

— встановлення юридичних санкцій за вчиненя протиправних діянь;

— безпосереднє застосування юридичних санкцій до осіб, що здійснили правопорушення.