- •I. Культура - об'єкт наукового дослідження
- •1. Поняття “культура”. 2. Предмет і завдання навчального курсу “Українська і зарубіжна культура”. 3. Історія розвитку культурологічної думки. 4. Сучасні культурологічні теорії.
- •1. Поняття “культура”
- •2. Предмет і завдання навчального курсу “Українська і зарубіжна культура”
- •3. Історія розвитку культурологічної думки
- •4. Сучасні культурологічні теорії
- •II. Культура і суспільство
- •1. Суб'єкти культурної творчості. Види і форми культури. 2. Динаміка культури. 3. Соціальні функції культури. 4. Види культурних норм та їх суспільне призначення.
- •1. Суб'єкти культурної творчості. Види і форми культури
- •2. Динаміка культури
- •3. Соціальні функції культури
- •4. Види культурних норм та їх суспільне призначення
- •1. Людина в світі культури. 2. Культурна політика. 3. Місце української культури в контексті світової.
- •1. Людина в світі культури
- •2. Культурна політика
- •3. Місце української культури в контексті світової
- •I. Первісна культура
- •1. Первісна епоха та її місце в історії людства
- •2. Розвиток матеріальної культури та еволюція мистецтва в кам'яному віці
- •3. Культура епохи бронзи і заліза
- •4. Найдавніші релігійні уявлення
- •II. Культура стародавнього сходу
- •1. Загальні закономірності виникнення давньосхідних цивілізацій
- •2. Основні досягнення культури Стародавньої Месопотамії
- •3. Давньоєгипетська культура
- •4. Культура Стародавньої Індії
- •5. Етапи розвитку культури Стародавнього Китаю
- •1. Значення античної культури для світової цивілізації. 2. Культура Стародавньої Греції. 3. Культура Стародавнього Риму.
- •1. Значення античної культури для світової цивілізації
- •2. Культура Стародавньої Греції
- •3. Культура Стародавнього Риму
- •IV. Середньовічна європейська культура
- •1. Поняття “середні віки” і “середньовічна культура”
- •2. Роль релігії і церкви в середньовічному суспільстві
- •3. Рицарська культура
- •4. Народна селянська культура. Міська культура
- •5. Художні стилі в західноєвропейському середньовічному мистецтві
- •6. Візантійська культура
- •V. Середньовічна мусульманська культура близького та середнього сходу
- •1. Захід і Схід у світовій культурній традиції. 2. Пророк Мухаммад і його вчення. 3. Культура Арабського халіфату VII-X ст. 4. Культура Ірану X -XV ст.
- •1. Захід і Схід у світовій культурній традиції
- •2. Пророк Мухаммад і його вчення
- •3. Культура Арабського халіфату VII-X ст.
- •4. Культура Ірану X -XV ст.
- •1. Особливості та основні історичні етапи розвитку доколумбової Америки. 2. Релігійні уявлення. 3. Наукові знання. 4. Писемність і література. 5. Архітектура та образотворче мистецтво.
- •1. Особливості та основні історичні етапи розвитку доколумбової Америки
- •2. Релігійні уявлення
- •3.Наукові знання
- •4. Писемність і література
- •5. Архітектура та образотворче мистецтво
- •VII. Культура епохи відродження і реформації
- •1. Передумови епохи Відродження. 2. Гуманізм як ідеологія Відродження. 3. Реформація і Контрреформація. 4. Розвиток науки і техніки. 5. Італійське мистецтво. 6. Національні література і театр.
- •1. Передумови епохи Відродження
- •2. Гуманізм як ідеологія Відродження
- •3. Реформація і Контрреформація
- •4. Розвиток науки і техніки
- •5. Італійське мистецтво
- •6. Національні література і театр
- •VIII. Формування європейської культури нового часу (XVII-XVIII ст.)
- •1. Історичні умови та особливості розвитку культури в XVII-XVIII ст.
- •2. Революція в природознавстві. Раціоналізм
- •3. Новий погляд на суспільство. Епоха Просвітництва
- •4. Характеристика художніх стилів XVII-XVIII ст.
