Тема, план та зміст практичного заняття за НЕ_1.1 «Введення в проектний аналіз»

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ЧНУ імені Юрія Федьковича

Економічний факультет

Кафедра економіки підприємства

Практичне заняття №1

за НЕ_1.1 «Введення в проектний аналіз»

Тема: «Методичні основи та практичні навички із розрахунку та оцінки показників економічної ефективності капіталовкладень (інвестицій)».

Комплект методичних матеріалів розраховано

на 2 академічні години (80 хвилин / 1-а пара)

Максимально можлива оцінка за практичне заняття № 1 – 6 балів

Чернівці

2012

Тема практичного заняття за НЕ_1.1«Введення в проектний аналіз»: Методичні основи та практичні навички із розрахунку та оцінки показників економічної ефективності капіталовкладень (інвестицій).

Питання до теми:

1. Інструктивно-методичні матеріали щодо оцінки ефективності капіталовкладень для розв’язку виробничих ситуацій за НЕ_1.1 «Введення в проектний аналіз».

2. Приклад із практичного використання інструктивно-методичних матеріалів щодо оцінки ефективності капіталовкладень.

3. Оволодіння практичними навичками із розрахунку та оцінки показників економічної ефективності (самостійний розв’язок виробничих ситуацій).

Мета практичного заняття: Метою практичного заняття є ознайомлення із інструктивно-методичними матеріалами розрахунку та оцінки ефективності капіталовкладень з набуттям навичок їх практичного застосування.

Завдання:

1. Опанувати понятійно-термінологічним апаратом та методиками розрахунку й оцінки показників ефективності капіталовкладень.

2. Ознайомитись із прикладами практичного застосування інструктивно-методичних матеріалів щодо розрахунку показників та оцінки показників ефективності капіталовкладень.

3. Закріплення теоретичних знань та практичних навичок шляхом самостійного розв’язку виробничих ситуацій з проблем, що розглядаються.

Очікувані результати від практичного заняття та компетенції, якими має оволодіти студент:

1. Ефективне засвоєння теоретичних знань з розглядаємої проблематики та набуття навичок їх практичного застосування.

2. Виявляти компетентність у здійсненні оцінок та висновків за результатами розрахунків.

3. Виявляти критичне мислення та креативність у висловлюваннях та судженнях.

4. Вміти формулювати пропозиції та обґрунтовувати їх.

План видів робіт (діяльності) та форм поточного контролю рівня знань студентів на занятті у часовому горизонті 80-ти хвилинної пари (2-і академічні години) з розподілом їх з а часом.

№ п/п	Види робіт та форми поточного контролю рівня знань студентів	Відведений час у хвилинах	Відведений час академічних годинах
1.	Опанувати понятійно-термінологічним апаратом та методиками розрахунку й оцінки показників ефективності капіталовкладень.	25	0.6
2.	Ознайомитись із прикладами практичного застосування інструктивно-методичних матеріалів щодо розрахунку показників та оцінки показників ефективності капіталовкладень.	15	0.4
3.	Закріплення теоретичних знань та практичних навичок шляхом самостійного розв’язку виробничих ситуацій з проблем, що розглядаються.	40	1.0
Всього час		80	2

1. Інструктивно-методичні матеріали щодо оцінки ефективності капіталовкладень для розв’язку виробничих ситуацій до не_1.1 «Введення в проектний аналіз»

Ключові терміни та поняття:

• Абсолютна (загальна) та порівняльна (відносна) ефективність капіталовкладень.

• Диференційовані показники загальної (абсолютної) ефективності: капіталомісткість, капіталовіддача. Узагальнюючі показники загальної (абсолютної) ефективності: коефіцієнт економічної ефективності та термін окупності.

• Методи порівняльної ефективності: при обмеженому числі варіантів капіталовкладень; методик приведених витрат – спосіб порівняння капіталовкладень за умов багатоваріантності.

• Методика приведення різночасових капіталовкладень до умов порівняльності.

• Розрахунок річного економічного ефекту на базі приведених затрат.

Будь-які рішення, що приймаються відносно (стосовно) інвестування виробництва, повинні бути відповідним чином оцінені з економічної точки зору.

Здійснення оцінки відбувається за допомогою розрахунку показників загальної (абсолютної) та порівняльної (відносної) ефективності капіталовкладень.

