00 чо '—І ^

У -

2500

Л

2500

—^

3500

У / * \ У

3500 2500

*7

2500

—г

\ 3500

Рис. 6.18 Схеми завантаження ліній впливу поперечної сили тимчасовим навантаженням АК для

Визначення поперечної сили в опорному перерізі

Значення КПР та ординати л.в. д£^р для тандему А15 та НК-100 знаходимо за лінійною інтерполяцією або визначаємо з рисунків графічно (для цього треба побудувати всі л.в. в масштабі)

• для навантаження А-15 (рис. 6.14, 6.18)

КПР_р1 = 1,1596; КПР_р2 = 1,1048; у₁ = 1,0; у₂ = 0,9495 ;

• для навантаження НК-100 (рис. 6.15, 6.19)

КПР_нк1 = 0,7553, КПР_нк,₂ = 0,6960, КПР_нк,₃ = 0,6367, КПР_нк,₄ = 0,5823,

у1 = 1,0; у₂ = 0,9598; у₃ = 0,9174; у4 = 0,8700 .

Розрахункова поперечна сила від дії тимчасових навантажень в перерізі т.6 на опорі визначається так:

• від дії тандема А-15:

2

д_р = У_їр • (1 + л) • Р • 2 КПР_рі •у_і = 1,5 • 1,3 • 147,15 • (1,1596 • 1,0 +1,1048 • 0,9495) = 633,74 кН;

1

• від дії смугового навантаження А-15

3

д_у = _Уї.^ • V • 2 КПР_г^ • ю_итр = 1,15 • 14,72 • (0,9699 • 3,2799 + 0,8653 • 7,1047 +

1

+ 0,9550 • 0,2377) = 161,76 кН;

• від дії навантаження НК-100:

4

д_НК = _Уї.,_НК • Р • 2 КПР_НК,_г • у = 1,0 • 250 • (0,7553 • 1,0 + 0,6960 • 0,9598 +

1

+ 0,6367 • 0,9174 + 0,5823 • 0,8700) = 628,51 кН;

G 1 2 3 4 5 б Я 12 15 18 21 24

навантаженням НК для визначення поперечної сили в опорному перерізі

Результати розрахунків зводимо в табл. б.І3.

Таблиця 6.13

Динамічн

ий

коефіцієн т (1 + ju)

Тип

Навантаже

ння

> 1,G

^Yf ,p

Зусилля, кН
норматив не	Розрахунк ове

Навантаже

ння

Тандем,		1,50	1,30	147,15 кН	324,99	633,74
Смугове,	06пр	1,15	1,00	14,72 кН / м	140,66	161,76
НК-100,	06пр	1,00	1,00	250,00 кН	628,51	628,51

Зводимо всі визначені зусилля від дії постійного та тимчасового навантаження в табл. 6.14 - для нормативних і табл. 6.15 - для розрахункових навантажень.

Таблиця 6.14

Зведена таблиця зусиль в перетинах балки від нормативних навантажень

Зусилля	Від тандему А-15	Від смугового навант.	Сумарне від тандему і смугового V итимч.	Від НК-100 8НК100	Від постійного навант. V ипост	Сумарне V + V ипост ^ итимч.
М 6, тах, кНм	154,87	82,45	237,32	232,42	-2 508,47	-2 271,15
М6,тіп, кНм	-583,51	-485,36	-1068,87	-879,73	-2 508,47	-3 577,34
М9,тах, кНм	1 002,10	418,88	1420,98	1 311,59	1 625,34	3 046,32
М9,тіп, кНм	-188,12	-157,81	-345,93	-282,29	1 625,34	1 279,41
06, кН	324,99	140,66	465,65	628,51	867,67	1 496,18

Таблиця 6.15

Зведена таблиця зусиль в перетинах балки від розрахункових навантажень

Зусилля	Від тандему А-15	Від смугового навант.	Сумарне від тандему і смугового V итимч.	Від НК-100 ^ НК100	Від постійного навант. V ипост	Сумарне V + V ипост ^ итимч.
М6,тах, кНм	301,99	94,82	396,81	232,42	-2 870,35	-2 473,54
М6,тіп, кНм	-1 137,85	-558,16	-1696,01	-879,73	-2 870,35	-4 566,36
М9,тах, кНм	1 954,10	481,71	2435,81	1 311,59	1 859,82	4 295,63
М 9, тіп, кНм	-366,83	-181,48	-548,31	-282,29	1 859,82	1 311,51
06, кН	633,74	161,76	795,50	628,51	992,84	1 621,35

В табл. 6.14, 6.15 враховано тільки другий випадок завантаження тому, що зусилля в перерізах при цьому будуть по абсолютному значенню більшими.

