Розділ 7. Методи активізації процесу навчання

З метою активізації навчального процесу при вивченні дисципліни застосовуються такі методи, як проблемні лекції, міні лекції, робота в малих групах, семінари-дискусії, мозгові атаки, кейси, презентації оригінальних робіт тощо.

Розділ 8. Система поточного і підсумкового контролю знань

8.1. Порядок поточного та підсумкового контролю знань студентів

Розрізняюють такі види контролю: попередній (ознайомлення із загальним рівнем підготовки студента); поточний; модульний; підсумковий.

Форми і методи поточного контролю:

• вибіркове усне опитування;

• експрес опитування;

• фронтальне усне опитування;

• стандартизоване опитування за тестовими завданнями;

• письмова робота;

• виконання практичних завдань та інше.

Завдання поточного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 100 балів.

Об’єктом поточного контролю знань студентів є:

а) системність та активність роботи студента на семінарських заняттях: максимальна оцінка – 60 балів;

б) системність роботи студента при виконанні завдань самостійного опрацювання: максимальна оцінка – 20 балів;

в) контроль за виконання модульного завдання: максимальна оцінка – 10 балів (два модулі за семестр –20 балів);

Модульний контроль з дисципліни здійснюється два рази за семестр на семінарському занятті у вигляді контрольної письмової роботи.

Зразок модульного завдання “а”

1. Охарактеризуйте локалізацію різних видів економічної діяльності у зоні впливу міста (мікроекономічний підхід І.фон Тюнена);

2. Складіть порівняльну характеристику основних ідей, що стосуються місцевого самоуправління І.Бентама та Д.Мілля. Які з цих ідей знайшли втілення у Європейській хартії місцевого самоуправління;

3. Охарактеризуйте проблеми міської економіки з позицій теорії суспільного вибору;

4. Визначте у історії економіки та економічної думки теоретичні витоки ідей муніципального соціалізму, функціонального представництв, демократії участі;

5. Характеристику муніципального господарства як частину народного (національного), розробляла:

а/ австрійська школа; б/ історична школа; в/ чиказька школа.

8.2. Організація підсумкового контролю у формі іспиту. Перелік питань для підготовки до іспиту

1. Господарство на території України за часів первісно-общинного ладу.

2. Особливості господарського розвитку та економічних поглядів суспільств Стародавнього Сходу.

3. Система господарства та економічна думка античної Греції.

4. Рабовласницьке господарство та економічна думка Стародавнього Риму.

5. Етапи розвитку та формування економічної думки європейського середньовіччя. Економічні концепції каноністів.

6. Особливості феодальної економіки західноєвропейських країн.

7. Економіка феодального міста Західної Європи. Розвиток товарно-грошових відносин.

8. Економічний розвиток та економічна думка Київської Русі. Літописні джерела.

9. Особливості господарського розвитку та економічна думка на українських землях у польсько-литовську добу. Аграрна реформа 1557 р.

10. Розвиток міського господарства на українських землях сер. ХІV-ХVI ст.

11. Умови виникнення капіталістичного способу виробництва в Західній Європі. Меркантилізм

12. Вплив великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи. Виникнення колоніальної системи. Світова торгівля.

13. Особливості генезису капіталізму в країнах Західної Європи (Англії, Нідерландах, Німеччини, Франції). Національні особливості меркантилізму.

14. Характерні риси та етапи еволюції класичної школи політичної економії.

15. Англійська класична політична економія.

16. Французька класична політична економія.

17. Аграрна політика Хмельницького та зміни в поземельних відносинах у період визвольної війни сер. ХVII ст.

18. Мануфактурне виробництво в Україні. Розвиток українського національного ринку ХVIІ–ХVIIІ ст.

19. Промисловий переворот в Англії. Капіталістичне фермерство.Англійська буржуазна політична економія.

20. Особливості промислового перевороту у Франції та його відображення у економічній думці.

21. Промислова революція в Німеччині. “Прусський шлях” розвитку капіталізму в сільському господарстві.

22. Становлення економіки індустріального типу в США. Політична економія Г.Ч. Кері.