Загальна (абсолютна) ефективність обчислюється за певний проміжок часу по народному господарству, галузі, підприємству або об’єднанню, об’єкту капітального будівництва та характеризує загальну величину економічного ефекту в співставлення з розміром витрат (затрат) завдяки яким створено (утворень) цей ефект.

Порівняльна ефективність обчислюється на підставі співставлення техніко-економічних показників по двох і більше варіантах розв’язання будь-якої виробничо-господарської задачі та застосовується для вибору оптимального варіанту, виявляючи його техніко-економічні і соціальні переваги в порівнянні з іншими можливими варіантами.

При проведенні оцінки загальної (абсолютної) ефективності визначають основні диференційовані та узагальнюючі показники.

Диференційовані показники характеризують ефективність використання основних фондів затрат по окремості.

Узагальнюючі показники ефективності дозволяють більш повно і у взаємозв’язку враховувати більшість факторів та складових, що впливають на рівень ефективності. В основі формування узагальнюючих показників знаходяться дві умови:

• облік кінцевого якісного результату виробничо-господарської діяльності;

• визначення сукупних величин затрат;

В якості диференційованого показника ефективності капіталовкладень є капіталомісткість продукції (К_є) – співвідношення величини капіталовкладень (К) до приросту випуску продукції (DВ), що викликано цими капіталовкладеннями за відповідний період, тобто К_є=К/DВ. Відповідно цей показник характеризує розмір капіталовкладень у створенні основних фондів на одиницю приросту випуску продукції (питомі капіталовкладення). Обернене співвідношення цих величин дає показник капіталовіддачі, тобто К_в=DВ/К.

В якості узагальнюючого показника ефективності капіталовкладень використовують два взаємозв’язаних показника:

1. Коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень.

2. Термін окупності капіталовкладень (є оберненим до коефіцієнта економічної ефективності).

2. Залежно від напрямків вкладання капіталу коефіцієнт ефективності капіталовкладень (Є_к), розраховується:

• для економіки та (або) промисловості в цілому – як співвідношення річного приросту обсягу виробленого національного доходу (чистої продукції) у співставляємих цінах (DД) до виробничих капіталовкладень, що викликатиме цей приріст – Є_к=DД/К .

• по окремим галузям, об’єднанням, підприємствам – як співвідношення приросту прибутку (DП) до капіталовкладень, що обумовили цей приріст, тобто:

Р_к=DП/К

Цей показник називають – рентабельність капіталовкладень (Р_к).

• по новому будівництву (об’єкт, цех, підприємство) коефіцієнт ефективності обчислюється за формулою:

Е_к=(Ц-С)/К

де

Ц – ціна річного випуску продукції (по проекту) в оптових цінах підприємства (без податку), грн..;

С – собівартість річного випуску продукції, грн..;

К – кошторисна вартість об’єкту будівництва (капіталовкладення по реалізації проекту).

Для об’єкту будівництва весь розмір прибутку по проекту буде характеризувати його приріст.

• по підприємствам, де застосовуються показники зниження собівартості, розрахункові ціни, а також по планово-збитковим підприємствам коефіцієнт ефективності обчислюється за формулою:

Е_к=(С₁-С₂)/К

де

С₁ і С₂ – собівартість річного обсягу випуску продукції до і після здійснення капіталовкладень, що викликали її зниження, грн..

3. Співставлення капіталовкладень з річним приростом прибутку або економією від зниження собівартості дає показник терміну окупності капіталовкладень (Т_ок), тобто:

Т_ок=К/DП або К/(С₁-С₂) або Т_ок=1/Е_к

Величина (Е_к) повинна співставлятися з нормативом загальної ефективності (Е_а) і він встановлюється централізовано Міністерством економіки України.

Норматив загальної ефективності означає мінімальний економічний ефект, що можна отримати внаслідок вкладання капіталу. Таким чином, нормативний строк окупності капіталовкладень характеризує той мінімальний строк, за який може окупитися даний капітал:

Е_а=1/Т_а

Т_а=1/Е_а

Розглядаємий проект вкладення капіталу є доцільним (прибутковим), якщо Е_к>Е_а.

Деякі значення Е_а:

• для будівництва – 0,12;

• для нової техніки – 0,15;

• для транспорту і транспортних засобів – 0,16.

Прийняття того, що Е_а=0,12 (0,15; 0,16) означає, що кожна гривня додаткових капітальних вкладень повинна забезпечити ефект у вигляді економії від зменшення собівартості або приросту прибутку у розмірі мінімум 12 (15, 16) копійок.

