Тема 2. Дизайн — мистецтво формування естетичного

середовища

Ключов1 поняття: дизайн, промисловий дизайн, граф1ч-ний дизайн, технолойя, виразт засоби дизайну, креслення, в1заж, фггодизайн.

План

1. Передумови зародження дизайну.

2. Дизайн як творча Д1яльнл.сть.

3. Види дизайну.

4. Композищя в дизайнь

5. Дизайн i довюшля.

Рекомендована лЬтература:

1. Даниленко В.Я. Основи дизайну: навчальний noci6- ник.-К., 1996.

2. Даниленко В.Я. Особливост1 становления дизайну в Украш1 // Д1алог культур. Вип. 2 - Льв1в, 1996.

3. Дизайн // Популярная художественная энциклопе­ дия -М.: 1986.-Т. 1.

4. Детский сад: Кн. для заведующих / Под. ред. Л.П.Та­ расовой. - 3-е изд. - М.: Просвещение, 1982. - С. 54-96.

5. Жедрев Е.В. Художественное осмысление объекта дизайна. - М.: АУТО-ПАН, 1993.

6. Курл1щук Б.Я. Проектування iHTep'epiB житлових i громадських споруд: навчальний шхибник. - К., 1995.

7. Нестеренко О.И. Краткая энциклопедия дизайна. - М.: Мол. гвардия, 1994.

8. Разенблюм Е. Художник в дизайне. - М., 1980.

9. Ранев В. Р. Интерьер - М., 1987.

10. Холмянский Л.М., Щипанов А.С. Дизайн. - М.: Про­ свещение, 1985.

11. Числова О. Дизайн - основа формування сучасних промислових вироб1в // Еврика - V. 36. студ. наук-х праць. -1в.-Фр., 2004.

10. Шумега С.С. Дизайн. - К., 2004.

Протягом Bcie'i icTopii розвитку культури кожна лю-дина в Mipy cboix можливостей прагнула прикрасити свое життя, зробити гарним i зручним Bci предмети, як1 и ото-чують: житло, мебл1, посуд, одяг, засоби виробництва. Люди завжди прагнули до поеднання ращонального i естетичного досконалого. Це стало надзвичайно актуальним у наш час, оскшьки бшышсть людей усвддомлюють значим1сть краси i вигоди матер1ального середовища.

Промислове мистецтво, техшчна естетика, художне конструювання, дизайн - назви, як1 з'явилися пор1вняно недавно. За смисловим значениям вони дуже под!бн1, проте найбзлып поширеним у наш час е дизайн. Дизайн - це новий творчий метод проектування товар1в промислового вироб­ництва, його впровадження забезпечуе високу як1сть продукцн, поеднуючи в нш естетичш принципи та функщо-нальтсть, випдтсть у користувант, економ1чн1сть.

Мистецтво дизайну виникло на початку XX ст. разом 3i швидким ростом промислового виробництва. Перед худож­никами-конструкторами постало завдання розробити кра-сив1, зручн1 i над1йн1 станки, мехатзми та предмети побуту. В 1919 р. в Шмеччит створена вища школа "Баухаз", де поруч з проектуванням розроблялась естетика функщона-л1зму. Ун1кальн1сть "Баухаза" полягала в тому, що ця шко-

ла була одночасно виробничою майстернею i навчальним закладом. Це була лаборатор1я арх1тектури та проектуван-ня. Становления "Баухаза" проходило шд впливом утотч-них щей про можлив1сть переобладнання сустльства шля­хом створення гармоничного предметного середовища. "Баухаз" пршснував тридцять рошв - аж до 1933 p., i був закритий як "шк1дливий для культури" заклад. За цей ко­роткий час шститут встиг пщготувати багато висококва-л1фшованих спещалктв, яш в подальшому усшшно пра-цювали в художньо-промисловому мистецтв1 та арх1тек-Typi.

Датою народження дизайну вважають 1928 р., а мкще народження - США, де одночасно виникае декьлька дизай-нерських ф1рм. Дизайнер - у переклад! з англ. мови означав "проектувальник", "рисувальник".

