Лекція 15. Основні зміни держави і права в роки Великої Вітчизняної війни

1. Договір про ненапад між СРСР та Німеччиною.

2. Перебудова держави на воєнний лад.

3. Перебудова державного апарату на воєнний лад.

4. Збройні сили.

5. Органи суду і прокуратури.

6. Розвиток права.

1. Договір про ненапад між срср та Німеччиною.

Радянський уряд робив улітку 1939 р. усе можливе, щоб домовитися з Англією і Францією з метою запобігання німецької агресії, зберження світу. На жаль, ці зусилля не увінчалися успіхом.

У серпні 1939 року Німеччина завершила підготування до війни в Європі. Не бажаючи воювати на два фронти, Гітлер запропонував підписати радянсько-німецький договір про ненапад. Договір обіцяв Радянському Союзу розширення західних меж.

СРСР фактично продовжував залишатися в положенні міжнародної ізоляції, у якому він виявився в результаті мюнхенського договору. У цій обстановці Сталін і Молотов прийняли рішення погодитися з пропозицією Німеччини про висновок договору про взаємний ненапад.

Радянсько-німецькі переговори почалися 15 серпня 1939 р. у Москві зустріччю Молотова з послом Шуленбургом. Першим результатом цієї зустрічі стало підписання торгової угоди між Німеччиною і СРСР.

Гітлер, що поспішав розв'язати конфлікт із Польщею військовим шляхом і не міг уже відмовитися від підготовленого на неї нападу, 20 серпня 1939 р., направив Сталіну телеграму, у якій наполягав на якнайшвидшому підписанні договору про ненапад.

Обговоривши з Молотовим отримане послання і вислухавши повідомлення Ворошилова про хід переговорів з англійцями і французами, Сталін у своїй відповіді Гітлерові дав згоду на приїзд у Москву Риббентропа і підписання угоди про ненапад.

23 серпня Иоахим Риббентроп і В'ячеслав Молотов підписали Договір про ненапад. Разом із договором був підписаний і секретний додатковий протокол. Він не обговорювався ні в Політбюро, ні у Верховній Раді СРСР, ні в уряді. У строго секретному додатковому протоколі говорилося про розмежування «сфер інтересів» у Східній Європі. У радянську «сферу інтересів» відходили Естонія, Латвія, Правобережна Польща і Молдавія (пізніше до цього списку додалася і Литва).

Відразу ж, після того як договір був підписаний, припинилася антифашистська кампанія в радянській пресі. Нині Англію і Францію тепер називали «підпалювачами війни».

Проводячи політику нейтралітету, Радянський Союз точно виконував укладені ним із Німеччиною угоди. Радянський уряд намагався уникати протиріч із Німеччиною і старанно стежив за тим, щоб не дати їй якогось приводу до порушення радянсько-німецьких угод. Такими принципами керувалися не тільки дипломатичні, військові, господарські й інші радянські відомства, що відповідали за стан відносин із Німеччиною, але також преса і радіо.

Отже, Гітлер, не бажаючи воювати на два фронти запропонував підписати радянсько-німецький договір про ненапад. Договір обіцяв Радянському Союзу розширення західних меж. Разом із договором був підписаний і секретний додатковий протокол.

Таємний протокол. Пакт Молотова-Ріббентропа назва секретного додаткового протоколу до договору про ненапад між СРСР та Німеччиною, підписаного 23 серпня 1939р. у Москві народним комісаром закордонних справ СРСР В. Молотовим та міністром закордонних справ Німеччини Й. фон Ріббентропом. Секретним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі. Протокол складався з короткої преамбули і наступних чотирьох пунктів:

1) У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять у склад Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є границею сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віденської області визнаються обома сторонами.

2) У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять у склад Польської держави, межі сфер інтересів Німеччини і СРСР будуть приблизно проходити по лінії рік Нарви, Вісли і Сяну. Питання, чи є у взаємних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з’ясоване лише протягом подальшого політичного розвитку...

3) Стосовно південно-східної Європи з радянської сторони підкреслюється зацікавленість СРСР до Бесарабії. З німецької сторони заявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях.

4) Цей протокол буде зберігатися обома сторонами в суворій таємниці.

З підписанням секретного додаткового протоколу різко змінилася стратегічна розстановка сил у Європі на користь фашистської Німеччини. Підписанням пакту дві тоталітарні держави фашистська Німеччина і комуністичний Радянський Союз прискорили розв'язання Другої світової війни 1939–45рр. У процесі його реалізації обидві країни здійснювали спільні агресивні дії проти Польщі, країн Прибалтики, Румунії. Вже 17 вересня 1939 радянські війська перейшли східний кордон Польщі і зайняли визначену протоколом територію Західної України і Західної Білорусії. Визвольний похід Червоної Армії закінчився підписанням «Договору про дружбу і кордон між СРСР і Німеччиною» та двох секретних протоколів. Договір складався з п'яти статей, які закріпляли розподіл Польщі, і встановлювали нові кордони між двома державами.

Включення у склад СРСР Західної України супроводжувався насильницькою колективізацією, масовими переслідуваннями і арештами серед місцевого населення. З 1939 по 1941рр. тільки у тюрмах «визволеної» Галичини було замучено 50 тис. політв'язнів, з її території депортовано понад мільйон жителів.

«Договір про дружбу і кордон між Німеччиною і СРСР», а також секретні додатки до нього переконливо доводять про спільну змову гітлерівського і комуністичного керівництва двох тоталітарних держав проти демократичних країн і миролюбивих сил світу й їх співучасть у розв'язанні Другої світової війни.