- •Вступ до сучасної історії західної цивілізації план
- •1. Предмет, методи, принципи і функції вивчення історичного матеріалу
- •2. Проблеми періодизації
- •3. Основні напрямки історіографії та джерельна база
- •1. Предмет, методи, принципи і функції вивчення історичного матеріалу
- •2. Проблеми періодизації
- •3. Основні напрямки історіографії та джерельна база
- •Література:
- •Лекція 2 Міжнародні відносини між двома світовими війнами План
- •1. Версальсько-Вашингтонська система: концепція післявоєнного світоустрою
- •2. Нові геополітичні реалії міжвоєнного періоду
- •3. Загострення суперечностей у міждержавних відносинах напередодні війни
- •Лекція 3 Суспільно-політичні рухи у 1918 – 1945 рр. План
- •Лекція 4 Країни Європи і Північної Америки в період післявоєнної нестабільності (1918 – 1923 рр.)
- •1. Революційна кризу і революції в країнах Центральної Європи
- •2. Індустріально-розвинуті країни Заходу в 1918 – 1923 рр.
- •1. Революційна кризу і революції в країнах Центральної Європи
- •2. Індустріально-розвинуті країни Заходу в 1918 – 1923 рр.
- •Лекція 5 Індустріальні країни Європи і Америки у період стабілізації (1924 – 1929 рр.) план
- •Лекція 6. Світова економічна криза (1929 – 1933 рр.). Пошуки виходу з кризи. Реформізм
- •1. Перехід сша від процвітання до економічної кризи.
- •2. Аграрна криза.
- •3. Спроби Гувера здійснити державне кредитування банків.
- •4. «Новий курс» Рузвельта.
- •5. Основні заходи «Нового курсу».
- •Лекція 7 Фашистські режими в Європі у 20 - 30-х рр. Хх ст.
- •Історія зародження фашизму
- •Лекція 8,9 Країни Європи і сша у Другій світовій війні
- •Політична історія Другої світової війни
- •Лекція 10 Світ у другій половині XX ст.: основні тенденції соціально-економічного і політичного розвитку
- •2. Створення оон
- •3. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини
- •4. Формування постіндустріального суспільства
- •5. Ліквідація колоніалізму, утворення та розвиток незалежних держав
- •6 Нове співвідношення сил у світі після краху комуністичних режимів у Східній Європі і розпаду срср
- •Лекція 11 Міжнародні відносини у другій половині XX ст.
- •Лекція 12 Тема. Суспільно-політичні рухи у другій половині XX ст.
- •Лекція 13 Тема. Світ на початку XXI ст.: тенденції і перспективи суспільного розвитку. Глобальні проблеми людства
- •Лекція 14 Тема. Країни Західної Європи і сша в період післявоєнної реконструкції і «холодної війни» (1945 — друга половина 50-х років)
- •Изменения в расстановке сил на международной арене
- •Становление сталинской модели социализма в ряде стран Европы и Азии
- •Истоки и сущность «холодной» войны
- •4 Послевоенное положение сша. «Справедливый курс»
- •Лекція 15 Країни Західної Європи і сша в період післявоєнної реконструкції і «холодної війни» (1945 — друга половина 50-х років)
- •2. Економічне та політичне становище Німеччини після поразки у Другій світовій війні
- •Лекція 16 Країни Західної Європи і сша в період нтр, розвитку дмк, співіснування і боротьби двох систем (друга половина 50 -х—60-ті роки)
- •2. Політичний розвиток фрн у 1949-1955 рр.
- •3. Победа республиканцев. Политика д. Эйзенхауэра
- •4. Консерватори при владі
- •Лекція 17 Країни Західної Європи і сша в період нтр, розвитку дмк, співіснування і боротьби двох систем (друга половина 50 -х—60-ті роки)
- •1. Франція напередодні падіння IV Республіки (1951-1958).
- •2. Італія: еволюція центризму в 1953-1962 рр.
- •1. Франція
- •Лекція 18 Країни Західної Європи і сша в період нового етапу нтр, структурних криз і перетворень (70 —90-ті роки)
- •Прихід до влади "малої коаліції". Зміни у внутрішній та зовнішній політиці
- •Лекція 19 Тема. . Країни Західної Європи і сша в період нового етапу нтр, структурних криз і перетворень (70 —90-ті роки)
- •Лекція 20 Тема. Країни Північної Європи у другій половині XX ст.