- •1. Історичні умови розвитку та особливості культури XIX ст.
- •2. Промисловий переворот.Наука
- •3. Нова система освіти
- •4. “Золотий вік” світової літератури
- •5. Образотворче мистецтво та архітектура Європи і сша кінця XVIII - початку хх сторіччя
- •6.Музика, театр. Народження кіно
- •X. Культура людства у XX сторіччі
- •1. Особливості розвитку культури у хх ст. 2. Наука та її досягнення 3. Художня культура 4. Доба кінематографа 5. Масова культура
- •1. Особливості розвитку культури у хх ст.
- •2. Наука та її досягнення
- •3. Художня культура
- •4. Доба кінематографа
- •5. Масова культура
- •1. Поняття “етнічна культура”
- •2. Деякі проблеми та особливості етногенезу українського народу
- •3. Культурно-історична своєрідність реґіонів України
- •II. Культура київської русі
- •1. Джерела вивчення культури Київської Русі
- •2. Матеріальна і духовна культура східних слов'ян
- •3. Особливості прийняття християнства
- •4. Писемність і літературна традиція
- •5.Освіта та наукові знання
- •6. Мистецтво Київської Русі
- •III. Українська культура після татаро-монгольської навали (друга половина хiii - xVст.)
- •1. Історичні умови розвитку культури 2. Наука й освіта 3. Розвиток книжкової справи і літератури 4. Архітектура й образотворче мистецтво
- •1. Історичні умови розвитку культури
- •2. Наука й освіта
- •3. Розвиток книжкової справи і літератури
- •4. Архітектура й образотворче мистецтво
- •1. Передумови і труднощі культурного піднесення XVI-XVIII ст. 2. Особливості релігійної ситуації в Україні 3. Книгодрукування і література 4. Освіта 5. Нові галузі науки 6. Мистецтво
- •1. Передумови і труднощі культурного піднесення XVI-XVIII ст.
- •2. Особливості релігійної ситуації в Україні
- •3. Книгодрукування і література
- •5. Нові галузі науки
- •6. Мистецтво
- •V. Традиційна культура українського народу
- •1. Основні заняття і матеріальна культура 2. Світоглядні уявлення 3. Календарні свята та обряди 4. Сімейна обрядовість
- •1. Основні заняття і матеріальна культура
- •2. Світоглядні уявлення
- •3. Календарні свята та обряди
- •4. Сімейна обрядовість
- •VI. Українське культурне відродження хiх ст.
- •1. Історичні умови. Освіта і наука. 2. Особливості літературного процесу. 3. Мистецтво. 4. Національні культурні організації і рухи в умовах реакційної урядової політики.
- •1. Історичні умови. Освіта і наука
- •2. Особливості літературного процесу
- •3. Мистецтво
- •4. Національні культурні організації і рухи в умовах реакційної урядової політики
- •VII. Основні етапи розвитку української культури у хх ст.
- •1. Загальні особливості української культури у хх ст.
- •2. Культура України на початку хх сторіччя
- •3.Основні тенденції культурного розвитку в 20-і роки
- •4.Трагедія української культури у період сталінізму
- •5. Протиріччя культурного процесу 60-80-х рр.
- •6. Досягнення і проблеми культури незалежної України
- •Список літератури
2. Світоглядні уявлення
Духовна культура українців склалася під впливом двох головних чинників: основних занять населення (передусім землеробства) і релігійних вірувань. Більшість українців були православними християнами. У Західній і Правобережній Україні частина населення належала до греко-католицької конфесії, яка виникла внаслідок Брестської (Берестейської) церковної унії у 1596 р.
На побутовому рівні релігія народних мас являла собою поєднання християнських ідей з язичницькими віруваннями й уявленнями. У свідомості українського селянина віра в єдиного Бога уживалася з різноманітними повір'ями про чортів, упирів, домовиків, русалок та іншу “нечисту силу”, євангельські заповіді - з віруваннями у магію, чаклунство, ворожбу тощо. Образи християнських богів ототожнювалися з язичницькими, наприклад, Ілля Пророк - з громовержцем Перуном, святі Георгій і Власій - з заступником худоби Велесом і т.д. До народного побуту увійшли церковні молитовні формули, близькі до магічного заклинання, а в ролі магічних предметів використовувалися деякі предмети церковного культу. Фольклор наповнився іменами Христа, Богородиці, святих.
Зупинимося детальніше на народних уявленнях про русалок і відьом - винятково цікавій темі в українській демонології. Не випадково саме ці образи увійшли до української художньої літератури (досить пригадати хоча б “Лiсову пiсню” Л.Українки або “Майську ніч” та “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” М.В.Гоголя).
Русалками (або мавками) звичайно стають душі утоплениць, самогубців, дітей, які народилися мертвими або вмерли до хрещення. Існувало три основних різновиди русалок - польові, лісові і водяні, що відрізнялися зовнішнім виглядом і звичками.
Водяні русалки надзвичайно красиві, з довгим розпущеним волоссям. Вони люблять водити хороводи при місяці. Лісові мавки, вважають, полюбляють забавлятися, гойдаючись на верхівках дерев або влаштовуючи бучливі бійки. Вони дуже схожі на людей, але у них відсутня спина. Русалок вважали нечистою силою, яку треба було боятися і задобрювати, бо вони могли наслати град, бурю, потоптати пшеницю тощо. Тих, хто не в добру годину потрапляв їм до рук, русалки могли втопити, залоскотати до смерті, примусити виконувати свої примхи. Найбільш активними русалки були у троїцький тиждень, особливо у четвер. Щоб уберегти себе від них, люди весь тиждень не працювали, вживали різні обереги: носили з собою полин, клали на вікна кропиву тощо.
На відміну від русалок, відьми - представниці земного світу, які вступили у спілкування з потойбічними силами. У народі вірили, що відьми за природою бувають двох видів. Уроджені з'являлися на світ за закляттям. Сьома дочка в сім'ї також могла народитися відьмою. Навчені ж відьми осягали науку відьомства свідомо, за допомогою чаклунських обрядів і випробувань. Зовні вони - дуже ефектні жінки, часто вдовиці (яскравий приклад - гоголівська Солоха). Вважалося, що відьми не їдять м'яса, обожнюють вареники з сиром (тому можуть красти начинку з чужих вареників). Традиційним місцем збору відьом в Україні була Лиса гора під Києвом, куди відьми зліталися сидячи на помелі, кочерзі або пранику (валку для прання). Згідно з традиційними уявленнями відьми могли “поробити”, напустити хворобу, причину на худобу і людей, але при цьому здатні були замовити біль, одпоїти травами. Перевернувшись через встромлений в землю ніж і вимовивши потрібне заклинання, відьми перетворювалися у найрізноманітніші істоти або предмети (клубок ниток, шматок полотна, безхвоста сорока тощо). У кожному селі, як правило, були жінки, яких підозрювали у зв'язках з нечистою силою, тому існував величезний арсенал засобів для їх виявлення. Так, щоб виявити, хто краде молоко у корів, треба було на Страсному тижні перед Великоднем виготувати спеціальну осикову табуреточку і взяти її з собою до церкви. Якщо під час служби встати на неї і подивитися навколо, то у відьми над головою буде знаходитися дійниця.
Певним відображенням цих вірувань, перенесенням їх у повсякденне життя було переконання в існуванні так званих “характерників” – козаків-чарівників, котрих не брали ні вогонь, ні вода, ні шабля, ні звичайна куля (крім срібної). Їм приписувалася здатність відмикати замки без ключів, переправлятися через ріки на повстині, брати голими руками розпечені ядра, бачити на кілька верств навколо себе, жити на дні ріки, “перекидатися” на котів, собак тощо, перетворювати людей на кущі, вершників на птахів тощо.