Розрахунок перерізів прогонової будови за граничними станами І та ІІ групи

Нормальний переріз елементів, що згинаються, розраховують на міцність на всіх стадіях, а саме: стадії виготовлення, транспортування та експлуатації. Розрахунки носять перевірочний характер. Спочатку задаються поперечним перерізом (опалубковими розмірами, армуванням) та матеріалами (фізико механічними характеристиками). Потім визначають граничний момент М_гр, який може витримати переріз і порівнюють його з максимальним моментом, що

діє в перерізі. Має бути виконана умова М_гр > М_тах.

Балки прогонової будови виготовляються з монолітного бетону класу В35 з такими характеристиками:

• для розрахунків за I групою граничних станів Яь = 17,5 МПа; Я^ = 1,15 МПа;

• для розрахунків за ІІ групою граничних станів Яь _5ег = 25,5МПа; Яы$ег = 1,95МПа;

• сколювання при згині Яь як = 3,25МПа;

• модуль пружності Е_ь = 34,5 -10³ МПа .

Розрахункові опори бетону при дії багаторазово прикладеного навантаження приймають з коефіцієнтом умов роботи

ты = 0,768.

Робочу поздовжню арматуру приймаємо класу А-ІІІ з розрахунковим та нормативним опорами

Я, = 350МПа; Я_т = 390МПа; Я,_с = Я, = 350МПа.

Модуль пружності арматури класу А-ІІІ

Е, = 1,96 • 10⁵МПа.

Відношення модуля пружності арматури до модуля пружності бетону класу В35

Е, 1,96 -10⁵ _с^₀₁

^П1 = — = 3 = ^5,681

^ЕЬ 34,5 • 10³

До розрахунку приймаємо переріз 9 в середині другого прогону

Найбільший розрахунковий згинальний момент від постійних та тимчасових навантажень

(табл. 6.15) буде

М₉ = 4 295,63 кНм .

Мінімальний згинальний момент в цьому перерізі теж позитивний (табл. 6.15), отже переріз може бути заармований тільки арматурою в розтягнутій зоні. Розрахунок виконується для приведеного перерізу (рис. 6.9).

Висота перерізу - к = 0,9м, товщина ребра Ь = 2,2м, висота плити ку = 0,26см . Для ширини стиснутої полки Ьу має бути виконана умова Ь'у <12 • к'у + Ь . В нашому випадку

12. • к'у + Ь = 12 • 0,26 + 2,2 = = 5,32 м > Ь'у = 4,75 м отже умову виконано.

Приймаємо робочу висоту перерізу

^0 = 0,9 • к = 0,9 • 0,9 = 0,81 м.

Орієнтовну кількість розтягнутої арматури нижньої зони отримуємо з формули

4295,63 •Ю⁵

А = 1,1

= 1,1 •

Я, • (к₀ - 0,5 • к У ) ’ 350 •Ю² • (81 - 0,5 • 26)

= 180,49см² .

М

Приймаємо 28 стрижнів 032 мм, площа одного стрижня А, = 8,042см . Тоді площа прийнятої арматури буде

А, = 225,18 см ².

Арматуру розтушовуємо у нижній зоні балки групами по два стрижні. Захисний шар бетону приймаємо а, = 3см (у відповідності до [1] табл.3.26). Схему розташування арматури для нижнього поясу балки наведено на рис. 6.20.

1

888888ІЙ8

11х150=1650

2000

40

Рис. 6.20 Схема розташування арматури для нижнього поясу балки

Знаходимо центр ваги розтягнутої арматури відносно нижньої грані балки. Для цього відшукуємо статичний момент розтягнутої арматури відносно нижньої грані балки

а

2

2

S = А, 1 • (а, +—) + А, 2 • (а, + + ё) = 14 • 8,042 • (3 + ) +

3,2_Ч

2

3,2

+14 • 8,042 • (3 + — + 3,2) = 1396,09 см³, 2

де А,,1 і А,,2 - площа арматури відповідно першого та другого ряду арматури; а, = 3 см - захисний шар бетону; ё = 3,2см - діаметр стрижня робочої арматури.

Відстань від центра ваги розтягнутої арматури до нижньої грані балки буде

5. 1396,09

=

У н.г. =

6,2 см.

225,18

Тоді робоча висота

к0 = к — ун г = 90 — 6,2 = 83,8 см.

Далі необхідно визначити висоту стиснутої зони бетону. Її знаходимо з рівняння проекцій всіх сил, що діють в поперечному перерізі балки на горизонтальну вісь. Визначаємо висоту стиснутої зони, припускаючи, що нейтральна вісь проходить в ребрі балки:

Я, • А, = Яь • Ь • х + Яь • (Ьу — Ь) • к'у

Тоді

О

^Я5 • ^Ал = ^ЯЬ • ^ьу • ^х.

^Я, •^А, ^{— Я}Ь •^(Ь у ^{— Ь)} •^кГ 350 • 225,18 —17,5 • (475 — 220) • 26 _л

х = — = — < 0 .

Я_ь • Ь 17,5 • 220

тже, нейтральна вісь проходить в плиті Звідси отримуємо

Я, • А, 350 • 225,18

х = ——- = — = 9,5 см.

Я_ь • Ьу 17,5 • 475

Визначаємо відносну висоту стиснутої зони бетону

4. = - = = 0,113. к₀ 83,8

Знаходимо граничне значення відносної висоти стиснутої зони бетону. При армуванні без попереднього напруження відповідний вираз має вигляд

а

0. я =

1. + ^Я2 •[!—а

500 І 1.1

де а= 0,85 — 0,008 • Яь = 0,85 — 0,008 -17,5 = 0,71 - для тяжкого бетону; Яь = 17,5 МПа розрахунковий опір бетону стисненню, величина Яь підставляється в МПа.

4_Я = °⁷-¹ ч = 0,569.

^Я 1+ ³⁵⁰ Л—

500 І 1.1 )

Відносна висота стиснутої зони бетону перерізу, який проектується, має бути менше граничного значення відносної висоти стиснутої зони бетону

х

4. = — = 0,113 <4_Я = 0,569. ^к0

Умову виконано.

Знаходимо згинальний момент М_гр, що може сприйняти даний поперечний переріз

М_гр = Я_ь • ьу • х • (к₀ — 2) = 17,5 •Ю¹ • 4,75 • 0,095 •^0,838 — ⁰^) = 6242кНм.

Максимальний момент, що діє в перерізі, М ₉ = 4 295,63 кНм

М_гр = 6242 кНм > М₉ = 4 295,63 кНм .

Умову виконано, міцність перерізу по згинальному моменту забезпечено.

Розрахунок балки на міцність за поперечною силою

Даний розрахунок проводимо для опорного перерізу, де діє найбільша поперечна сила. Максимальною поперечною силою є 0_тах = 1 621,35 кН .

Для залізобетонних елементів з поперечною арматурою повинна дотримуватись умова забезпечення міцності по стиснутому бетону між похилими тріщинами [1] п.3.77:

де: (рууі = 1 + П'^пі • , при розміщенні хомутів нормально до поздовжньої осі (р^ < 1,3.

де п = 5 - при хомутах, нормальних до поздовжньої осі елемента;

П = 10 - те ж, нахилених під кутом 45°;

Пі = 5,681 - відношення модулів пружності арматури і бетону, визначене згідно з п. 3.47 [1];

Приймаємо поперечну арматуру класу А-ТТТ 0 10 мм з площею Л_ш 1 = 0,785 см і з кроком арматури = 0,15м в при опорній ділянці довжиною 1/4• І , яка відраховується від осі опори [1] п.3.143.

Враховуючи, що хомути в поясах балок мають охоплювати ширину пояса не більше 50 см і поєднувати не більше п’яти розтягнутих стрижнів [1] п.3.145, приймаємо п’ять віток хомутів

2

з площею Л_ш = 5 • 2 • Л^д = 7,85 см .

= Л^ = 7^ = 0,0024,

" 2,2 • 0,15

Тоді

Рц)\ = 1 + П • П\ • Ц-ц> = 1 + 5 • 5,681 • 0,0024 = 1,068 Коефіцієнт рь1 визначається за формулою

р_Ь1 = 1 - 0,01 • Я_Ь = 1 - 0,001 • 17,5 = 0,9825, в якій розрахунковий опір Яь приймається в МПа.

