Тема № 45. Позика (2 годи ни)

1. Поняття та сторони договору позики.

2. Форма договору позики.

3. Наслідки порушення договору позичальником.

4. Заперечення договору позики.

5. Забезпечення виконання зобов'язання позичальником.

6. Новація боргу у позикове зобов'язання.

Практичні завдання:

Завдання 1.

Проаналізуйте правову природу розписки і порівняйте її з борговими цінними паперами.

Завдання 2.

Випишіть значення основних понять вексельного права: векселедавець, векселедержатель, тратта, трасант, трасат, доміциляція векселя, авізо, адато, аваль, акцепт, акцептант, презентація, вексельна давність, протест у неплатежі, індосамент, індосант, індосатор.

Задача 1.

У зв’язку з необхідністю проведення лікування за кордоном громадянин Н. позичив у громадянина О. 2 тис. доларів США строком на 6 місяців. У розписці було зазначено, що на момент повернення боргу сума може бути повернута у гривнях по курсу Національного банку, за користування грішми Н. зобов’язується сплатити 20% річних від суми позики.

Дайте правовий аналіз ситуації. В якій формі має бути укладений договір позики?

Задача 2.

Між громадянами Л. та М. був укладений договір позики на суму 500 грн. У розписці, виданій М. було зазначено, що він зобов’язується повернути суму боргу через 3 місяці із сплатою за кожен день прострочення 0,5% суми.

Фактично М. повернув позичену суму лише через 4,5 місяці. Л. звернувся до суду з позовною вимогою про сплату процентів за прострочення – 225% від суми. Чи підлягає задоволенню і в якому обсязі вимога Л.?

Мотивуйте рішення з посиланням на чинне законодавство.

Задача 3.

За домовленістю по телефону К. (житель м. Львова) переслав поштовим переказом своєму племіннику Л. у м. Донецьк 2 500 грн., необхідних для оплати навчання. Племінник пообіцяв по телефону повернути позичену суму через 2 місяці. Проте ні через 2 місяці, ні за неодноразових нагадувань К. племінник гроші не повернув і почав ухилятися від зустрічей і контактів з К.

Через 6 місяців К. звернувся до суду з позовом до Л. про повернення суми боргу. Як доказ позики у суд був представлений корінець поштового переказу із зазначенням адресата, суми переказу та його підпису про одержання суми (переказ з повідомленням) .

Вирішіть спір.

Задача 4

У місцевий суд з вимогою звернувся гр.Б. Він оспорював факт позики грошей у гр.Н. Гр.Б. просив суд врахувати ту обставину, що рік тому він допомагав гр.Н. у будівництві гаража. За виконані роботи гр.Н. не розрахувався. Згодом гр.Б. звернувся до гр.Н. з проханням позичити йому 2000 грн. на лікування. Гр.Н. позичив гроші з умовою повернення їх через 6 місяців.

Гр.Б. посилався на скрутне матеріальне становище і просив суд оспорити договір позики і визнати, що 2000 грн. є фактично не боргом, а платою за раніше виконані роботи.

Чи можна оспорити договір позики, враховуючи те, що договір позики є реальним?

Які підстави оспорення договору позики?

Які особливості оспорювання?

Рекомендована література:

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-44. – Ст.356.

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 1. – Ст.144.

3. Про банки і банківську діяльність: закон України від 7 грудня 2000 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 5. – Ст.30.

4. Про Національний банк України: закон України від 20 квітня 1999 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 29. – Ст.238.

5. Про цінні папери та фондовий ринок: закон України від 23 лютого 2006 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 31. – Ст.268.

6. Про обіг векселів в Україні: закон України від 5 квітня 2001 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 24. – Ст.128.

7. Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі: постанова Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1998 року // Офіційний Вісник України. – 1998. - № 40. – Ст.36.

8. Про створення мережі пунктів з ломбардного кредитування населення під заставу виробів із дорогоцінних металів та з дорогоцінного каміння: постанова Кабінету Міністрів України від 26 січня 1998 року [Електронний ресурс] //

http://www.uazakon.com/document/spart75/inx75146.htm.

9. Про погодження органами приватизації умов договорів застави майна: наказ Фонду державного майна України від 6 лютого 2001 № 163 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 9. – Ст.163.

10. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: закон України: закон України від 12 липня 2001 року № 2664-III // Офіційний вісник України. – 2001. - № 32. – Ст. 1457.

11. Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати: закон України від 19 червня 2003 року № 979-IV // Офіційний вісник України. – 2003. - № 30. – Ст.1526.

12. Про іпотеку: закон України від 5 червня 2003 року № 898-IV // Офіційний вісник України. – 2003. - № 28. – Ст.1362.

13. Янишен В. П. Процентна позика в системі фінансових послуг / В. П. Янишен // Проблеми цивільного та трудового права. – 2010. - № 108. – С.53-63.

14. Тупицька Є. О. Новація боргу у системі позикових зобов’язань / Є.О. Тупицька // Проблеми законності. – 2009. - № 103. – С.56-62.

15. Тупицька Є. О. Щодо питання поіменованості чи непоіменованості договору новації боргу у позикове зобов’язання / Є. О. Тупицька // Форум права. – 2009. – № 3. – С. 621–626 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/FP/2009-3/09teoupz.pdf.

16. Тупицька Є. О. Трансформація боргового зобов’язання у позикове за Цивільним кодексом України / Є. О. Тупицька // Проблеми законності. – 2009. - № 102. – С.241-247.

17. Горбунова Л. М. Кредит. Позика. Банківський вклад / Л. М. Горбунова, С. В. Богачов, І. Ф. Іванчук, Д. С. Йора. – К.: Поліграф-Експрес. – 2006. – 41 с.

18. Безклубий А. Договір позики та його співвідношення з кредитним договором / А. Безклубий // Бюлетень Міністерства юстиції України: Офіційне видання. – 2007. – № 5. – С.57-67.

19. Ващенко Ю. В. Банківське право: навч. посібник / Ю. В. Ващенко. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 344 с.

20. Безклубий І. А. Банківські правочини: цивільно-правові проблеми: монографія / І. А. Безклубий. - К.: Київський університет, 2005. – 378 с.

21. Братель О. Г. Цивільне право України: посіб. для підготов. до іспитів / Братель О. Г., Пилипенко С. А. – К.: ФОП Ліпкан, 2010. – 254 с.

22. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Вид. п’яте, перероб. та доп. / за заг. ред. Е. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої. – Х.: Одіссей, 2009. – 1208 с.

23. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України. Друге вид., перероб. та доп. / за заг. ред. Е. О. Харитонова, О. І. Харитонової. – К.: Правова єдність, 2009. – 744 с.

24. Луць В. В. Договірне право України: сучасний стан і тенденції розвитку / В. В. Луць // Юридичний вісник. – 2009. - № 11. – С.52-55.

25. Цивільне право України: підручник. 2-ге вид. переробл. і доповн. / за ред. Є. О. Харитонова, О. В. Старцева. – К.: Істина, 2009. – 816 с.

26. Договірне право України. Особлива частина / за ред. О. В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 1200 с.

27. Майданик Н. І. Договірне право. Загальні положення: навчальний посібник / Н. І. Майданик. - : К.: Юрінком Інтер, 2008. - 896 с.

28. Київець О. В. Договірне право: навчальний посібник / О. В. Київець. – К.: КНЕУ, 2008. – 452 с.

29. Бичкова С. С. Цивільне право України. Договірні та недоговірні зобов’язання: підручник / С. С. Бичкова. – К.: КТН. – 2008. - 498 с.

30. Берестова І. Е. Цивільне право України. Особлива частина. Договірні зобов'язання / І. Е. Берестова, С. С. Бичкова, І. А. Бірюков, В. І. Бобрик, О. Г. Братель. – К.: Нац. акад. внутр. Справ України, 2005. – 105 с.

31. Цивільне та сімейне право України: підручник / за ред. О. В. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. – К.: Правова єдність, 2009. – 968 с.

32. Ватрас В. А. Цивільне право України: навчальний посібник / Ю. В. Білоусов, В. А. Ватрас, С. Д. Гринько, В. І. Нагнибіда. – К.: Правова єдність, 2009. – 536 с.

33. Братель О. Г. Цивільне право України: посібник для підготовки до іспитів / О. Г. Братель, В. П. Мироненко, Н. В. Павловська, С. А. Пилипенко. – К.: Текст, 2008. – 256 с.

34. Старцев О. В. Цивільне право України: підручник / О. В. Старцев, Є. О. Харитонов. – К.: Істина, 2007. - 816 с.

