Модуль 1 (філософія)

ЗМ 1 (Т. 1-6). Теоретична філософія

Т. 1: Філософія як наука і тип світогляду

План лекції:

1. Світогляд, його структура та роль в життєдіяльності людини.

2. Міфологія та релігія, як історичні типи світогляду.

3. Наукова картина світу. Специфіка філософського освоєння світу.

4. Наукові та філософські методи.

Семінар: Специфіка філософського освоєння світу

1. Поняття і типологія світогляду. Світогляд і філософія.

2. Проблема взаємодії філософії з наукою та ідеологією.

3. Головні проблеми та структура філософського знання.

4. Характерні риси, методи і функції філософського мислення.

Мета: ознайомити студентів з основами філософських знань, що передбачає виділення поняття і типології світогляду, з’ясування зв’язку між світоглядом і філософією. Студент повинен знати специфіку філософського знання, його відмінність від точних, природничих та соціальних наук. Важливим завданням курсу є усвідомлення головних проблем та структури філософського знання. Для реалізації цих завдань студент має розуміти методи філософії, усвідомити функції філософського мислення.

Основні поняття: світогляд, метафізика, онтологія, гносеологія, антропологія, аксіологія, логіка, рефлексія, соціальна філософія, етика.

Методичні рекомендації до семінару:

1. Готуючись до першого питання необхідно усвідомити, що людина має три основні типи виявів відношення людини до світу: пізнавальний, оцінювальний та практичний, які формують знання, цінності та практичні настанови. Їх єдність складає світогляд людини. Далі варто звернути увагу, що світогляд розділяється на буденний та інституалізований, має духовно-практичний та теоретичний рівні. Існує три історичні форми світогляду: міфологічний, релігійний та філософський. Під час відповіді варто пояснити, що міфологія і релігія – це переважно духовно-практичні типи світогляду. Окремо треба охарактеризувати філософію як теоретичний тип світогляду. Вона постає єдністю мудрого життя (праксису) та теоретичного вчення (дискурсу).

2. У другому питанні студент повинен розкрити проблему взаємодії філософії науки та ідеології. Важливо підкреслити, що наука – це теоретичне вчення засноване на об’єктивних засадах та фактах, а філософія є теоретичним вченням заснованим на ціннісних принципах та гіпотезах. Тому наука не є самостійним типом світогляду, а філософія ніколи не стане строгою наукою. На відміну від ідеології, яка захищає раз прийняті принципи, філософія є вільним пошуком істини. Якщо філософія захищає певні догматичні положення вона перетворюється на ідеологію.

3. З’ясовуючи специфіку філософського мислення студент має пояснити, що предметом філософії є найзагальне . Відповідно головними проблемами над якими розмірковують філософи є проблеми буття (онтологія), людського існування (антропологія), пізнання (гносеологія), цінностей (аксіологія), культурного розвитку (філософія культури), релігії (філософія релігії), суспільства (філософія суспільства). Студент повинен розуміти зв’язок між проблемами філософії та філософськими дисциплінами, що їх досліджують.

4. В результаті студент повинен чітко пояснити різницю між релігійним, ідеологічним, науковим та філософським мисленням. Характерними рисами філософського мислення є його здатність до найзагальніших, гіпотетичних, теоретичних, світоглядних суджень. Основними методами філософії є феноменологічний, трансцендентальний, герменевтичний, діалектичний. Виходячи з названих рис пояснити функції філософії: світоглядну, загальнометодологічну, пізнавальну, прогностичну, критичну, аксіологічну, гуманістичну, освітню.

Питання для самостійної роботи:

1. У чому полягає предмет філософії? У чому специфіка філософського мислення?

2. Філософія – це наука чи мудрість? Хто з філософів відстоював погляд на філософію як на мудрість та строгу науку?

3. В чому полягає розходження між природними і гуманітарними науками (науками про природу і науками про дух)?

4. Навіщо філософія людині та суспільству?

Методичні вказівки і рекомендації:

1. Для відповіді на перше питання необхідно згадати, що кожна дисципліна має свій предмет. Студент має продемонструвати специфіку предмету філософії в порівнянні з предметами інших наук та світоглядів. Предметом філософії є найзагальніші реальності – людина, світ, Бог, культура тощо. Свій предмет філософія може осмислювати і за допомогою найзагальніших теоретичних понять та категорій, і в художніх формах, і в мудрих практичних порадах, але зрештою вона продукує ідеї, підстави яких філософ приймає інтуїтивно. Специфіка філософського знання полягає у пошуку причин, засад, основ та принципів світу, людини та культури. Філософське знання є світоглядним, оціночним, гіпотетичним та опорними для всіх форм мислення та для різних світоглядів. Базові постулати будь якого світогляду та наук є філософськими.

2. Студенту має бути відомою зміст дискусії: "Філософія – наука чи мудрість?". Тут неможлива однозначна відповідь. Варто, щоб студент зміг підібрати якомога більше ознак філософії як мудрого способу життя та як науки. Історично з філософією пов’язують пошук мудрості, а серед класичних прикладів філософів-мудреців фігурують Піфагор, Сократ, Зенон, Епікур, Паскаль, Сковорода тощо. Проблемним є питання – чи збереглася на сьогодні в філософії тяга до мудрості? Чи може в наш час філософія докорінно зміни життя людини? В той же час, студент повинен назвати приклади філософів-теоретиків, які хотіли бачити філософію накою, системою метафізики чи суто теоретичним знанням. Серед них можна назвати Спінозу, Фіхте, Гегеля, Гуссерля, Расела. До якого табору Ви пристаєте? Чому?

3. Порівнюючи предмет, підходи та методи природничих та гуманітарних наук студент повинен показати різницю між ними. Предметом природничих наук є природний світ, як він є поза культурою, предметом гуманітарних наук є соціально-гуманітарний простір людського існування. При цьому "науки про природу" намагаються робити універсальні судження, вільні від ціннісних установок, здатні констатувати загальноприйняті закономірності. Судження "наук про дух", навпаки, зазнають впливу ціннісних установок та навіть ідеологічних впливів, на них позначається залежність від філософської позиції дослідника, вплив "духу епохи". Окрім загальноприйнятих в науці емпіричних та теоретичних методів, гуманітарні науки віддають перевагу герменевтиці, адже отримати точне, універсальне знання в межах цих наук неможливо. Студент має пояснити, що причиною такого становища є неоднозначність, символізм культурно-історичної реальності. Окрім того, треба враховувати, що за останній час з’явилася постнекласична наука для якої характерно, зокрема, подолання жорсткою дистанції між природничими та соціально-гуманітарними науками.

4. Готуючи відповідь на це запитання студент повинен аргументовано показати роль і значення філософії в житті особи та суспільства. Варто звернути увагу що філософія виконує важливу функцію – виробляє методологію наукового пізнання. Окрім того, вона допомагає сформувати сучасний теоретичний світогляд людині. Щодо суспільних процесів філософія виконує важливу культуротворчу та критичну функцію. Було б цікаво підготувати питання для дискусії на тему: "Чи потрібна філософія в наш час?", або "Чи має філософія практичний сенс?".