МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІМЕНІ Е.О. ДІДОРЕНКА

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор

з навчальної та методичної роботи

Луганського державного

університету внутрішніх справ

імені Е.О. Дідоренка

професор

_________________ Е.В. Віленська

ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО

Робоча навчальна програма

Луганськ

2011

Розробники: А.Ю. Пекін, завідуючий кафедри економіко-правових дисциплін, кандидат економічних наук, доцент; Р.О. Мовчан, кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри економіко-правових дисциплін.

Ухвалено на засіданні кафедри економіко-правових дисциплін Луганського державного університету внутрішніх справ

Протокол № 1 від 30 серпня 2011 року

Структура програми навчальної дисципліни

„ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО”

(За вимогами ects)

Предмет: ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО

Курс: ІУ, підготовка бакалаврів	Напрям, освітньо- кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів ECTS: 2 Модулів: 2 Змістовних модулів: 2 Загальна кількість годин: 72	Назва напряму: 0304 Право Назва спеціальності: 6.030402 Правознавство Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Семестр 7 Організаційні форми навчання: Лекції (теоретична підготовка): 16 годин. Семінари: 10 годин. Практичні: 10 годин. Самостійна робота: 36 годин. Вид контролю: залік

Мета курсу земельне право

• освітня (навчальна) – формування та розвиток правових знань курсантів (студентів), уміння аналізувати закони та підзаконні акти, які регулюють широкий спектр земельних відносин; вміння за­стосовувати отримані знання при оцінюванні конкретної ситуації, яка входить до предмету регулювання земельного права.

• розвивальна – сприяти становленню сучасного висококваліфікованого фахівця-юриста за допомогою вивчення земельного права України як комплексної, спеціалізованої та інтегрованої галузі права.

• виховна – формувати переконання та ціннісні орієнтації курсантів (студентів) у від­повідності до ідеалів гуманізму, демократії, соціальної справедливості, по­ваги до особистості; виховувати активну громадянську позицію, сприяти усвідомленню ролі та значення юридичної діяльності в будівництві та укріпленні української дер­жави; формувати у майбутніх юристів правову свідомість та правову культуру, професійні та особистості якості.

Передмова

В умовах проведення економічної, земельної і правової реформ, формування інститутів незалежної держави, створення правових засад реалізації земельних правовідносин, особливого значення набуває підготовка професійно грамотних фахівців у галузі правознавства для органів внутрішніх справ.

Правове навчання студентів та курсантів вузів МВС передбачає запровадження у навчальний процес програм з курсу "Земельне право".

Робоча програма базується на принципах міждисциплінарності, комплексності, універсальності цільової підготовки фахівців - юристів, які передбачають оволодіння ними навичками діяльності у правоохоронних органах.

Теоретичні засади програми "Земельне право" складають історичні й сучасні законодавчі та нормативно-правові джерела, методологія взаємодії суспільства і природи, концепція політики держави в області земельних правовідносин, прав громадян стосовно володіння, розпорядження, користування землею тощо, та забезпечення виконання державної політики у сфері земельних відносин.

Програма "Земельне право" розроблена на основі сучасних досягнень земельно-правової науки, земельного законодавства України, земельно-правового порівняльного аналізу правових систем зарубіжних країн відповідно до мети і завдань навчального плану підготовки фахівців - юристів для органів внутрішніх справ.

Метою програми курсу є правова освіта та виховання курсантів та студентів - правників, яка спрямована на розвиток у них:

• земельно-правового світогляду;

• спеціального земельно-правового мислення;

• закріплення необхідних юридичних знань з метою вирішення конкретних питань їх майбутньої практичної діяльності щодо земельних правовідносин;

• забезпечення правопорядку у процесі реалізації земельної політики держави.

Мета вивчення курсу "Земельне право" - розкрити концепцію широкого розуміння земельного права, яка об'єднує такі складові, як правове регулювання земельних відносин з приводу володіння, користування та розпорядження землею, організаційно-правове забезпечення охорони земель, її цільового використання та моніторингу тощо.

У програмі відображені досягнення земельно-правової думки, а також зв'язок з іншими дисциплінами навчального плану такими як конституційне, цивільне, адміністративне, кримінальне, екологічне, господарське право, що дозволяє кваліфіковано застосовувати норми земельного права.