23. Економічні теорії А. Сміта та Д.Рікардо.

24. Мальтузіанська теорія народонаселення.

25. Національна політична економія Ф.Ліста

26. Загальна характеристика історичної школи. Стара німецька історична школа.

27. Економічний розвиток Німеччини кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Молода німецька історична школа.Соціальний напрям.

28. Критичний напрям політичної економії

29. Теоретичні джерела утопічного соціалізму (Т.Мор, Т.Кампанелла)

30. Науковий утопічний соціалізм.

31. Економічне вчення К. Маркса. Основні проблеми “Капіталу”.

32. Лозаннська неокласична школа.

33. Економічний розвиток Західної Європи на межі ХІХ- ХХ ст. Неокласичний напрям.

34. Розвиток монополістичного капіталізму в США (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.).

35. Політична економія Східної України ХІХ ст. Промисловий переворот.

36. Особливості розвитку промисловості та економічної думки Західної України ХІХ–поч. ХХст

37. Селянські реформи 1848 і 1861 рр. Розвиток капіталістичних відносин в сільському господарстві України др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст.

38. Київська психологічна школав політичної економії.

39. Економічні теорії М.І. Туган-Барановського

40. Столипінська аграрна реформа та ії економічні наслідки.

41. Формування українського кооперативного руху.

42. Економічна політика Німеччини та Італії в період між першою та другою світовими війнами.

43. Світова економічна криза 1929-1933р. Національні варіанти економічного відродження.

44. Економічний розвиток провідних країн Західної Європи у міжвоенний період.

45. Україна в добу «воєнного комунізму».

46. Нова економічна політика в Україні (1921 –1928 рр.).

47. Народне господарство України в період перших п’ятирічних планів. Характер і темпи індустріалізації.

48. Антинародний курс колективізації. Голодомор 1931 – 1933 рр.

49. Економічна колонізація Західної України у міжвоєнний період.

50. Економіка та економічна теорія США після другої світової війни.

51. Особливості розвитку економіки та економічної теорії країн Західної Європи після другої світової війни.

52. Реформи економіки України др. пол. 60–поч. 80 рр. ХХ ст.

53. Господарський розвиток суверенної України.

54. Загальнв характеристика кейнсанства.

55. Теоретична система Дж. Кейнса.

56. Неокейнсіанство.

57. Посткейнсіанство.

58. Провідні школи неолібералізму.

59. Концепція соціального ринкового господарства німецького неолібералізму.

60. Неоконсерватизм.

61. Монетаризм. Монетарна модель М. Фрідмана.

62. Економічна теорія пропозиції. Економічний зміст кривої А.Лаффера.

63. Теорія раціональних очікувань

64. Сутність, методологічні особливості та еволюція інституціоналізму.

65. Ранній американський інституціоналізм.

66. Конституційна політична економія.

67. Неоінституціоналізм.

68. Нова економічна історія. Теорія “економічних революцій” Д.Норта.

Іспит складають студенти, які за результатами поточного контролю набрали менше 60 балів.

Іспит проводиться у формі виконання письмового екзаменаційного завдання або тестів. Перелік питань, що охоплюють зміст програми дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою економіки і доводяться до студентів на початку семестру.

Екзаменаційний білет містить 5 завдань, кожне з яких оцінюється максимально в 5 балів. Результати іспиту максимально оцінюються в 25 балів, мінімальний допуск до іспиту становить 35 балів.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та виконання завдань, що виносяться на іспит.

Якщо на іспиті студент отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

Результати поточного та підсумкового контролю знань студентів вносяться до “Відомості обліку поточної та підсумкової успішності”.

Оцінювання знань студентів проводиться за національною шкалою та шкалою ЕСТS таким чином:

Рейтингові бали за шкалою Академії	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ЕСТS
90-100	Відмінно (зараховано)	А (відмінно)
82-89	Добре (зараховано)	В (дуже добре)
75-81		С (добре)
67-74	Задовільно (зараховано)	D (задовільно)
60-66		Е (достатньо)
35-59	Незадовільно (незараховано)	FX (незадовільно) з можливістю повторного складання
1-34		F (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни