6

Перелік питань для іспиту З гістології, цитології та ембріології.

Цитологія

1. Клітина як структурно-функціональна одиниця тканини. Визначення. Загальний план будови еукаріотичних клітин. Біологічна мембрана клітини, її будова, хімічний склад і основні функції.

2. Клітина як структурно-функціональна одиниця тканини. Визначення. Загальний план функціональних клітин. Клітинна оболонка: її будова, хімічний склад і функції. Міжклітинні сполучення, типи і структурно-функціональна характеристика.

3. Клітина як структурно-функціональна одиниця тканини. Визначення. Загальний план будови еукаріотичних клітин. Цитоплазма. Загальна морфофункціональна характеристика. Класифікація органел, їх структура і функція.

4. Клітина як структурно-функціональна одиниця тканини. Визначення. Загальний план будови еукаріотичних клітин. Їх класифікація, хімічна і морфофункціональна характеристика. Фізико-хімічні властивості гіалоплазми і її значення в життєдіяльності клітини.

5. Клітина як структурно-функціональна одиниця тканини. Визначення. Загальний план будови еукаріотичних клітин. Ядро, його значення в життєдіяльності клітин, основні компоненти і їх структурно-функціональна характеристика. Ядерно-цитоплазматичні відносини як показник функціонального стану клітини.

6. Клітина як структурно-функціональна одиниця тканини. Визначення. Загальний план будови еукаріотичних клітин. Способи репродукції клітин. Їх морфологічна характеристика. Значення цитології для медицини.

7. Клітина як структурно-функціональна одиниця тканини. Визначення. Загальний план будови еукаріотичних клітин. Взаємозв’язок структур в процесі її метаболізму (на прикладі синтезу білка і небілкових речовин). Реактивні властивості клітин, їх медико-біологічне значення.

Тканини

1. Тканина як один з рівнів організації живого. Визначення. Класифікація. Внесок радянських і зарубіжних вчених у вчення про тканини. Відновлювальна властивість і границі мінливості тканин. Значення гістології для медицини.

2. Тканина як один з рівнів організації живого. Визначення. Класифікація. Поняття про клітинні популяції. Стовбурові клітини і їх властивості.

3. Тканина як один з рівнів організації живого. Визначення. Класифікація. Симпласти і міжклітинна речовина як похідні клітини. Молекулярно-генетичні основи детермінації і диференціації.

ЕпІтеліальні тканини

1. Епітеліальні тканини. Морфофункціональна характеристика. Класифікація (морфофункціональна і генетична). Спеціальні органели. Їх будова ї функціональне значення. Базальна мембрана.

2. Покривний епітелій. Морфофункціональна характеристика. Класифікація (морфофункціональна і генетична). Фізіологічна регенерація, локалізація камбіальних клітин в різних видах епітелію.

3. Залози. Принципи класифікації, джерела розвитку. Секреторний цикл, цого фази ї їх цито-фізіологічна характеристика. Типи секреції.

кров

1. Поняття про систему крові і її тканинні і компоненти. Кров як тканина, її формені елементи. Еритроцити, їх кількість, розміри, форма, будова, хімічний склад, функція, тривалість життя. Ретикулоцити.

2. Поняття про систему крові і її клітинні і компоненти. Кров тканина, її формені елементи. Кров’яні пластинки (тромбоцити), їх кількість, розміри, будова, функції, тривалість життя.

3. Поняття про систему крові і її тканинні і компоненти. Кров як тканина, її формені елементи. Класифікація і характеристика лейкоцитів. Лейкоцитарна формула. Зернисті лейкоцити (гранули). Їх різновидності, кількість, розміри, будова, функції, тривалість життя.

4. Поняття про систему крові і її тканинні і компоненти Кров тканина, її формені елементи. Класифікація лейкоцитів. Лейкоцитарна формула. Незернисті лейкоцити (агрунолоцити), їх різновидності, кількість, розміри, будова, функції, тривалість життя. Поняття про Т- і В-лімфоцити.