35. Бабаскін А. Ю. Цивільне право: академічний курс. У двох томах: підручник. Т. 2: Особлива частина / А. Ю. Бабаскін, Ю. Л. Бошицький, Венецька М. В. та ін. – К.: Ін Юре, 2006. – 513 с.

ТЕМА № 46.

КРЕДИТНО-РАХУНКОВІ ВІДНОСИНИ

(2 ГОДИНИ)

Питання для обговорення

1. Поняття кредитно-розрахункових відносин.

2. Банківська система України.

3. Правова природа та поняття кредитного договору. Комерційний кредит.

4. Поняття договору банківського вкладу.

5. Поняття договору банківського рахунку. Банківська таємниця.

6. Поняття договору факторингу. Захист прав боржника.

7. Порядок та форми розрахунків у цивільному обороті.

1. Банк “Прогрес” уклав із ВАТ “Графіт” кредитний договір, виконання якого було забезпечено заставою транспортного засобу. При цьому банк зобов’язувався перерахувати кошти лише після оформлення договору застави, згідно умовам якого позичальник зобов’язувався застрахувати транспортний засіб на випадок пошкодження та знищення в одній з “...провідних страхових компаній”.

Після належного оформлення договору застави ВАТ “Графіт” застрахувало предмет застави в одній з страхових компаній й звернулося в банк з вимогою про перерахування кредиту на його рахунок. Дослідивши надані додатково документи, банк “Прогрес” відмовив у наданні кредиту, мотивуючи свої дії тим, що, по-перше, ВАТ “Графіт” застрахувало транспортний засіб у страховика, чий фінансовий стан не задовольняє вимогам банку, а по-друге, у банку пропав фінансовий інтерес у наданні кредиту.

ВАТ “Графіт” пред’явило позов про спонукання банку надати кредит і про відшкодування збитків.

Чи підлягає позов задоволенню?

2. ТОВ “Анклав” отримало в банку кредит в цілях погашення боргу перед постачальником продукції ТОВ “Успіх”. Кредит був наданий банком шляхом перерахування коштів на спеціально відкритий для цього поточний рахунок позичальника. Наступного дня за ухвалою господарського суду про забезпечення позову виробничого кооперативу “Будівельник” органи Державної виконавчої служби наклали арешт на грошові кошти, які знаходяться на усіх рахунках ТОВ “Анклав”. Як результат, надані банком кредитні кошти були заблоковані. Незважаючи на арешт рахунку, банк на підставі платіжного доручення ТОВ “Анклав” перерахував з цього рахунку всю суму кредиту відповідно до його призначення, визначеного договором.

На запит Державної виконавчої служби банк вказав, що під кредитом розуміється позиковий капітал банку в грошовій формі, який передається в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, строковості, платності та цільового характеру використання. Останнє означає, що, по-перше, наданий позичальникові кредит у грошовій формі надано йому у тимчасове користування й, відповідно, ці кошти знаходяться у власності банку і на них не може бути звернене стягнення по зобов’язаннях ТОВ “Успіх”, а по-друге, в разі звернення стягнення на кошти буде порушено принцип цільового використання наданого кредиту.

Чи є правомірними дії банку?

3. ТОВ “Флора” вирішило надати фінансову допомогу ВАТ “Дубрава”, для чого було укладено договір про надання платної фінансової допомоги. Даним договором передбачалося, що допомога буде надана у вигляді видачі ТОВ “Флора” переказних векселів на користь ВАТ “Дубрава”, якими останнє повинно розрахуватися зі своїми постачальниками. Акцептантом векселів було визначене товариство “Укрприлад”. Після отримання векселів ВАТ “Дубрава” пред’явило їх до акцепту товариству “Укрприлад”, яке їх акцептувало. Однак після настання строку платежу за векселями товариство “Укрприлад” відмовилося їх сплачувати, посилаючись на відсутність грошових коштів. ВАТ “Дубрава” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення вексельної суми.

Чи підлягає стягненню вексельна сума з відповідача?

4. Антонов звернувся в банк "Кредитний" з пропозицією укласти договір про відкриття й обслуговування карткового рахунка з видачею платіжної карти Master Card платіжної системи Europey int. Було встановлено, що умовами договору про відкриття й обслуговування карткового рахунка є можливість клієнта здійснювати розрахунки з використанням платіжної картки тільки в межах залишку коштів на картковому рахунку.