- •Лекція 21 Тема. Країни Південної Європи у другій половині XX ст.
2. Аграрна криза.
Промислова криза перепліталася з аграрною. Збір пшениці впав до 1934 р. на 36%, кукурудзи — на 45%. Ціни на сільськогосподарські продукти знизилися на 58%, а більше 40% фермерських доходів йшло на погашення заборгованості і податки. За роки кризи розорилися близько 1 млн. ферм, вони були примусово продані, і фермерів втратило власності на землю.3
Для заборони падіння цін і скорочення пропозиції продуктів на ринок їх знищували — пшеницю спалювали в топках паровозів і пароплавів, молоко з цистерн виливали у водоймища, картопляні і бавовняні поля заливали гасом або заорювали.
У США в цей період затвердилася філософія «американського індивідуалізму», що не визнає державного регулювання економіки, його втручання в справи приватного бізнесу, хоча в роки першої світової війни воно застосовувалося. Герберт Гувер (1874—1964), що вступив в президента, спочатку обмежився введенням торгівельного протекціонізму, вважаючи, що криза буде здолана автоматично і країна впорається з ним за 60 днів. У 1930 р. для різкого скорочення ввезення товарів в США був прийнятий високий митний тариф. У відповідь на це інші країни теж підвищили ввізні мита.
Положення в країні погіршувалося — вона була охоплена масовими виступами, організовувалися походи голодних і безробітних до Вашингтона (у 1931—1932 рр.), походу ветеранів першої світової війни (1932 р.); фермери Середнього Заходу бойкотували закупівлі сільськогосподарської продукції, опиралися примусовому продажу ферм, брали участь в голодних походах. Була створена Національна Порада безробітних. У 1930 р. відбулася загальнонаціональна демонстрація, в якій брали участь 1,2 млн. безробітних.
У гірській, текстильній, автомобільній, швацькій галузях розвернувся страйковий рух. Воно ставало усе більш масовим. У 1933 р. чисельність страйків перевищила мільйон чоловік.
3. Спроби Гувера здійснити державне кредитування банків.
У цих умовах в цілях запобігання банкротству Гувер з кінця 1931 р. зробив спроби державного кредитування банків, промисловості, транспортних підприємств. Для цього була створена Національна кредитна корпорація., яка в січні 1932 р. була перетворена в Реконструктивну фінансову корпорацію. Для надання допомозі крупним фермерам організовано урядове «Федеральне фермерське бюро». Завдання цього бюро полягали в підтримці рівня цін на сільськогосподарську продукцію. Діяльність бюро не увінчалася успіхом і зрештою привела до дезорганізації ринку і подальшого розорення фермерів. Соціальні протиріччя продовжували загострюватися. До березня 1933 р. число безробітних досягло 17 млн. человек.4
Таким чином обіцянка Гувера швидко здолати кризу виявилася невиконаною.
4. «Новий курс» Рузвельта.
З 1933 р. президентом США був вибраний Франклін Роблено Рузвельт (1882—1945). До цього моменту положення в країні було надзвичайним. Для виходу з нього були потрібні неординарні заходи. Урядом Рузвельта були здійснені великомасштабні реформи, які увійшли до історії під назвою «Новий курс Рузвельта».
Не дивлячись на те, що «Новий курс» не був заздалегідь обдуманою системою нововведень, він представляє одну з найвідоміших і ефективніших реформ в світовій історії. Рузвельтом проведено в життя більше реформ, чим було обіцяно в передвиборній кампанії. Вже 9 березня була скликана спеціальна сесія Конгресу і протягом 100 днів (за 3 місяці) закладені основи політики «Нового курсу».
Заперечуючи політикові «грубого індивідуалізму» Гувера, президент Рузвельт розраховував здолати кризу шляхом планерування господарства, установлення «класового миру» усередині країни і доброго сусідства з іншими країнами.
Теоретичною базою «Нового курсу» стало учення видатного англійського економіста Джона Мейнарда Кейнса (1883—1946). В умовах глибоких змін в економіці капіталістичних країн за панування монополій Кейнс і його послідовники визнавали необхідною участь держави в регулюванні господарського життя.
Виходячи з цього, основною метою реформ Рузвельта стало активне втручання держави в процес суспільного відтворення.
У здійсненні «Нового курсу» виділяють два етапи: первинний — з 1933 до 1935 рр. і другий етап — з 1935 р., коли позначилися зрушення вліво.