Тема 2. Класифікація маркетингу.
Види маркетингу
Взаємозв’язок видів попиту та типів маркетингу.
Види маркетингу
Тривалий період розвитку маркетингу, особливості його використання в різних країнах, галузях, організаціях та на підприємствах зумовили появу різноманітних його видів.
Маркетинг класифікують за рядом ознак:
Залежно від цілей та результатів діяльності:
Комерційний маркетинг – маркетинг прибуткових організацій, який здійснюється з метою отримання прибутку.
Некомерційний маркетинг – маркетинг неприбуткових організацій (школи, лікарні, політичні партії..), який здійснюється з метою створення відповідного іміджу.
Залежно від сфери застосування:
Маркетинг споживчих товарів – орієнтований на покупців, які є кінцевими споживачами цих товарів, купуючи їх для особистого, домашнього використання. Особливістю такого маркетингу є те, що споживчі товари реалізовуються, як правило, через посередників і основним засобом впливу на споживачів є реклама.
Промисловий маркетинг – орієнтований на проміжних покупців, які купують даний товар з метою подальшого використання його у виробництві, для перепродажу, чи здавання в оренду. Особливістю такого маркетингу є те, що попит на дані товари є похідним від попиту на споживчі товари і покупцями виробничо-технічної продукції є професіонали, які чітко знають, товар з якими характеристиками їм слід придбати.
Маркетинг послуг – вид діяльності фірми, спрямований на задоволення потреб споживачів у нематеріальних видах товарів або в певному корисному ефекті. Особливістю такого маркетингу відсутність матеріально-речової основи товару, неможливість створювати запаси послуг, надання послуг передбачає прямий контакт між сторонами угоди, а також те, що кожна послуга по своєму є унікальною.
Залежно від об’єкта орієнтації маркетингової діяльності:
Маркетинг, орієнтований на продукт – передбачає, що основні зусилля маркетингової діяльності направлені на внутрішньовиробничу збалансованість, досягнення найвищої якості продукції, зниження собівартості, внаслідок чого товари «говорять самі за себе», продаються без допоміжних маркетингових зусиль.
Маркетинг, орієнтований на споживача – передбачає, що основні зусилля маркетингової діяльності та всі засоби фірми направлені на споживачів та їхні запити сьогодні і в майбутньому.
Змішаний маркетинг – передбачає орієнтацію як на споживача, так і на продукт, а особливо на високу репутацію останнього.
Залежно від періоду, на який розробляється маркетингова політика підприємства:
1. Стратегічний маркетинг — це розробка та реалізація тривалої маркетингової політики підприємства (більше 5 років) — своєрідної генеральної програми дій.. Головним у стратегічному маркетингу є виявлення і освоєння перспективних ринків товарів ринкових сегментів, забезпечення і планомірне підвищення конкурентоспроможності продукції і підприємства в цілому, зосередження зусиль на перспективних напрямках діяльності.
2. Тактичний маркетинг — це розробка конкретних програм діяльності підприємства, виходячи із загальних стратегічних рішень на період від 1 до 5 років.
3. Оперативний маркетинг — це розробка та реалізація конкретного детального маркетингового інструментарію, засобів активного збуту продукції в період до 1 року.
V. Залежно від міри диференціації маркетингової діяльності:
1. Масовий (глобальний) маркетинг — це діяльність, яка передбачає пропонування стандартизованих товарів широкому колу споживачів (Тобто ринку в цілому).
2. Диференційований маркетинг навпаки — виходить із того маркетингова діяльність фірми спрямована на певний конкретний сегмент ринку (певну групу споживачів), при цьому всі зусилля фірми направлені на задоволення запитів саме цього сегмента.
VI. В залежності від міри координації маркетингових функцій на підприємстві:
1. Інтегрований маркетинг – це діяльність, яка здійснюється через відповідні структури підприємства (відділи, бюро), що створює можливість організаційного об’єднання всіх виконуваних маркетингових функцій.
2. Неінтегрований маркетинг – означає, що різні функції маркетингу виконуються окремо різними підрозділами підприємства (відділ цін, збуту, рекламний відділ тощо).
VII. Залежно від основних об'єктів уваги, кінцевої мети і способів її досягнення:
Виробничий маркетинг
Товарний маркетинг
Збутовий маркетинг (див. Концепції маркетингу)
Ринковий маркетинг
Сучасний маркетинг
VIII. Відповідно до широти охоплення:
1. Макромаркетинг – це діяльність, яка розглядає обмінні процеси і системи з урахуванням суспільних перспектив і наслідків.
2. Мікромаркетинг – розглядає ті самі процеси, тільки щодо їх обмеження окремою фірмою.
IX. За видами продукції: маркетинг товарів, послуг, ідей, місць для забудови чи відпочинку, особистостей чи організацій.
X. За методами зв'язку зі споживачами: прямий (без посередників) і опосередкований маркетинг, телевізійний (зв'язок за допомогою телепередач), поштовий (із використанням засобів поштового зв'язку), маркетинг за каталогами, а також телемаркетинг (з використанням телефонного зв'язку) і сітьовий маркетинг (через розгалужену систему збутових агентів).
До найновіших видів маркетинг відносять:
1. Екологічний маркетинг — діяльність, що бере за основу збереження навколишнього природного середовища, захист споживачів.
2. Гуманістичний маркетинг — концепція, яка спирається на високі етичні принципи, задоволення потреб та інтересів широких верств суспільства.
3. Соціально-етичний маркетинг — маркетинг, який об'єднує принципи екологічного та гуманістичного маркетингу, оцінює результати діяльності підприємства з погляду інтересів суспільства в цілому, а не окремої фірми.
4. Мегамаркетинг – дальший етап розвитку соціально-етичного маркетингу, коли екологія та державна політика розглядаються як основні чинники впливу на формування маркетингових цілей та стратегій.
5. Постачальницький маркетинг — це маркетинг, котрий завдяки впровадженню на ринок нових технологій (наприклад, копіювання документів, телебачення, обчислювальної техніки) створює попит як на основну продукцію, так і на допоміжні аксесуари.
6. Маркетинг персоналу – діяльність із забезпечення підприємства відповідними кадрами.
7. Міжнародний маркетинг (експортний чи імпортний) — ділова активність підприємства на зовнішніх ринках збуту чи закупівель.