- •6.030504 «Економіка підприємства»,
- •6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»
- •Опорний конспект лекцій повинен допомогти студентам сформувати необхідну систему знань про сучасні інтеграційні процеси у міжнародній освіті в контексті прийняття Болонської декларації.
- •1.Поняття «вища освіта». Мета, задачі, структура, типи вищих навчальних закладів України.
- •2.Загальна характеристика кредитно-трансферної системи накопичення ects.
- •3.Запровадження кредитно- модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у вищу освіту України.
- •Тема 1. Університетська освіта в контексті Болонського процесу план
- •Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.
- •Хронологія залучення європейських держав до Болонського процессу
- •Основні завдання, принципи та шляхи формування Європейського простору вищої освіти
- •3. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу
- •Для вищої школи України у контексті Болонського процесу необхідно:
- •1.Індивідуалізація навчання як важлива умова реформування вищої освіти.
- •2. Індивідуальний навчальний план, як засіб індивідуалізації навчальної діяльності студентів.
- •3. Структура, порядок формування, введення та контролю виконання індивідуальних навчальних планів студентів.
- •Порядок введення інпс
- •Контроль за виконанням інпс
- •1.Європейська кредитно-трансферна та система накопичення – ects
- •2. Сутність та призначення навчальних занять, індивідуальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки та контрольних заходів.
- •3. Порядок оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (кмсонп)
- •Порядок ліквідації академічної заборгованості студентів з підсумкового модульного контролю (пмк)
- •Терміни ліквідації академічної заборгованості студентів
- •Відрахування студентів з академії за академічну заборгованість.
- •Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •Стипендіальне забезпечення студентів
- •Навчальне навантаження студентів
- •Загальні відомості про бібліотеку вищого навчального закладу.
- •Правила користування бібліотечними фондами.
- •Бібліотеки м. Дніпропетровська
- •Структура і організація роботи органів студентського самоврядування вищого навчального закладу.
- •Структура і організація роботи органів студентського самоврядування
- •2. Вищим органом студентського самоврядування академії є конференція колективу студентів навчального закладу.
- •3. Виконавчим органом студентського самоврядування академії є студентська рада самоврядування академії.
- •8. Вищим органом студентського самоврядування у гуртожитку є конференція колективу студентів – мешканців гуртожитку.
- •2. Основні завдання та функції органів студентського самоврядування
- •3. Всеукраїнська студентська рада. Здобутки і перспективи розвитку.
- •6. Бібліографічний список Основна література
- •Додаткова література
- •Електронні ресурси
3. Порядок оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (кмсонп)
Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль. Основні принципи організації поточного і підсумкового контролю знань студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», в умовах впровадження КМСОНП визначено у «Тимчасовому положенні про оцінювання знань студентів Дніпропетровської державної фінансової академії за кредитно-модульною системою організації навчального процесу».
Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується в академії.
Оцінювання знань студентів академії здійснюється за 100-бальною рейтинговою шкалою, результати якого фіксуються в ІНПС також за національною шкалою та шкалою ECTS.
Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в національну шкалу та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
Оцінка за шкалою ECTS |
Оцінка з шкалою навчального закладу |
Оцінка за національною шкалою |
|
Екзамен |
Залік |
||
A |
85-100 |
5 (відмінно) |
Зараховано |
BC |
65-84 |
4 (добре) |
|
DE |
50-64 |
3 (задовільно) |
|
FX |
20-49 |
2 (незадовільно з можливістю повторного складання) |
Незараховано |
F |
0-19 |
2 (незадовільно з обов’язковим повторним курсом) |
Незараховано |
Поточний контроль здійснюється протягом семестру з метою перевірки розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахунків, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал, робити його аналіз, формувати висновки.
Для організації поточного контролю з навчальної дисципліни кафедра самостійно розподіляє загальну кількість балів, за якими оцінюється вся поточна робота з цієї дисципліни, між відповідними об'єктами контролю, визначає форми проведення контрольних заходів та критерії їх оцінювання, включає до робочої навчальної програми і доводить до відома студентів на початку відповідного семестру.
Об'єктами поточного контролю знань студентів денної форми навчання, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра є:
а) активність та систематичність роботи на семінарських (практичних) заняттях;
б) виконання завдань для самостійного опрацювання навчального матеріалу;
в) виконання індивідуальних завдань;
г) виконання модульних (контрольних) завдань.
Об’єктами поточного контролю знань студентів заочної форми навчання можуть бути:
домашні письмові роботи з дисциплін;
модульні (контрольні) завдання, що виконуються в аудиторії під контролем викладача;
інші індивідуальні завдання, якщо вони передбачені робочою навчальною програмою з дисципліни.
Завданням підсумкового контролю є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.
Оцінювання знань та вмінь студентів академії з навчальної дисципліни, формою підсумкового контролю, з якої є підсумковий модульний контроль, здійснюється на підставі результатів поточного контролю знань.
Оцінювання знань та вмінь студентів академії з навчальної дисципліни, формою підсумкового контролю з якої є іспит, здійснюється на підставі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту).
Іспити проводяться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань.
На іспит виносяться вузлові питання, тести, типові та комплексні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння систематизувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань тощо.
Перелік питань, що охоплюють зміст програми дисципліни, структуру екзаменаційного білета та орієнтований зміст екзаменаційних завдань, критерії їх оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку семестру.
Екзаменаційний білет включає теоретичні і практичні завдання та може містити до 4 завдань, кожне з яких оцінюється у балах.
За обґрунтованою пропозицією кафедри до екзаменаційного білета може бути включена інша кількість завдань та визначений окремий порядок їх оцінювання.
Порядок оформлення та затвердження екзаменаційних матеріалів кафедрами визначено у «Методичних рекомендаціях щодо розробки матеріалів до проведення семестрового контролю (для викладачів академії)» — Дніпропетровськ: ДДФА, 2007.
Порядок ліквідації академічної заборгованості студентів
Академічна заборгованість з певної навчальної дисципліни виникає в разі одержання студентом незадовільного балу за результатами підсумкового оцінювання.
Студенти, які не з'явилися на екзамен без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку і мають академічну заборгованість. Рівень знань таких студентів оцінюється тільки за результатами поточного контролю.
Порядок ліквідації академічної заборгованості студентів з іспиту
Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 20 до 49 балів, після належної підготовки повинні повторно складати іспит: за денною формою навчання - протягом перших двох тижнів наступного семестру, за заочною формою навчання - протягом місяця з початку наступного семестру.
Перескладання іспиту з дисципліни дозволяється двічі (другий раз – комісії, яка призначається розпорядженням декана факультету), але якщо студент не пересклав іспит двічі, то він зобов'язаний повторно вивчити дисципліну і знову скласти іспит (востаннє).
Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 19 балів зобов'язані написати заяву на ім’я ректора академії на повторне вивчення дисципліни за денною або заочною формою навчання на своєму чи іншому факультеті, укласти відповідний договір й у подальшому скласти іспит.