Реалізація програми “Земельне право” передбачає:

• формування у курсантів і студентів сталої системи земельно-правових поглядів і знань;

• навичок застосування земельного законодавства;

• вміння вибору оптимальних державно-правових засобів щодо забезпечення земельних правовідносин;

• охорону земель, раціональне використання земельних ресурсів та захисту земельних прав особи.

Робоча програма курсу "Земельне право" розрахована на курсантів та студентів усіх форм навчання, визначає коло основних питань і комплекс юридичних проблем, що висвітлюються у процесі викладання лекційного матеріалу, проведення практичних занять з використанням активних форм і методів земельно-правового навчання в обсязі 72 годин. Навчальний курс "Земельне право" включає загальну та особливу частини, які нараховують вісім тем. Вивчення предмета закінчується складанням заліку на основі рейтинг-контролю.

Програма побудована за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS).

Змістовний модуль І. Загальна частина земельного права

ТЕМА 1. Предмет, методи, принципи і система земельного права.

ТЕМА 2. Джерела земельного права та земельні правовідносини.

ТЕМА 3. Право власності на землю. Обмеження та припинення права власності на землю.

ТЕМА 4. Право землекористування.

До змістового модуля І:

- ТЕЗИ ЛЕКЦІЙ (повний курс лекцій знаходиться у окремій папці ІКНМЗД)

Лекція № 1 Тема: Земельне право як галузь права

План

1. Поняття та предмет земельного права.

2. Методи регулювання в земельному праві.

3. Принципи земельного права.

4. Система аграрного права.

5. Співвідношення земельного права з іншими галузями права.

Міжпредметні зв’язки: теорія держави та права, конституційне право, аграрне право, трудове право, цивільне право, господарське право, адміністративне право.

1. Предметом земельного права, як і будь-якої іншої галузі права, є визначене коло суспільних відносин, що регулюються його нормами. Щоб стати предметом особливої галузі права, ці відносини повинні мати специфіку, яка відрізняла б їх від суспільних відносин, врегульованих нормами інших галузей права. Земельні відносини, виступаючи самостійним видом суспільних відносин, мають певну специфіку, яка обумовлена специфікою їхнього об'єкта — землі.

Аналіз норм земельного законодавства свідчить про те, що регулювання земельних відносин ґрунтується на: поєднанні використання землі як природного ресурсу, територіального базису і основного засобу виробництва; на різноманітті форм власності на землю та інші природні ресурси; на достатніх повно­важеннях органів державної влади та органів місцевого само­врядування з регулювання земельних відносин на своїх територіях; на рівності учасників земельних відносин у захисті своїх прав на землю; на неприпустимості втручання держави в здій­снення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпо­рядження землею, крім випадків, передбачених законом; на державному управлінні землями незалежно від форм власності та інших прав на землю.

Предметом земельного права є суспільні відносини, обумовлені специфічними властивостями землі як їх об'єкта у тій частині, у якій вони регулюються нормами земельного права.

Земельне право є самостійною галуззю права, яка становить систему правових норм, що регулюють земельні відносини з метою забезпечення раціонального використання земель, їх охорони від негативного впливу, захисту прав громадян та юри­дичних осіб на землю і додержання встановленого правопорядку в галузі земельних відносин.

2. Метод земельного права становить собою відповідні харак­теру земельних відносин способи та прийоми впливу на поведінку їх учасників, які відповідають характеру і природі землі як природного надбання, життєво необхідного усім громадянам. Він складається зі встановлених земельно-правовими нормами прав та обов'язків учасників земельних відносин і примусових заходів, що застосовуються до цих осіб, у разі недодержання ними правових норм. Особливості земельних відносин дістають вияв у специфічному поєднанні застосовуваних у земельному законодавстві методів їх правового регулювання. При цьому завданням правового регулювання є забезпечення відповідної поведінки учасників земельних відносин. Його сутність полягає в офіційному виданні правової норми, яка закріплює моделі поведінки учасників земельних відносин.