0. = 0,3 •р_уА • р_Ь1 -Я_ь-Ь^к₀ = 0,3 • 1,068• 0,9825 • 17,5 • 10³ • 2,2• 0,839 = 10168кН .

Отже 0 = 10168 кН > Q_max = 1 621,35кН .

Умову виконано.

Перевіряємо необхідність постановки розрахункової поперечної арматури за умовою

0_тах < 0,6• Я_Ьі •Ь^И₀ = 0,6• 1,15 • 10³ • 2,2-0,839 = 1273,6кН < 0_тах = 1897,18кН

Умова не виконується. Поперечна арматура добирається за розрахунком.

Зусилля, що сприймають хомути з одиниці довжини буде

= = ^{255 1}0³-⁷.8⁵.¹0^-4 = 1334 кН / м,

Sw 0,15

де Я^ - розрахунковий опір розтягу поперечної арматури для граничних станів першої групи при розрахунку похилих перерізів на дію поперечної сили 0. У відповідності до [1] п.3.40 має бути для арматури класу А-ТТТ Я_ш = т_а4 • Я_!і = 0,8^265МПа = 280> 255МПа (т_а 4 = 0,8 - коефіцієнт умов роботи розтягнутої поперечної стрижневої арматури у похилих перерізах для розрахунків на дію поперечної сили), тому приймаємо Я_ш = 255МПа.

Довжина проекції небезпечного похилого перерізу на вісь елемента буде

_ 12 • R_bt • b • h(2 2 • 1,15 •lG³ • 2,2• G,839²

C = J = J =1,63 м.

qw I 1334,5

Несна здатність похилого перерізу при дії поперечної сили перевіряється за умовою [1] п.3.78:

^Ö < Z ^Rsw^Asi ^{sin а} + Z ^Rsw^Asw + ^Öb ,

де Z R_swA_Si sin а , Z R_swA_sw - суми проекцій зусиль усієї перетнутої ненапруженої (похилої і нормальної до поздовжньої осі елемента) арматури при довжині проекції перерізу C (що не перевищує 2h_G ), в нашому випадку похилу арматуру не враховуємо; Öb ~ поперечне зусилля, яке передається на бетон стиснутої зони над кінцем похилого перерізу й обумовлене формулою

2. • Rbt • b • hG

^Öb = C < ^m • ^Rbt '^b • ^hG ^,

m - коефіцієнт умов роботи не менше 1,3 та не більше 2,5.

Порівнявши ліву та праву частини виразу для Öb , можна сказати, що

2. • h_G 2• G,839 ,

m > = = 1,G3 що менше 1,3, тобто ліва частина буде завідомо менше правої,

C 1,63

тому:

= ²• ^Rb,-^b• ^h0 = 24Д5-Ц³ • 2,²• ЦИ»² = 2185,2кН,

^b C 1,63

ZRs^A^ = q_sw • C = 1334,5 • 1,63 = 2175,2кН, а несна спроможність перерізу за поперечною силою буде

Ö = ZRswAsw + Öb = 2175,2 + 2185,2 = 436G,4кН > Ömax = 1 621,35кН .

Умову виконано, міцність перерізу по поперечній силі забезпечено.

Розрахунок балки на тріщиностійкість

Розрахунок виконується на стадії експлуатації. Балка належить до категорії вимог за тріщиностійкістю 3в [1] п.3.95 табл.3.22 (елементи мостів і труб всіх призначень з ненапруженою арматурою). Гранична ширина розкриття тріщин А _cr = 0,03см

°S

Ширина розкриття тріщин перевіряється за умовою: a_cr = / < А_cr,

^ES

де о$ - напруження в найбільш розтягнутому ряді стрижнів повздовжньої арматури; Е$ - модуль пружності арматури класу А-ІІІ; Е$ = 1,96 • 10⁵МПа;

M_n (h - х - y_HsJ) 3 046,32 •ІО³ (0,9 - 0,095 - 0,046) _{ЛПЛ9А/[ТТ}

= — = = 174,8МПа,

А₃ • z (h - х - у_н._г.) 225,18 •Ю“⁴ • 0,7905 (0,9 - 0,095 - 0,062)

де z = h - 0,5 • х - у_нг = 90 - 0,5 • 9,5 - 6,2 = 79,05см - плече внутрішньої пари; х, у_нг - висота стиснутої зони і відстань від центра ваги розтягнутої арматури до розтягнутої грані, ці величини можна прийняти з розрахунку на міцність; у_нг 1 = a_s + d/2 = 3 + 3,2/2 = 4,6см -

відстань від центра ваги найбільш розтягнутого ряду арматури (нижнього) до розтягнутої грані балки.

