ТЕМА: СОЦІУМ (СУСПІЛЬСТВО ЛЮДЕЙ)

МЕТА: – формувати уявлення студентів про сутність суспільного життя та його місце у відносинах «людина-суспільство»;

– створити розуміння студентами основного змісту понять «суспільство», «суспільні відносини», «соціальна структура», «соціальна стратифікація»;

– охарактеризувати структуру сучасного українського суспільства;

– розвивати вміння критичного аналізу, навички усних виступів, роботи в групі, формувати власну думку на запропоновану ситуацію.

– виховувати інтерес до знань, почуття гідності, відповідальності та обов’язку, громадянськості, поваги до прав інших людей; виховувати почуття поваги до цінностей сімейних стосунків.

Ключові поняття і терміни: соціум, суспільство, суспільні відносини, соціальна структура, соціальна стратифікація, аутсайдері, маргінали, криміналітет.

Тип заняття: шкільна лекція, засвоєння нових знань.

Література:

1. Білоус В. С. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. – С.43-56.

2. Танчин І. Соціологія. Начальний посібник.

3. Дворецька Г. В. Соціологія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. –С.121-169.

4. Романенко м.І., Бродецька ю.Ю., Висоцька о.Є., Токовенко в.В.. Людина і світ. Електроний підручник. – к., 2005.

Студент повинен знати, вміти:

– тлумачити поняття «соціум»;

– пояснювати соціальну структуру і соціальний статус;

– порівнювати соціальну стратифікацію в минулому і в сучасному суспільстві;

– характеризувати стратифікацію сучасного українського суспільства;

– критично аналізувати такі складові стратифікації як: верхній середній клас, динамічний середній клас, аутсайдери, маргінали, криміналітет.

ПЛАН:

1. Поняття соціуму – суспільство людей.

2. Суспільні відносини

3. Соціальна структура населення.

4. Основи соціальної стратифікації сучасного суспільства.

5. Стратифікація сучасного українського суспільства

1. Поняття соціуму – суспільство людей.

Соціум – це суспільство як цілісна соціальна система; людська спільність.

Суспільство існувало в усі епохи, навіть у ту далеку добу, коли не було ні країн, ні держав. Проте стародавній світ не використовував такої абстрактної категорії, як «суспільство»; вона з’явилася лише у XVIII ст.

Крім поняття суспільство, виникають та використовуються поняття держава, країна. Ці поняття близькі між собою, але їх неможливо ототожнювати, оскільки вони мають і свої специфічні характеристики (див. схему 22).

Схема 22

Суспільство — це складна система взаємозв’язків та взаємодій, що складаються між людьми в процесі соціального життя.

Людей у суспільство об’єднують головним чином три речі: спільна культура, спільна територія та спільна ідентичність.

Спільна культура, що передається з покоління в покоління дає їм спільні вартості, норми, „зразки життя”;

Спільна територія, яку вони вважають своєю, дає їм спільний простір, місце, де вони можуть на практиці реалізовувати свої культурні взірці;

Спільна ідентичність, тобто усвідомлення своєї приналежності до певної спільноти виникає внаслідок відчуття людиною своєї причетності до носіїв певної культури, що реалізовується на певній території.

суспільство — це об’єднання людей, які мають єдину територію, історію та культуру, сукупність стійких взаємозв’язків та взаємодій, що складаються між людьми в процесі їхньої практично-господарської діяльності та соціального життя.

Крім простого та складного типів суспільства соціологи виокремлюють і деякі інші типи, використовуючи певні характеристики суспільства. Наприклад, за рівнем демократичності соціально-політичних відносин та відкритості зовнішньому світові виділяють два типи суспільства: відкриті та закриті; за панівною релігією визначають декілька типів суспільств, основними з них є ісламське, православне, католицьке, буддійське тощо.

Що стосується стадій розвитку суспільства, то тут існують та використовуються два основних підходи:

1. Формаційний підхід, у якому основними характеристиками стадій є власність на засоби виробництва та класова структура суспільства.

2. Загальноцивілізаційний — у якому використовується ціла низка характеристик: ключова сфера економіки; організаційно-технічні характеристики економіки, основи розвитку, провідні соціальні групи та ін.