Основні засади судочинства.

Законність

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Презумпція невинності.

Забезпечення доведеності вини.

Забезпечення обвинуваченому права на захист.

Змагальність сторін і свобода у наданні ними суду своїх доказів та в доведенні перед судом їх переконливості.

Гласність судового процесу і його повна фіксація технічними засобами.

Незалежність судів і підпорядкованість їх лише закону.

Обов‘язковість рішень суду.

Вища Рада Юстиції (ВРЮ) - ст.131 - колегіальний і незалежний орган у судовій владі.

Складається з 20 членів (ВР , Президент, з‘їзд суддів, з‘їзд адвокатів, з‘їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають по 3, всеукраїнська конференція працівників прокуратури – 2-х членів ВРЮ)

- Вносить подання Президенту про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

- розглядає справи щодо порушення суддями, прокурорами вимог про несумісність;

- здійснює дисциплінарне провадження одо суддів Верховного Суду та суддів вищих спеціалізованих судів;

- розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

13). Правоохоронні органи України - це державні органи, які забезпечують законність та правопорядок, борються із злочинністю та іншими правопорушеннями, охороняють та захищають права і законні інтереси громадян, підприємств, установ, організацій.

Прокуратура. Ст. 121-123, 9., Закон «Про прокуратуру» 05.11.1991 зі зм. 2002.

Структура:

• Генеральний Прокурор (призначається Президентом за згодою ВР терміном на 5 років і звільняється Президентом. ВР може виразити недовіру Генеральному прокурору, що спричиняє його відставку. Усі інші прокурори призначаються генеральним прокурором).

• Генеральна прокуратура;

• Прокуратура АРК;

• Прокуратури областей, міст Києва і Севастополя;

• Прокуратури районів міст;

• Окремі прокуратури (військова, транспортна, екологічна);

• Прокурори, їхні заступники, помічники, слідчі, старші слідчі, слідчі з особливо важливих справ, старші слідчі з особливо важливих справ).

Функції:

• підтримання державного обвинувачення в суді;

• представництво в суді інтересів громадянина чи держави у випадках, визначених законом;

• нагляд за додержанням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

• нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також застосування інших заходів примусового характеру, пов‘язаних з обмеження особистої свободи громадян.

• Прокуратура продовжує виконувати функції нагляду за додержанням і застосуванням законів і функцію попереднього слідства.

Міліція – державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров‘я, права і законні інтереси громадян, підприємств, установ, організацій.

(Закон України «Про міліцію» – 20.12.1990, зі зміні допов. 2006р., Закон «Про оперативно-розшукову діяльність» - 18.02.1992 зі зм.

Завдання міліції

• забезпечення особистої безпеки громадян ;

• попередження та охорона громадського порядку;

• виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх скоїли;

• забезпечення безпеки дорожнього руху;

• захист власності від злочинних посягань;

• виконання кримінальних покарань та адміністративних стягнень;

• участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам.

Підрозділи:

Кримінальна міліція, Міліція громадської безпеки, Транспортна міліція;, Державна автомобільна інспекція, Міліція охорони, Спеціальна міліція (загони особливого призначення).

Функції:

Адміністративна, профілактична, оперативно-розшукова,, кримінально-процесуальна, виконавча, охоронна (на договірних засадах)

Державна податкова служба – система органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

Структура:

Державна податкова адміністрація України, Державні податкові адміністрації в АРК, областях, м. Києві та Севастополі, Державні податкові інспекції у районах, містах, районах у містах.

Служба безпеки України – державний правоохоронний орган спеціального призначення. (закон «Про Службу безпеки України – 25.03.1992, закон «Про розвідувальні органи України» - 22.03.2001)

Завдання:

• забезпечення захисту суверенітету України, конституційного ладу, оборонного потенціалу, інтересів та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб;

• попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки, тероризму, корупції та організованої злочинності в галузі управління та економіки;

• контр розвідувальне забезпечення дипломатичних представництв.

14). Збройні Сили України – державна військова структура, призначена для збройного захисту суверенітету, незалежності, територіальної цілісності та недоторканності України від нападу зовні.

Правове регулювання стосовно загального військового обов’язку і військової служби регламентується Законом «Про загальний військовий обов’язок і військову службу»(25.03.1992 в редакції від 4.04.2006р.) Загальне керівництво здійснює Президент як Верховний Головнокомандувач та Голова Ради Національної безпеки і Оборони. Безпосереднє керівництво здійснює Міністерство оборони.

Загальний військовий обов‘язок включає:

підготовку громадян до військової служби;

• приписку до призовних дільниць;

• прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу:

• проходження військової служби;

• виконання військового обов‘язку в запасі;

• проходження служби у військовому резерві;

• дотримання правил військового обліку.

Відстрочка від призову на строкову військову службу:

• за сімейними обставинами (непрацездатність батьків; неповнолітні рідні, яких утримує призовник; одинокий батько чи мати, які утримують двоє і більше неповнолітніх дітей; якщо призовник має дитину до 3-х років або старшу 3-х років, яка виховується без матері; має дитину-інваліда, дружину-інваліда, вагітну дружину);

• за станом здоров‘я;

• для здобуття освіти;

• для продовження професійної діяльності.

Від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни:

• які визнані за станом здоров‘я непридатними до військової служби в мирний час;

• які досягли 25-річного віку;

• батько або мати, брат чи сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби;

• які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;

• які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі арешту чи виправних робіт, у тому числі зі звільненням від відбування покарання;

• яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові звання офіцерського складу.