У юридичній літературі розрізняють імперативний, притаман­ний публічному праву, і диспозитивний методи регулювання суспільних земельних відносин. Перший передбачає здійснення впливу на учасників земельних відносин за допомогою видання обов'язкових до виконання розпоряджень і встановлення різних заборон, а другий, що властивий приватному праву, лише визначає межі поведінки цих осіб, завдяки чому вони мають можливість самостійно регулювати свої відносини у встановлених межах.

Імперативний метод застосовується в галузі управління використанням і охороною земель: при визначенні порядку реалізації функцій державного управління; веденні державного земельного кадастру, земельного моніторингу; здійсненні земле­устрою; визначенні умов і порядку проведення земельних аукціонів; встановленні обмежень використання земель за їх цільовим призначенням тощо. У цих випадках уповноваженим є орган державної влади, а зобов'язаним — власник чи особа, яка використовує земельну ділянку на іншій правовій підставі.

Диспозитивний метод — це атрибут регулювання відносин власників земельних ділянок з приводу використання землі та самостійного господарювання на ній, який ґрунтується на визнанні того, що кожен власник має право на свій розсуд розпоряджатися належною йому земельною ділянкою. За таких умов учасники земельних відносин можуть у певних межах регулювати відносини між собою самостійно.

У літературі висловлено погляд, згідно з яким існують 3 основні види диспозитивного методу регулювання земельних відносин:

- рекомендаційний;

- санкціонуючий;

- делегуючий.

3. Принципи земельного права реалізуються шляхом відтворення основних положень у земель­ному законодавстві. Вони пронизують його систему та вдосконалюються разом з розвитком зазначених положень. З ураху­ванням цього принципи земельного права можна поділити на:

- конституційні;

- загальноправові;

- спеціальні.

Конституційні принципи є універсальними, які притаманні усім галузям права. Тому немає потреби їх розглядати у межах земельного права.

Загальноправові принципи — це результат відображення конституційних принципів у земельному законодавстві. Згідно зі ст. 5 ЗК земельне законодавство ґрунтується на таких принци­пах: поєднання особливостей використання землі як терито­ріального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо воло­діння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення раціонального використан­ня та охорони земель; забезпечення гарантій прав на землю; пріоритету вимог екологічної безпеки.

Спеціальні принципи утворюють систему, що ґрунтується на структурній організації системи земельного права. До них на­лежать наведені нижче принципи.

Принцип цільового і раціонального використання земель. Він пронизує зміст усіх інститутів земельного права, виходячи з того, що цільове призначення земель — це встановлені за­конодавством порядок, умови, межа експлуатації (використання) земель для конкретних цілей з урахуванням категорій земель, які мають особливий правовий режим.

Принцип особливого правового режиму земель відповідних ка­тегорій безпосередньо передбачений ч. 2 ст. 18 ЗК. Він дістає вияв у правовому забезпеченні раціонального та ефективного використання усіх земель нашої країни. Адже згідно з ст. 14 Конституції земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. "

Принцип пріоритету сільськогосподарського використання земель та їх охорони. Чинне земельне законодавство, як і по­переднє, ґрунтується на закріпленні пріоритету правового регулювання земель сільськогосподарського призначення (ст. 23 ЗК України). Це означає, що землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.

Принцип державного контролю за використанням і охороною земель. Згідно зі ст. 14 Конституції земля знаходиться під особ­ливою охороною держави. Тому зазначений принцип передбачає наявність спеціальних організаційно-правових засобів здій­снення контролю за використанням та охороною земель. Держав­ний контроль за цим здійснюється органами земельних ресурсів, а за додержанням законодавства щодо охорони земель — орга­нами з питань екології і природних ресурсів.

Принцип платності використання земель. Відповідно до Податкового Кодексу України використання землі у нашій країні є платним. Плата за землю стягується у вигляді земель­ного податку або орендної плати, розмір яких визначається залежно від грошової оцінки землі.

Принцип забезпечення захисту прав юридичних осіб і громадян на землю. Зміст цього принципу розкривається у нормах земель­ного законодавства, яке передбачає такі спеціальні способи зазначеного захисту: визнання прав; відновлення стану земель­ної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання правочину недійсним; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місце­вого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків, а також інші, передбачені законом способи.