Глава 1. Прокуратура України

169

жанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, під час застосування інших заходів примусового характе­ру, пов'язаних із обмеженням особистої свободи громадян, а та­кож до слідчих прокуратури з питань досудового слідства в конк­ретних кримінальних справах¹.

Передбачені законом повноваження прокурора брати участь у засіданнях органів законодавчої і виконавчої влади, а також органів самоорганізації населення є одним із важливих проявів особливого статусу прокуратури в здійсненні наглядових функцій. Разом з тим встановлено заборону прокурору входити до складу комісій, комітетів та інших колегіальних органів, утворюваних радами або їх виконавчими органами.

Отже, посідаючи не підпорядковане місце в системі поділу дер­жавної влади, прокуратура всю свою діяльність спрямовує на за­хист передбачених законом прав і свобод громадян та інтересів держави від неправомірних посягань, утвердження принципу вер­ховенства права.

§ 2. Функції прокуратури

Конкретні функції прокуратури слід розглядати в двох аспек­тах. По-перше, вони ґрунтуються на наявній нормативній базі та перевірені практикою, а тому підлягають уточненню й удоскона­ленню відповідно до історичних умов формування правової дер­жави. Сьогодні прокуратура залишається доступним для населен­ня й надійним державним органом, що забезпечує захист прав і свобод громадян, інтереси держави.

На вимогу прокурорів щорічно поновлюють майнові, трудові, житлові та інші права сотень тисяч людей.

По-друге, конституційні положення дещо звужують сферу діяльності прокуратури. Як уже було зазначено, крім передбаче­них у ст. 121 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» функцій, прокуратура продовжує виконувати відпо­відно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і за­стосуванням законів і функцію попереднього слідства. Це також закріплено в Перехідних положеннях до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру». _;,

¹ Офіційний вісник України. - 2000. - № 16. - Ст. 679.

170

Розділ III. Правоохоронні органи України

Принципово важливим є законодавче застереження про те, що на прокуратуру не може бути покладено виконання функцій, не передбачених Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру».

Підтримання державного обвинувачення в суді. Однією з ос­новних функцій діяльності прокуратури є підтримання держав­ного обвинувачення в суді. Конституційне положення про визнан­ня винним і про застосування кримінального покарання тільки судом визначає судовий розгляд центральною вирішальною ста­дією кримінального процесу.

Державне обвинувачення формують і формулюють до розгля­ду справи в суді, й прокурор стає державним обвинувачем саме в цей період¹. Участь прокурора в судовому розгляді є однією з най­важливіших ділянок його діяльності. Підтримання прокурором державного обвинувачення в суді — важлива гарантія винесення судом законного, обґрунтованого вироку й додержання передба­чених законом прав та інтересів громадян. Слід відзначити, що суд і прокуратура під час розгляду кримінальних справ мають схожі завдання, але прокурор сприяє їх виконанню згідно з прин­ципом змагальності особливими методами.

У державах із високорозвинутою системою права не виникає питання про необхідність участі прокурора під час розгляду кри­мінальних справ у суді. Без обвинувача справу не розглядають, а неявка прокурора в судове засідання тягне за собою відкладення розгляду справи.

В чинному кримінально-процесуальному законодавстві, яке теж передбачає змагальність як одну з найважливіших засад, це положення не передбачено.

Сьогодні прокуратура ще не має реальних можливостей забез­печити підтримання державного обвинувачення в кожній справі (за останніми даними прокурорами в першому півріччі 2003 року підтримано державне обвинувачення по 96,6 % справ, проваджен­ня в яких закінчено й які надійшли до судів з обвинувальними висновками чи постановами для розв'язання питання про засто­сування примусових заходів медичного характеру, тобто проку-

¹ Маляренко В. Т., Вернидубов І. В. Прокурор у кримінальному судочинстві: Деякі проблеми та шляхи їх вирішення. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - С 109.