На теренах СРСР розвиток дизайну проходив у три етапи: етап виникнення (20-Ti pp.); етап вд.дродження (60-Ti pp.); сучасний етап розвитку. Процеси, що протшали в схцщш, центральнш i швденшй Украш1, були дещо вЬ д1рваш в1д европейського життя. На Захщнш Украш1 ди­зайн формувався шд впливом загально-европейських про-цетв. На теренах Украши у 2-ш половит XX ст. утвори-лися три основт центри: Кшв, Харк1в i Одеса, в яких виникли художньо-навчальш заклади. Кшвський шститут декоративно-прикладного мистецтва iM. М.Бойчука засно-вано як школу майстр1в декоративно-прикладного мистецт­ва при Ки1вському музе! украшського мистецтва. Тут, го-тують молодих спещал1ст1в з дизайну за спец1альностями: промисловий дизайн, граф1чний дизайн i дизайн середо­вища. Все це в1дбуваеться на вцдоленш дизайну, яке мае квал1ф1кованих викладач1в i м1цну матер1альну техн1чну базу.

Створення навчальних заклад1в, як1 випускають квал1ф1кованих спец1ал1ст1в е важливим фактом для ство-

рення конкурентоспроможно! продукцп, не тшьки в perio-нах Украгни i Свропи, а й у всьому ceiTi, що е дуже важливим для престижу держави.

У 1957 р. була створена Шжнародна рада 1ндустр1аль-ного дизайну, яка сприяла розвитку дизайну в усьому свт. Членом ще! орган1заци була i Украша. На генеральн1й асамбле!' ще! Ради, яка вадбулася в 1969 р. в Лондон! визна-чено формулювання дизайну-

У наш час кнують pi3Hi погляди на "дизайн". Одш вчеш вважають, що дизайн - це будь-яке проектування, тобто процес створення нових _Предмет1в, шструментав, обладнан-ня, формування предметного середовища. iHiiii до дизайну вадносять новий вид профес!йно1 художньо-конструктивно1 д!яльност!, що виникла у XX стол^ть А трета - оргатзащю естетичного середовища життя людини як щл!сност!, яка складаеться з продумано! системи образ1в.

Bci щ походи правильн1, проте художне проектування предметно-просторового середовища не йльки створюе ма-тер1альн1 щнност1. Дизайнер формуе, або можна сказати, "проектуе" людину, яка буде користуватися цими речами i жити в цьому середовинц. Наукова основа дизайну -техтчна естетика.

Дизайн - це творча дДяльНхеть, метою яко! е формування гармон1йного предметного середовища, що найбшып повно задовольняе матер1альш i _духовн1 потреби людини, це ор-ган1чна едн1сть корист1 i краси, функцп i форми. Проник-нення дизайну в наше життЯ зближуе матер1альне вироб-ництво з мистецтвом i цим самим збагачуе духовний св1т людини.

Особливкть дизайну пол*гае в тому, що кожна pi4 роз-глядаеться не ильки з точ^и зору корист1, надшност1 i краси, a i функщонування. ЗМ1ст дизайнера в комплексному системному шдход1 до проектування кожно! реч1. Створю-ючи нову pi4 дизайнер подаб и форму, орган1чно поеднуе

Kcuiip i матер1ал. Тшьки завдяки знаниям 1сторичних щн-ностей цивШзованого св1ту, ix вивченню i анал1зу можливе подальше вдосконалення прекрасних вироб1в свггового р1вня.

М1ж дизайном i прикладным мистецтвом icHye зв'язок. Обидва мистецтва спрямоваш на створення естетичного предметного середовища. Для твор1в дизайну i декоративно-прикладного мистецтва характерш користь, мщшсть i краса. Масов1сть вироб1в вважають ознакою об'екпв дизайну, а ушкальну творчшть художника вцгносять титьки до декоративно-прикладного мистецтва. Однак це не завж-ди правильно. Будь-який предмет прикладного мистецтва (шкатулка) також може масово тиражуватися, а, в свою чергу TBip дизайну може бути ушкальним, наприклад, мо-делювання одягу. Тому таку ознаку, як масов1сть можна вважати суттевою, проте не обов'язковою ознакою дизайну.

Утил1тарна спрямовашсть об'екпв дизайну ще одна важлива його особлив1сть. Об'екти дизайну так, як i твори мистецтва, вщображають час, р1вень техш.чного прогресу i сощально-пол1тичну структуру сусшльства. Засвогги мову ди-зайну можна через його твори.

