Рішення:

Із додатка(Додаток 1. Стор 228…229) «Надлишковий тиск ударної хвилі при різних потужностях ядерного вибуху й відстані від центра вибуху» знаходимо надлишковий тиск при повітряному вибухові міцністю 200 кт на відстані 6 км від центра вибуху.

∆Рф _max =14 кПа

Висновок: об’єкт знаходиться на зовнішній границі зони слабких руйнувань ядерного ураження. Зона характеризується надлишковим тиском у фронті ударної хвилі від 10 кПа до 20 кПа. В цій зоні будівлі і споруди отримують слабкі руйнування, утворюються окремі пожежі.

1.1.Визначення захисних властивостей сховища до дії проникаючої радіації та радіоактивного забруднення

Радіоактивне забруднення та проникаюча радіація можуть впливати на виробничу діяльність об’єкта переважно через дію на людей. Загроза захворювання променевою хворобою може викликати необхідність зупинки або обмеження функціонування підприємства на деякий час, за який рівень радіації у результаті природного розпаду радіоактивних речовин, зменшиться до значень, що не загрожують людям. Тому головна ціль оцінки уразливості об’єкта від дії іонізуючих випромінювань полягає в тому, щоб виявити ступінь загрози радіоактивного зараження людей у конкретних умовах роботи (перебування) на зараженій місцевості.

Вихідні дані:

• промислова споруда віддалена від центра вибуху на 6 км;

• потужність ядерного вибуху q= 200 кт;

• швидкість середнього вітру V_вср = 25 км/год;

• промислова споруда має 3 поверхи;

• сховище для укриття працюючих вбудоване у промислову споруду (підвал) [перекриття з бетону — 40 см, гідроізоляційний шар — 30 см глини].

Рішення:

1. Визначаємо максимальне значення рівня радіаційного зараження та дозу проникаючої радіації, які очікуються на території промислової будівлі, для чого з додатка 12 «Рівні радіації на вісі сліда наземного ядерного вибуху на 1 годину після вибуху» знаходимо значення рівня радіації на відстані R= 6 км для q= 200 кт та V_вср = 25 км/год

Р₁=6800 р/год

2. Визначаємо коефіцієнт послаблення дози радіації сховищем.

Коефіцієнт послаблення дози радіації сховищем розраховуємо окремо для радіоактивного зараження по таким вихідним даним: перекриття сховища складається з шару бетону товщиною 40 см та шару глини 30 см. Шари половинного послаблення матеріалів від радіоактивного зараження знайдемо з додатка «Товщина шару половинного послаблення радіації для різних матеріалів». Вони складають: від радіаційного зараження для бетону d=5,7 cм; для глини d=6,3 см.

Потрібний коефіцієнт послаблення радіації захисної споруди від радіоактивного забруднення визначаємо по формулі:

К_{посл рз потр.}=Д_{рз відкр.}/50;

Д_{рз відкр.} — найбільша доза радіації на відкритій місцевості;

Д_{рз відкр.} = 5Р₁(t_п^-0,2 — t_к^-0,2);

Р₁ - найбільший рівень радіації на 1 годину після вибуху (додаток 12);

Р₁=6800 р/год

t_п - час утворення радіоактивного зараження;

t_п =

R - віддаль захисної споруди від місця ядерного вибуху, км;

V_св - швидкість середнього вітру, км/год;

t_вип - час викидання радіоактивних речовин (прийняти за 1 годину);

t_к - час закінчення опромінення;

t_к = t_п + t_{захисту} , t_{захисту} =96 год (4 доби);

t_к = 1,24 + 96 =97,24 год

Д_{рз відкр.} = 5*6800*(1,24^-0,2 — 97,24^-0,2 ) =18956,6 р

К_{посл рз потр.}= 18956,6/50 = 379,1

50 р — гранична доза опромінення за 4 доби, яка не викликає захворювання.

Коефіцієнт послаблення дози радіації сховищем розраховуємо по формулі:

К_{посл. сх рз} =

Дози опромінювання у сховищі:

Д_пр.сх = 0 (Додаток 9).

К_р — коефіцієнт, що враховує умови розміщення сховища (брати по таблиці 11.3, стр. 123);

h — товщина шару матеріалу послаблення;

d — товщина шару половинного послаблення (Додаток 11).

Після розрахунків і визначення К_{посл.сх.рз} і К_{посл.рз.потр.} методом порівняння, зробити висновок про захисні властивості сховища цивільного захисту.

Висновок: так як К_{посл.сх.рз} > К_{посл.рз.потр.} ( 28121 > 379,1), можемо зробити висновок, що сховище забезпечує надійний захист людей.