/ - коефіцієнт розкриття тріщин, що визначається в залежності від радіуса армування (враховує вплив бетону розтягнутої зони, деформації арматури, її профіль і умови роботи елемента, а також вплив ступеня насичення арматурою бетону розтягнутої зони) і приймається за [1] п. 3.109. Для гладкої стрижневої арматури та для арматурних пучків з гладкого дроту він дорівнює / = 0,35 • Я_г, а для стрижневої арматури періодичного профілю

і канатів він дорівнює / = 1,5 • , (П_г треба підставляти в см ).

При розрахунку ширини нормальних тріщин радіус армування визначається за формулою

п = ^Аг

^П п • С ’

де А_г - площа зони взаємодії для нормального перерізу, прийнята обмеженою зовнішнім контуром перерізу і радіусом взаємодії г = 6С = 6 • 3,2 = 19,2см , (рис. 6.21) цей радіус слід відкладати від крайнього найближчого до нейтральної осі ряду стрижнів, в напрямку до нейтральної осі. Якщо в крайньому ряді встановлено менше ніж половина площі арматури кожного з інших рядів, то г слід відкладати від передостаннього ряду з повною кількістю стрижнів.

Рис. 6.21 Схема для визначення площі зони взаємодії

Отже, А_г = ² + ^2,169 • 0,27 = 0,56м, ^г 2

в = 0,85 - коефіцієнт, що враховує ступінь зчеплення арматурних елементів з бетоном згідно

з [1] табл. 3.24;

п = 28 - число арматурних елементів з однаковим номінальним діаметром ё ; ё = 3,2 см - діаметр одного стрижня (включаючи випадки розташування стрижнів у групах) .

гт ■ и ^Аг 0,56

Тоді к_г = ^ = = 0,735м ,

^г п • ё 0,85 • 28 • 0,032

щ = 1,5 •..ЩТ = 1,5 -7735 = 12,85 см .

Визначаємо ширину розкриття тріщин

а_сг =^ -щ= ^174,8 . -12,85 = 0,0115 <Д _сг = 0,03 см.

Е^ 1,96 -10⁵

Умову виконано.

Визначення прогинів з урахуванням повзучості та тріщиноутворення

Кривизну елементів з ненапруженою арматурою, у яких пояси віднесено до категорії вимог за тріщиностійкістю 3в, визначають за формулою

0. _ ^Mg + M_v

P B* B

^g

*

де Bg - жорсткість перерізу елемента з ненапруженою арматурою із врахуванням

тріщиноутворення в розтягнутій зоні і повзучості бетону при дії постійного навантаження, прикладеного в момент часу t_t ;

B - жорсткість суцільного перерізу при короткочасній дії тимчасового навантаження з урахуванням утворення тріщин;

Mg,M_v - моменти в перерізі, від дії відповідного зусилля постійного і тимчасового навантаження;

Повний прогин елемента з ненапруженою арматурою визначаємо за формулою

f Ті 4 і2 Ті 4 12 ^

^M

5

48

^f _ ^fq + ^fv_

g ,n ' ^lp ^MV ,n '^lp

b* ⁺ B

v q

де М^ _п і Ы_{у п} - нормативні моменти в перерізах, що створюються відповідно постійним і тимчасовим навантаженням, М^ _п = 1625,34 кНм та М_уп = 1420,98 кНм (табл. 6.13);

*

Жорсткість Ву визначається за формулою [1], додаток Ф.