Зображувально-виражальш засоби дизайну е загальни-ми для мистецтва: крапка, лш1я, фактура, текстура, кол1р, форма, об'ем, пропорцп, маса i npocTip. Елементи комбшу-ються на основ1 принцитв композици: симетрп, асиметрп, р1вноваги, ритму i pyxy.

Дизайн, як особливий вид творчо! д1яльност1, комплекс­но вир1шуе так1 завдання:

• утилггарно-функцюнальш,

• конструктивно-технолопчн1,

• економ1чн1,

• естетичн1.

Щ завдання взаемопов'язаш i взаемообумовлен1, прямо або опосередковано впливають одне на одне, на форму предмета. Роль i значения кожного i3 цих фактор1в е дуже

па

важливим при конструюванн1 i створенн1 виробу.

Дизайн, як i будь-яка творч1сть, мае дв1 основи:

• 1нту1тивно-емощйну,

• лог!чно-наукову.

Перша т1сно пов'язана з особиспстю автора, його сма-ками, вщчуттям i баченням св1ту, схильностями, уподобан-ня. Все це безперечно вщкладае св1й особливий, неповтор-ний, шдивцгуальних вщбиток як на творчий процес, так i на його результат - вир1б.

1снують так1 види дизайну: промисловий дизайн, гра-ф1чний дизайн, в1заж, дизайн одягу, фггодизайн, дизайн середовища, еколопчний дизайн.

Промисловий дизайн - це конструювання станшв, транспортних засоб1в, побутових прибор!в, посуду, мебл1 i т. ш. Дизайнер повинен подбати про те, щоб його вироби були зручш, корисн1, надшй i красив1.

Граф1чний дизайн - це промислова графжа (етикетки, упаковка товар1в, лист1вки, конверти тощо), розробка гра-ф1чного стилю закладу, граф1чна реклама продукцп i тощо. Ф1рмовий стиль передбачае створення знамв, шрифйв та шшого для оформления буклет1в, бланшв, етикеток, в1зи-ток, суветрно1 продукщ!. Особлива галузь граф1чного ди­зайну - дизайн книг, який виник у XX стол1тт1. Дизайнер продумуе и конструкщю, внутр1шне i зовн1шне оформлен­ия, а шюстрацп малюе художник. 1нколи щ функци вико-нуе одна людина.

Арт-дизайн - це мистецтво проектування в самому ши­рокому значенш цього слова. Це може бути проектування таких об'екив, як1 не мають прямого функционального призначення i демонструються т1льки у виставкових залах.

В1заж, або мистецтво мак1яжу. В1зажист - дизайнер i арх1тектор обличчя. Поняття "макгяж" мае два значения: в першому випадку розум1ють косметичш препарати, як1 е робочим матер1алом для в1зажиста, а в другому - мистецтво

оформления обличчя. Цей вид дизайну у наш час користу-еться попитом.

Дизайн одягу включае його моделювання i конструю-вання. Мода змшюеться стр1мко, тому дизайнери постайно працюють над новими колекщями одягу.

Фтздизайн - це створення окремих об'емних або плоских композищй i3 живих або засушених квМв та рослин, а також цЪисне оформления штер'ер1в кв1тами, травами то-що. Правильно пццбраш композицп створюють психологсч-ний комфорт у прим1щенщ, полшшують мшрокл1мат. 1нколи плоск1 композици i3 засушених рослин називають флористикою. Дизайнер шклуеться про те, щоб пдабрати рослину за формою i кольором, скласти букет у вцщовщнос-Ti певного стилю.

Дизайн середовища об'еднуе проектування штер'еру i екстер'еру, ландшафтний дизайн. Ландшафтт дизайнери займаються озеленениям i благоустроем територи. В наш час виникла необх1дн1сть вид1лити в окрему галузь еколо-пчний дизайн, який вир1шуе проблему сприятливого впли-ву на людину середовища, яке проектуеться i створюеться. Таким чином, Bci види дизайну беруть участь у форму-ванн1 цШсного естетичного середовища, а дизайн можна розглядати як масове явище культури, який спрямований на прояв шклування про зручшсть, благо i красу всього сусшльства.

