Емпіричні методи. Експеримент як основний метод експериментальної психології.
– сплановане та кероване суб’єктом дослідження, в процесі якого дослідник (суб’єкт) впливає на об’єкт та реєструє зміни його стану.
Проводиться з метою перевірки гіпотези про наявність причинно-наслідкового (каузального) зв’язку між впливом(незалежною змінною) та змінами стану об’єкту(залежною змінною).
В психології експеримент – спільна діяльність досліджуваного та експериментатора з метою вивчення психологічних особливостей досліджуваного шляхом спостереження за його поведінкою при проведенні експериментальних завдань.
Експеримент (лат. – проба, дослід) – науково поставлений дослід, який дозволяє спостерігати досліджуване явище в точно врахованих часто спеціально штучно створених умовах, що дозволяє стежити за перебігом явища або процесу, вимірювати та реєструвати зміни і багаторазово відтворювати його при повторенні цих умов.
Експеримент відрізняється від спостереження активним втручанням дослідника в ситуацію, можливість планового маніпулювання змінними (факторами) та реєстрації відповідних змін в поведінці об’єкта.
Правильно побудований експеримент дозволяє перевіряти каузальні гіпотези, не обмежуючись просто констатацією зв’язку між явищами.
Види експерименту:
лабораторний – здійснюється в спеціально створених дослідником умовах, з виокремленням незалежної змінної та урахуванням або елімінацією впливу побічних змінних. Найчастіше в спеціально обладнаних приміщеннях за допомогою специфічної апаратури. Проводиться в спеціально створених, часто штучних умовах з метою виділення т.зв. чистого впливу, з обов’язковим контролем та реєстрацією впливу всіх інших умов та факторів за виключенням побічних. ( експерименти Вундта, Павлова, Бєхтєрєва).
природний (польовий) – експеримент, який проводиться в природних умовах. До нього належить «включений» експеримент. Коли дослідник є учасником експерименту.
традиційний – реєстрація змін однієї змінної.
факторний – реєстрація змін декількох змінних.
пілотажний – коли досліджувана область є маловивченою і система гіпотез відсутня.
вирішальний – для вибору однієї з двох конкуруючих гіпотез.
контрольний – з метою перевірки якоїсь залежності.
формуючий – проводиться переважно в диференційній психології, психології особистості, віковій та педагогічній психології. З метою вивчення шляхів формування особистості, проектування, створення, апробації та запровадження ефективних форм навчання та виховання, психологічного консультування та психокорекції.