_в, ^к.Е_Ь * 1_гЫ = °,⁸⁵.³,⁴⁵¹⁰⁴ .°,²¹⁴⁹7 = 4891_МПам4,

’ 1 + Фт ¹ +^0,289

де Е_ь1_ге^ - жорсткість приведеного суцільного перерізу елемента;

к - коефіцієнт, що враховує вплив непружних деформацій бетону при короткочасній дії навантаження і дорівнює 0,85;

⁽Р\\ші - приведена величина граничної характеристики повзучості бетону, її знаходимо за формулою

Фш = ^СИпм • Еь = 48 • 10^-6 • 3,45 • 10⁴ = 1,656 ;

С _г- - граничне значення деформації повзучості бетону, яке дорівнює

Сііт,/ = С_п • £ • 4₂ • 4₃ • £₄ = 75 • 10^-6 • 1,0 • 1,0 • 0,64 • 1,0 = 48.10^-6 МПа^_1, де С_п - нормативне значення деформації повзучості бетону, за додатком Т [1], для бетону класу В35 С_п = 75 • 10^-6МПа^_1;

4. - коефіцієнти, що враховують вплив фактичних умов і визначаються за додатком Ф табл.2 [1],: £ = 1,0, ^2 = 1,0, 43 = 0,64, 44 = 1,0.

Визначимо геометричні характеристики приведеного перерізу

Аь = 2,643 м²; 1ь = 0,18825 м⁴; 8^ = 1,402 м³ - площа, момент інерції та статичний момент відносно низу балки бетонного перерізу, визначені раніше.

уЬ = 0,53 м, уЬ = 0,37 м - координати центра ваги бетонного перерізу, визначені раніше;

A_s = 225,18 cм² - площа робочої арматури; у_нг = 6,2 см - відстань від центра тяжіння розтягнутої арматури до нижньої грані балки;

Е, 1,96 -10⁵ _ щ = — = — = 5,68 - відношення модулів пружності.

^ЕЬ 3,45 -10⁴

Статичний момент приведеного перерізу відносно нижньої грані балки

^ ^ + щ • А_а, • у_нг = 1,402 + 5,68 • 0,022518 • 0,062 = 1,410 м³ Площа приведеного перерізу

Ared — Afo + П\ * A_s — 2,643 + 5,68 • 0,022518 — 2,771 м Положення центру ваги приведеного перерізу відносно нижньої та верхньої граней перерізу:

сіП

^н

У red

^red — ^1,410 — 0,509 м;

2,771

y^e — h - y^H _d — 0,9 - 0,509 — 0,391 м.

^J red ^J re d ’ ’ ’

Момент інерції приведеного перерізу відносно осі, що проходить через центр ваги перерізу, власний момент інерції арматури нехтуємо в зв’язку з його малою величиною

I_red — Ib + Ab * (y^H_red - УІ )² + n * A_s * (y^H_red - y_H.,)² — 0,18825 + 2,643 * (0,509 - 0,53)² + _

^Для

+ 5,68 * 0,022518 * (0,509 - 0,062)² — 0,21497 м⁴.

визначення прогину від дії тимчасового навантаження приймають

‘Plim,/ ^{— 0} .

Жорсткість перерізу елемента B при короткочасній дії тимчасового навантаження з урахуванням утворення тріщин буде

B — k * E_b * I_red — 0,85 * 3,45 * 10⁴ * 0,21497 — 6304МПа * м⁴.

Прогин посередині прогону становитиме

^f

5 ,1625,34-10^J • 2Г 1420,98-10^J • 21\

= ^— ( ₆ + ₆ ) =

48 4891-10⁶ 6304-10⁶

M„„ • /2 M_vn • l² ^ - — -, m3 Oi² nonnc, m3 Oi²

• g ,n p + P

= —(0,1465 + 0,0994) = 0,026 м.

48

Вертикальні пружні прогини прогонових будов від тимчасового навантаження не повинні перевищувати для автодорожніх мостів

[і] = — • І = — • 21 = 0,0525м > іV = — • 0,0994 = 0,0103м.

400 ^р 400 48

Умову виконано. Жорсткість забезпечено.

Будівельний підйом призначаємо по квадратній параболі у відповідності до епюри моментів від постійного навантаження, яка має теж параболічну форму. Рівняння осі параболи

4. • І ( )

У = -у •^х •і^{1 - х}).

І

Прогин від постійного навантаження буде

4. 1625,34-10³ • 21². 5_/л1^_{гч ЛЛ1Г}„

• (

  ,2 ^ ^М g, п '¹ р

  В*

  V *

  / = — * 48

  ) = — (0,1465) = 0,0153 м.

48 4891 •Ю⁶ 48

При х = ¹ • І _р = ¹ • 21 = 10,5м.