Проте не тальки емоци i почуття повинш. керувати твор-чим процесом дизайнера. Повинн1 враховуватись знания об'ективних принцитв i законом1рноста формоутворення законом1рностей композицп на лопчнш основь Якщо б цього не було, то i сам творчий процес був би не керований, не можливо було б i ощнити художнш вир1б. Знания зако-ном1рностей не обмежують само! творчост1, а навпаки, роблять и бшьш щлеспрямованою, зв1льняють дизайнера в1д зайвих пошук1в, випадкових помилок, роблять твор-ч1сть б1льш п1знаною, б1льш вшьною.

Людина створюе так звану "другу природу". В npon,eci створення виробу людина може д1яти тальки так, як д1е сама природа, змшювати йльки форму реч1, закони при-роди взагал! не можуть бути змшет. едтсть форми i зм1сту е одним i3 найважлив1ших закон1в художньо! творчост1, особливо для вироб1в промислового i прикладного мистецт-ва та для арх1тектурних об'ектав.

Щодо образноси. в дизайн1, то виразшсть форми виробу взноситься до його змкугу i обов'язково в емощйному плат. В цьому випадку йдеться про емоцшно-естетичну ощнку в св1тл1 вщповцщих сусп1льно-естетичних щеал1в. Дизайнер повинен чггко i максимально повно сформулюва-ти завдання виробу. Образшсть характеризуеться також i авторським баченням виробу, пояснениям поставленого естетичного завдання. Дизайнер уявляе вир1б, його форму i змкт, згодом переходить у стад1ю дозр1вання, розвива-еться i завершуеться в остаточному вигляд1, як 1ндивщу-альна авторська художня робота. Важливим при створенш виробу, оформления е форма, кол1р, матер1ал. Одним i3 основних у дизайнерськш робота е кол1р, бо вш впливае i створюе вщповщний емощйний настр1й.

0дн1ею i3 особливих стор1н, що п1дкреслюють повноту i довершен1сть виробу дизайнера, е щлкшсть i композищйна едн1сть, едтсть внутр1шнього i зовтшнього. Проектуючи, об'ект треба розглядати не як випадкове сполучення окремих, незалежних одна в1д одно! деталей, а як единий сущльний орган1зм. Зв'язок м1ж елементами обов'язково повинен бути композицшним. Тобто повинен створюватися ан­самбль, що е ще одн1ею особливштю в розвитку дизайну. Ансамбль - це найбшып загальне визначення сукупност1 окремих елементав, як1 представляють разом струнке, уз-годжене, гармоншне щле.

В yci часи i епохи почуття пропорцшноста було i e одшею з безсумн1вних умов, одн1ею з основних ознак у визначенш

краси. Пропорцн е одним i3 основных i найбыьш ун1вер-сальних засоб1в композицш.

У дизайн! як i в apxiTeKTypi i в багатьох шших видах мистецтва важливе значения мае масштабшсть. Масштабшсть характеризуе позитивну яшсть композицп, правильшсть вибору, розм1ру для даного предмета в кон-кретних умовах. Значну роль у досягненш. масштабности вццграють так зваш вказ1вки масштабу, т! чи Ti елементи, майже завжди постшно! величини.

Важливим принципом розвитку дизайну е обов'язкове урахування конкретних умов довшлля. Hi один предмет, Hi одне явище не можна брати i розглядати 1зольовано, вццр-вано ВЦ* конкретних умов, осшльки все в CBiTi взаемопо-в'язане i взаемообумовлене. Pe4i, яш створюе людина, та-кож не можуть 1снувати caMi no co6i, 1зольовано в1д 1нших предмейв, що i"x оточують.

Квал1ф1кована робота дизайнера допомагае нам бачити красиве, вишукане, неповторне, що покращуе наше життя i стимулюе нас самих творити красу. Найб1лыне дизайн використовуеться у моделюванш одягу чи створенш iH-тер'еру.

Запитання для самоконтролю:

1. Дайте визначення дизайну?

2. Перел1чггь види дизайну.

3. Що входить у поняття "промисловий дизайн"?

4. Що таке в1заж? 3 яким матер1алом працюе в1зажист.

5. Яш художньо-виразт засоби дизайну?

6. Яш прийоми та засоби композицц використовуються при проектуванш об'екйв дизайну?

7. Який вплив довшлля на дизайн?

Самостшна робота студенив:

1. У к ласти список л1тератури до теми: "Школа дизайну".

2. ВидЪпть основт концепцп розвитку дизайну. Оха­рактеризуйте IX.