Порівняльна економічна ефективність капіталовкладень.

Попередньо здійснення процесу капіталовкладення передбачає розгляду усіх можливих варіантів його реалізації (шляхом їх порівняння та вибору найкращого) з метою їх порівняння та вибору найкращого.

При обмеженому числі варіантів капіталовкладень (щонайменше два) обрання оптимального можливе шляхом їх послідовного попарного порівняння на основі розрахунків терміну окупності (Т) або коефіцієнта порівняльної ефективності (Е) та співставлення отриманих результатів з нормативними значеннями:

або

за К₂>К₁ та С₁>C₂?

Де

К₁ і К₂ – капіталовкладення по варіантах, що порівнюються грн..;

С₁ і С₂ – собівартість річного випуску продукції по варіантах, що порівнюються, грн...

Т_н і Е_н – відповідно нормативний термін окупності капіталовкладень та нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності капіталовкладень.

При Т<Т_н або Е>Е_н – оптимальним визнається варіант, що вимагає додаткових капіталовкладень (більш капіталомісткий), та, навпаки, при Т>Т_н або Е<Е_н - менш капіталомісткий.

На практиці для відбору оптимального варіанта (особливо коли співставляється більше двох варіантів) застосовується метод приведених витрат , формула приведених витрат така:

З_і=С_і+Е_н´К_і ®мін;

З_і=К_і+Е_н´С_і ®мін.

Де

С_і – поточні витрати (річна собівартість) по і-му варіанту, грн..;

К_і – капітальні вкладення по тому ж варіанту, грн..;

Е_н – нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних вкладень;

Т_н – нормативний термін окупності капітальних вкладень, років;

З_і – приведені витрати.

Показники К_і та С_і можуть застосовуватись у вигляді питомих величин : питомих капітальних вкладень на одиницю продукції та собівартості одиниці продукції.

На базі приведених затрат розраховується і такий показник, як величина річного економічного ефекту. Ця величина знаходиться за формулою:

Е_р=(З₁-З₂)´А₂, (ф.8.21)

де

Е_р – річний економічний ефект;

З₁, З₂ – приведені затрати одиниці продукції по варіантам;

А₂ – річний обсяг виробництва продукції після впровадження заходу в розрахунковому році.

Щоб розрахувати капіталовкладення , що реалізуються в різний час, слід привести їх до єдиного моменту часу. Для цих цілей застосовується коефіцієнт приведення (а), що визначається за формулою складних процентів:

а=(1+Е_пр)^t

де

Е_пр – норматив для приведення різночасових затрат (8-10%);

t – число років, що затрати та результати даного року від початку розрахункового року.

Різночасові капіталовкладення можна приводити або до початкового моменту (до першого року) шляхом поділу капіталовкладень відповідного року на коефіцієнт або до кінцевого моменту (до останнього року їх реалізації) шляхом добутку річних капіталовкладень на коефіцієнт.

Викладена методика порівняльної економічної ефективності, що використовується для визначення ефективності капітальних вкладень, дає змогу відібрати найкращий з поміж декількох варіантів проектів вкладення капіталу за мінімальною величиною приведених витрат, що представляють собою сукупну величину, яка включає (складовими якої є) собівартість річного обсягу товарної продукції (С_і) та обсяг капіталовкладень (К_і). Однак пряме підсумування даних видів витрат неможливе, оскільки природа їх формування різна: поточні витрати (С_і) повторюються щороку, а капіталовкладення (К_і) є разовими. Тому виникає необхідність приведення обсягу капіталовкладень (К_і) (або у співставляємий вигляд з річною собівартістю) до однакової, із собівартістю, часової (річної) розмірності за допомогою нормативного коефіцієнта порівняльної ефективності капіталовкладень (Е_н).

Річний економічний ефект від заходів (чи проектів) спрямованих на покращення, для прикладу, умов праці та (або) виробництва розраховується за формулою:

де

С₁, С₂ – собівартість одиниці продукції (робіт, послуг) відповідно до і після впровадження заходів (поточні витрати), грошових одиниць;

В₂ – річний обсяг продукції (виконаних робіт, послуг) у натуральному виразі після впровадження заходів;

Е_н – нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (величина обернена нормативному терміну окупності (Т_н));

З_од – одночасні (одноразові) витрати, що пов’язані з розробкою та впровадженням заходів, грошових одиниць.