0. ^р 2

Будівельний підйом в характерних місцях прогонової будови, при стрілі підйому в середині прогону / = 0,0153 м буде визначатися так

/₁ = х\(_р - хі)= ^40,0₂¹⁵³ • 2,625 • (21 - 2,625 )= 0,0067м,

21

де х₁ =¹ •І_р = ¹ • 21 = 2,625м

1. 8 ^р 8

4 • /*

4 • 0,0153

• ^р р ^х2 ⁾'

/2 =

х 2

2

21

5,25 • (21 - 5,25 )= 0,0115м

1

1

де х₂ = — -І_р = — •21м = 5,25 м;

2. 4 ^р 4

4 /

4 • 0,0153

^рр ^х3 ⁾'

/3 =

^х 3

2

21

7,875 • (21 - 7,875) = 0,0143 м ,

3

3

де х₃ = — -І„ = — -21 = 7,875м .

3. 8 ^р 8

Рис. 6.22 Схема будівельного підйому в характерних місцях прогонової будови

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МОСТІВ І ТУНЕЛІВ

Курсовий проект:

МІСТ ІЗ ЗВИЧАЙНОГО ЗАЛІЗОБЕТОНУ

Виконав студент гр. МТ-ІУ-1

Керівник:

КИЇВ 2007

/

ш

/

15 /

17 /

18 /

/

о

ч

15 /

ил

ч

'

Т ГО о

зо

" ио

ч

/

/

ІП

\ \

17

\ го ги \

15 ^ 7

10 /

70 /

о т \

\

Національний транспортний університет
кафеВра мостіВ		тунеліВ
Перебір	Мороз 1 В
КеріЙн	Мороз 1 В
ЗаВ.каф	Ткичук С Г

18.08

Міст із звичайного залізобетону	ОтиВія	Маси	МасштиВ
	кп		1:100
	Лист 02	І ЛистіВ 2
Конструкція болки прогоно&оі бубо&и	МТ - IV		- 1

У штампі проставляється шифр, наприклад: 08.08.07.17

де 08 - код факультету; 08 - код кафедри; 07 - рік; 17 - порядковий номер студента в списку дипломників кафедри.

Додаток Д.3

4	п	а0	4	п	а0
0,01	0,995	0,010	0,36	0,820	0,295
0,02	0,99	0,020	0,37	0,815	0,301
0,03	0,985	0,030	0,38	0,810	0,309
0,04	0,980	0,039	0,39	0,805	0,314
0,05	0,975	0,048	0,40	0,800	0,320
0,06	0,970	0,058	0,41	0,795	0,326
0,07	0,965	0,067	0,42	0,790	0,332
0,08	0,960	0,077	0,43	0,785	0,337
0,09	0,955	0,085	0,44	0,780	0,343
0,10	0,950	0,095	0,45	0,775	0,349
0,11	0,945	0,104	0,46	0,770	0,354
0,12	0,940	0,113	0,47	0,765	0,359
0,13	0,935	0,121	0,48	0,760	0,365
0,14	0,930	0,13	0,49	0,755	0,370
0,15	0,925	0,139	0,50	0,750	0,375
0,16	0,920	0,147	0,51	0,745	0,380
0,17	0,915	0,155	0,52	0,740	0,385
0,18	0,910	0,164	0,53	0,735	0,390
0,19	0,905	0,172	0,54	0,730	0,394
0,20	0,900	0,180	0,55	0,725	0,399
0,21	0,895	0,188	0,56	0,720	0,403
0,22	0,890	0,196	0,57	0,715	0,408
0,23	0,885	0,203	0,58	0,710	0,412
0,24	0,880	0,211	0,59	0,705	0,416
0,25	0,875	0,219	0,60	0,700	0,42
0,26	0,870	0,226	0,61	0,695	0,424
0,27	0,865	0,236	0,62	0,690	0,428
0,28	0,860	0,241	0,63	0,685	0,432
0,29	0,855	0,248	0,64	0,680	0,435
0,30	0,850	0,255	0,65	0,675	0,439
0,31	0,845	0,262	0,66	0,670	0,442
0,32	0,840	0,269	0,67	0,665	0,446
0,33	0,835	0,275	0,68	0,660	0,449
0,34	0,830	0,282	0,69	0,655	0,452
0,35	0,825	0,289	0,70	0,650	0,455

Сортамент стрижневої і дротяної арматури.

Номіналь ний діаметр, мм .	Розрахункові площі поперечного перерізу, см2, при кількості стрижнів									Маса кг/м		Прокатні діаметри арматури класів
	1	2	3	4	5	6	7	8	9				А-І	А-ІІ	А-ІІІ
3	0,071	0,141	0,212	0,283	0,353	0,424	0,495	0,565	0,635		0,055		-	-	-
4	0,126	0,251	0,377	0,502	0,628	0,754	0,879	1.005	1,13		0.099		-	-	-
5	0.198	0,393	0.589	0,785	0,982	1,178	1,375	1.571	1,76		0,154		-	-	-
6	0.283	0,570	0,85	1,13	1,41	1,70	1,98	2,26	2,54		0,222		+	-	+
8	0,503	1,01	1,51	2,01	2,51	3,01	3,52	4,02	4,53		0,395		+	-	+
10	0,785	1,57	2,36	3.14	3,93	4.71	5,50	6,28	7,07		0,617		+	+	+
12	1,131	2,26	3,39	4,52	5,65	6,79	7,92	9,05	10.18		0,888		+	+	+
14	1,539	3,08	4,62	6,16	7,69	9,23	10,77	12,31	13,85		1,208		+	+	+
16	2,011	4,02	6,08	8,04	10,05	12,06	16,08	18,10	18,10		1,578		+	+	+
18	2,545	5,09	7,63	10,18	12,72	15,27	17,81	20,36	22,90		1,998		+	+	+
20	3,142	6.28	9.42	12,56	15,71	18,85	21,99	25,13	28,27		2,466		+	+	+
22	3.801	7,60	11.40	15,20	18,00	22.91	26,61	30,41	34,21		2.984		+	+	+
25	4,909	9,82	14,73	19,63	24.54	29,45	34,36	39,27	44,18		3,84		+	+	+
28	6,158	12,32	18,47	24,63	30,79	36,95	43,10	49,26	55,42		4.83		+	+	+
32	8,043	16,09	24,13	32,17	40,21	48,26	56,30	64,34	72,38		6,31		+	+	+
36	10,179	20,36	30,54	40,72	50,89	61,07	71,25	81,43	91,61		6.99		+	+	+
40	12,566	25,13	37,70	50,27	62,83	75.40	87,96	100,53	113,10		9,87		+	+	+

Схема прогонової будови

т

I

І

I

І

т

т

I

І

I

І

I

І

т

т

т

т

I

І

I

І

I

І

I

І

т

т

0,81

0,5І

I

І

08 ^	У?	I	7/	^ 08 Т>
\ 0, 5		І		, 0,5І '

т

т

т

X 08 у?	//	I	7/	//	I	//	^ 0,8I ^
0,7І		І			І		0, 7І

т

т

т

т

Коефіцієнт m
Ші	Ш2
13,75	-
14	18,5
14	18,8
12,5	15,2
13	22
13,5	19,5

Поправки Новикова - Зайчикина до коефіцієнту поперечного розташування з

врахуванням кручення

Література.

1. Мости і труби. Правила проектування. - ДБН В.2.3-14:2006. - К.: Держбуд, 2006. -

359 с.

2. Лившиц Я.Д., Онищенко М.М., Шкуратовский А.А. Примеры расчета

железобетонных мостов. - Киев: Вища школа, 1986. - 263 с.

3. Лучко Й.Й., Коваль П.М., Корнієв М.М., Лантух-Лященко А.І., Хархаліс М.Р. Мости:

конструкції та надійність. - Львів: Каменяр, 2005. - 989 с.

4. Российский В.А., Назаренко Б.П., Славинский Н.А. Примеры проектирования

сборных железобетонных мостов. - Москва: Высшая школа, 1970. - 520 с.

5. Поливанов Н.И. Проектирование и расчет железобетонных и металлических

автодорожных мостов. - Москва: - Транспорт, 1970. - 512 с.

• площа приведеного перерізу

А_пр = П/ •Ь/ + •Ь_І = 4,75 • 0,26 + 0,64^2,20 = 2,643 м²;

• відстань від низу балки до центра ваги

1

де В₈ - жорсткість перерізу елемента з ненапруженою арматурою із врахуванням

тріщиноутворення в розтягнутій зоні і повзучості бетону при дії постійного навантаження, прикладеного в момент часу і/;

1 < ^0,3 • (Рм>\ 'РЬ1 • ^ЯЬ • ^Ь • ^к0