Розв’язати ситуаційні задачі

Задача 1. У вирощування зерна на трьох рівних за площею земельних ділянках вкладені однакові капітали - 3 000 грн, які цілком спожива­ються за один виробничий цикл. Валовий збір зерна з першої ділянки становив 36 т, з другої - 30 т, з третьої - 24 т. Середня норма прибут­ку в державі - 20%. Визначте розмір диференціальної ренти з кожної ділянки.

Задача 2. Землевласник щорічно отримує 650 грн орендної плати. Ви­значте земельну ренту, якщо відомо, що на ділянці побудовані сіль­ськогосподарські споруди і будівлі вартістю 5 тис. грн з терміном служби 40 років. Рівень позичкового відсотка - 4.

Задача 3. Однаковими зерновими культурами зайнято три рівних за площею земельних ділянки.

Земельні ділянки	Авансований капітал	Середня норма прибутку, %	Урожай, т
А	200	10	11
Б	200	10	10
С	200	10	8

Визначте суму диференціальної ренти. У якій кількості продукції вона знайде вираження? Чому ціна виробництва сільськогосподарської продукції визначається умовами її обробки на найгіршій ділянці?

3. Висновки

Підсумком вивчення даної теми має бути розуміння студентами наступного:

1. На кожному історичному етапі будь-яке суспільство може виділяти на всі інші види виробництва лише таку кількість живої і уречевленої праці, яка коштує за межами витрат на створення продовольчого фонду. З метою збереження економічної безпеки, кожна країна прагне до самозабезпечення продовольством хоча б на мінімальному рівні. Земельні ресурси жорстко обмежені природою - в этом один з імперативів природних умов життя людини.

2. Якщо в промисловості головним джерелом прогресу є знаряддя праці, то в сільському господарстві - природні умови. Економічне призначення штучних засобів виробництва - сприяти людині в роботі з забезпечення умов життєдіяльності природних засобів виробництва. Науково-технічний прогрес в аграрному виробництві спрямований, насамперед, не на підвищення його продуктивності, а на забезпечення стійкості, зниження ступеня ризику коливань кліматичних умов.

3. Матеріальною основою формування АПК є поділ праці, який поширюється на процес виробничо-технологічного кооперування сільського господарства з іншими галузями національної економіки. Основу аграрних відносин у межах будь-якої економічної системи утворюють відносини землекористування і землеволодіння. Вони проявляються у відносинах з приводу земельної ренти, оскільки рента є дохід або частина доходу земельних власників.

4. Дохід від володіння землі - земельна рента являє собою весь прибавочний продукт або його частину, яка створюється працівниками, що використають землю як фактор виробництва. Оскільки рента являє собою вид доходу, її отримання пов'язане з існуючою системою відносин розподілу між суб'єктами сільськогосподарського виробництва. Монополія приватної власності породжує абсолютну земельну ренту, монополія господарювання на землі - диференціальну земельну ренту.

5. Земля як економічний ресурс має ціну. Ціна землі не визначається її вартістю - земля не є продуктом праці і не має вартості. Однак імператив вибору у відносинах, пов'язаних з користуванням землею як фактором виробництва реалізується в рентних відносинах, тому ціна землі визначається альтернативною прибутковістю володіння нею.