Однак Антонову було відомо, що умовами платіжної системи Europey int. при здійсненні дрібних покупок дозволяється робити розрахунки з використанням платіжної картки без направлення запиту в банк про наявність грошей на рахунку власника картки (без авторизації платежу). Тобто за певних умов можливе виникнення ситуації, коли грошей на рахунку клієнта буде недостатньо для оплати вимоги, яка надійшла до банку. Враховуючи останнє, банк запропонував клієнту відкрити депозитний рахунок й укласти договір застави майнових прав на ці кошти у забезпечення можливих вимог банку, що випливають з договору на відкриття й обслуговування карткового рахунка.

Чи обґрунтовані вимоги банку?

5. Банк "Аграрний" строком на один рік видав сільськогосподарському кооперативу "Весна" кредит у сумі 150 тис. грн. для закупівлі посівного матеріалу соняшника. Повернення коштів забезпечувалося договором поруки між банком "Аграрний" та товариством "Зоря". Разом з тим, на час отримання кредитних коштів на свій рахунок керівництво с/г кооперативу "Весна" вирішило засіяти вільні землі яровою пшеницею, оскільки вважало це більш вигідним з урахуванням стану посівних площ. Дізнавшись про зміну цільового призначення витрачання кредитних коштів, банк "Аграрний" звернувся з вимогою про дострокове погашення кредиту до поручителя.

Чи правомірні дії банку? Чи набуде поручитель права вимоги до с/г кооперативу "Весна" в разі, якщо добровільно сплатить суму кредиту за вказаних обставин?

6. Сліпченко уклав з банком "Кредитний" депозитний договір про розміщення в банку коштів у сумі 1000 грн. на строк один рік під 22% річних. Відповідно до умов депозитного договору, банк мав право при зменшенні Національним банком України облікової ставки пропорційно зменшити процентну ставку по депозиту. При цьому банк зобов'язаний був повідомити вкладника про зменшення відсоткової ставки за договором шляхом направлення йому письмового повідомлення. У випадку незгоди вкладника, йому надавалося право в 10-ти денний строк з моменту одержання повідомлення або погодитися на зменшення відсоткової ставки або розірвати депозитний договір і забрати суму внеску та нараховані відсотки.

Через три місяці Сліпченко одержав лист з повідомленням про вручення, у якому банк "Кредитний" повідомляв про зменшення відсоткової ставки за договором до 17% річних у зв’язку з відповідною зміною облікової ставки НБУ. У листі також повідомлялося, що в разі, якщо Сліпченко протягом 10 днів з моменту отримання листа не розірве депозитний договір, буде вважатися, що він згодний зі змінами умов депозитного договору.

Сліпченко з'явився в банк лише через рік після укладання договору й пред’явив вимогу про повернення його внеску та нарахованих відсотків по ставці 22% річних за весь строк дії договору.

Надайте юридичну оцінку діям банку та вкладника.

7. Банк "Капітал" надав ТОВ "Авіаекспорт" кредит у сумі 280 тис. грн. За нотаріально посвідченим договором застави в забезпечення повернення кредиту майновий поручитель ВАТ "Метизний завод", частка держави в статутному фонді якого становить 36%, було надано устаткування, що відноситься до основних фондів.

Позичальник у встановлений договором строк свої зобов'язання перед банком не виконав, тому останній звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Отримавши виконавчий напис, банк "Капітал" подав заяву до Державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання виконавчого документу. Згідно зі ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" провадження було відкрите.

Чи відповідають законодавству дії учасників правочину?

8. Акціонерне товариство "Будмаш" закупило у заводу “Світло” металеві верстати, надавши заводу переказний вексель як платіж за отриману продукцію. Переказний вексель містив безумовний наказ товариству з обмеженою відповідальністю "Сфера" сплатити вказану в векселі суму заводу "Світло" або його наказу. Вексель був акцептований ТОВ "Сфера", після чого завод "Світло" здійснив на векселі індосамент та передав його власному кредитору - AT "Дзвін". По настанню строку платежу AT "Дзвін" пред'явило вексель платнику - ТОВ "Сфера", але останнє його не прийняло, посилаючись на те, що первісним векселеотримувачем є завод "Світло", щодо якого і був здійснений акцепт. AT "Дзвін" вчинило протест векселя та пред'явило позов до заводу "Світло".

Яке рішення повинен прийняти суд?

9. Товариство “Атом” отримало в Харківському центральному відділенні банку “Альянс” кредит на суму 100 тис. грн. строком на 1 рік для закупівлі іноземного устаткування. В рахунок забезпечення повернення кредиту засновник товариства “Атом” надав ХЦВ “Альянс” в заставу його особистий приміський будинок вартістю, що перевищувала суму кредиту. Через 6 місяців товариство “Атом” запропонувало банку на зміну умов видачі кредиту переоформити їх відносини простим векселем на повну суму боргу і процентів за користування кредитом, з сплатою векселя по пред’явленню. Вексель передбачав сплату процентів на саму вексельну суму. Керуючий ХЦВ банку “Альянс”, вважаючи, що таким чином банк зможе отримати значно більший прибуток, ніж при попередніх умовах кредиту, в межах наданих йому довіреністю повноважень надав свою згоду і товариство “Атом” видало на ім’я ХЦВ банку “Альянс” простий вексель на загальну суму 140 тис грн.

Через одинадцять місяців з дня видачі банк пред’явив вексель до оплати, однак товариство “Атом” грошей не сплатило, оскільки його фінансовий стан значно погіршився, а все його майно перебувало в податковій заставі. Перед банком постало питання про повернення боргу. Було встановлено, що будинок, який було обрано як предмет застави, вже продано іншим особам і зараз там мешкає сім’я, яка не має ніякого відношення ні до товариства “Атом”, ні до його засновника.

Як повинна бути вирішена справа?

10. ТОВ “Смарагд” перерахувало ТОВ ”Смерека” передплату за лісоматеріали, які планувалося поставити найближчим часом. Однак виявилося, що ТОВ ”Смерека” вказані гроші не отримало, що стало приводом для невідвантаження з їх сторони продукції покупцю. Через свій банк ТОВ “Смарагд” дізналося, що банк отримувача зарахував необхідну суму на рахунок ВАТ “Смерека”, яке теж знаходилося на обслуговуванні в цьому ж банку і банківські реквізити якого відрізнялися від реквізитів ТОВ ”Смерека” декількома цифрами. Було також з’ясовано, що таке зарахування коштів відбулося через нечіткість друку в паперовій формі платіжного доручення номеру рахунку ТОВ ”Смерека”.

ТОВ “Смарагд” звернулося до свого банку з вимогою про повернення коштів, однак отримало відповідь, що ці кошти у банка вже відсутні, а всі дії за договором про розрахунково-касове обслуговування ним були зроблені вірно. Тоді ТОВ “Смарагд” звернулося до банку отримувача з тими ж вимогами і отримало відповідь, що у цього банку помилково зараховані кошти також відсутні і що цей банк не знаходиться з ТОВ “Смарагд” в будь-яких договірних відносинах. Саме тому, на його погляд, всі спірні питання в такому випадку слід вирішувати з неналежним отримувачем в порядку позовного провадження.

Як повинна бути вирішена справа?

11. Приватний підприємець Дорошенко звернувся до банку з проханням видати кредит для початку власної справи. При чому він просив банк видати кредит з майновим забезпеченням, яке не покриває всієї суми кредиту, оскільки зазначав, що проект, який він хоче втілити, є надзвичайно привабливим й прибутковим. Іншого цінного майна у Дорошенка не було. Кредитна рада банку, дослідивши бізнес-план підприємця і визнавши його дійсно привабливим, зазначаючи, що підприємництво – це діяльність, яка не існує без ризику, вирішила надати кредит. Однак на момент настання строку повернення кредиту, Дорошенко не отримав від свого проекту бажаного результату і можливості повернути гроші не мав.

Банк, намагаючись повернути суму кредиту та відсотків, видав наказ про примусове стягнення грошових коштів, які були у Дорошенка на депозитному рахунку в іншому банку.

Дорошенко проти цього заперечував, посилаючись на той факт, що банк не виконує функції державної виконавчої служби і будь-яку його заборгованість можна стягнути лише за рішенням господарського суду. Він також вказував на факт незаконності дій обох банків, оскільки дані про наявність вкладів в банківських установах становлять банківську таємницю.

Як повинна бути вирішена справа?