Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Dilova_dokumentatsiya2013.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
249.86 Кб
Скачать

Типи документів: основні вимоги до їх оформлення. Класифікація документів. Автобіографія та її призначення.

Офіційно – діловий стиль – це мова ділових паперів: автобіографій, заяв, анкет, актів тощо.

Документ – основний вид ділового мовлення, що фіксує та передає інформацію, підтверджує її достовірність, об’єктивність.

Документи поділяються на види за різними ознаками.

За найменуванням документи поділяються на:

  • заяви, листи, довідки, службові записки, протоколи, автобіографії, акти, доручення, інструкції тощо.

За походженням розрізняють такі документи:

  • службові (документи, що створюються організаціями, установами);

  • особисті (документи, що створюються окремими особами).

За місцем складання документи поділяють на:

  • внутрішні (мають чинність у межах установи, закладу, де їх укладено);

  • зовнішні (результат спілкування установи з іншими організаціями).

За призначенням:

  • організаційні, розпорядчі, інформаційні, кадрові, довідково – інформаційні, обліково – фінансові, господарсько – договірні.

За напрямком документи бувають:

  • вхідні (документ, що надійшов до установи);

  • вихідні (документ, відправлений організацією).

За формою документи поділяються на:

  • стандартні (типові);

  • індивідуальні (нестандартні).

За терміном виконання розрізняються документи:

  • звичайні (безстрокові; документи, що виконуються в порядку черги);

  • термінові (за встановленим строком виконання: телеграми, телефонограми);

  • дуже термінові (документи з такою позначкою «дуже терміново»).

За ступенем гласності документи поділяють на:

  • несекретні (для загального користування);

  • секретні (таємні, цілком таємні);

  • для службового користування.

За стадіями створення розрізняють такі документи:

  • оригінали (основний вид документа, перший і єдиний його примірник);

  • копії (точне відтворення оригіналу, також має юридичну силу);

  • дублікати (повторний примірник офіційного документа, має юридичну силу);

  • виписки (копія офіційного документа, що відтворює деяку його частину).

За юридичною силою документи бувають:

  • справжні (чинні, нечинні);

  • підроблені (фальсифікати).

За складністю документи поділяються на:

  • прості (відображають одне питання);

  • складні (відображають два і більше питань чи фактів).

За терміном зберігання документи бувають:

  • постійного зберігання;

  • тривалого зберігання (понад 10 років);

  • тимчасового зберігання (до 10 років).

За технікою відтворення розрізняють такі документи:

  • рукописні;

  • відтворені механічним способом.

За носієм інформації документи бувають:

  • оформлені на папері;

  • оформлені на дискеті, диску, магнітофонній стрічці;

  • оформлені на фотоплівці, перфострічці.

Кожен документ складається з окремих елементів, які називаються реквізитами. Розрізняють постійні й змінні реквізити документа. Постійні наявні на бланку документа, а змінні вносить суб’єкт у процесі заповнення.

Сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності на бланку, називається формуляром.

Існує два основні види формулярів:

  • з повздовжнім розміщенням реквізитів;

  • з кутовим розміщенням реквізитів.

Бланк – це аркуш паперу з відтвореними на ньому реквізитами, що містять постійну інформацію.

Штамп – це група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на бланку документа як єдиний блок.

Текст – це головний елемент документа, який є джерелом певної інформації.

Ознаки тексту:

    • цілісність;

    • зв’язність;

    • завершеність;

    • структурна організація.

Документ умовно поділяють на 3 частини:

    • заголовна (входять усі реквізити до «тексту»);

    • основна (входять «текст» і «додатки»);

    • оформлення (реквізити, що розміщені нижче додатків).

Основні вимоги до тексту:

    • точність;

    • стислість;

    • достовірність;

    • переконливість.

Текст буває:

    • простий (складений із закінчення);

    • складний (містить логічні елементи: вступ, доказ, закінчення).

Автобіографія – документ, що містить опис життя та діяльності особи і складається нею самою.

Реквізити:

  1. Назва виду документа.

  2. Текст, в якому зазначається:

    • прізвище, ім’я, по батькові (у Н. відмінку однини);

    • дата народження (число, місяць (літерами), рік);

    • місце народження (село, місто (у Н. відмінку), район (у Р. відмінку), область, країна (якщо за межами України) (у Н. відмінку));

    • відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів, де здобувалася освіта);

    • відомості про трудову діяльність (стисло і послідовно подаються назви місць роботи й посад);

    • відомості про громадську роботу (всі її види);

    • короткі відомості про склад сім’ї (без займенників):

а) якщо неодружені: батько, мати, сестри, брати (П.І.Б., рік народження, місце роботи або навчання, посада);

б) якщо одружені: дружина, чоловік, діти (П.І.Б., рік народження, місце роботи чи навчання, посада).

3. Повна домашня адреса і номер телефону.

4. Дата написання (ліворуч).

5. Підпис (праворуч).

Зразки автобіографії.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]