- •Гендерна психологія. Практикум.
- •Навчальна програма з дисципліни
- •Пояснювальна записка
- •Характеристика навчального курсу
- •Опис змістових модулів дисципліни
- •Тема 1. Вступ. Гендерна психологія як наука.
- •Тема 2. Теорії і концепції гендерної психології.
- •Тема 3. Підходи, методи дослідження гендерних характеристик особистості.
- •Тема 4. Антропометричні виміри різностатевості.
- •Тема 5. Психологія гендерних відносин. Гендерні відмінності у спілкуванні.
- •Тема 6. Гендерна ідентичність особистості. Гендерні характеристики особистості на різних етапах розвитку.
- •Тема 7. Гендерна соціалізація.
- •Тема 8. Гендерні стереотипи у суспільстві.
- •Тема 9. Гендерні відмінності в психічних та поведінкових розладах.
- •Тема 10. Гендерний підхід в практиці шкільного психолога. Технологія викладання гендерних курсів у вищій школі.
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Індивідуальне науково-дослідне завдання (індз) Орієнтовні навчально-дослідні завдання за темами практичних занять.
- •Орієнтовні теми есе.
- •Система оцінювання навчальних досягнень студента
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Інформаційні ресурси:
- •Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні основи гендерної психології
- •Тема 1. Вступ. Гендерна психологія як наука.
- •Тема 2. Теорії і концепції гендерної психології.
- •Тема 3. Підходи, методи дослідження гендерних характеристик особистості
- •Практичне заняття № 1.
- •План заняття.
- •1. Шкала “Маскулінність - фемінінність” з Фрайбурзького особистісного опитувальника (fpi)
- •2. Методика “Маскулінність – фемінінність” Сандри Бем
- •Змістовий модуль 2.
- •Тема 4. Антропометричні виміри різностатевості.
- •Тема 5. Психологія гендерних відносин. Гендерні відмінності у спілкуванні.
- •Практичне заняття № 2.
- •План заняття.
- •Особливості мислення
- •1. Діагностичне анкетування “Що я думаю (знаю) про психофізіологічні особливості чоловіків і жінок”
- •2. Дослідження міжпівкульної асиметрії (визначення провідної півкулі) у чоловіків і у жінок
- •Результати дослідження домінування правої або лівої півкулі в чоловіків і жінок
- •Практичне заняття № 3.
- •План заняття.
- •Особливості усного мовлення
- •Особливості писемного мовлення
- •Потреби хлопчиків і дівчаток
- •Змістовий модуль 3. Особливості гендерного становлення особистості в онтогенезі.
- •Тема 6. Гендерна ідентичність особистості. Гендерні характеристики особистості на різних етапах розвитку.
- •Практичне заняття № 4.
- •План заняття.
- •Концепція статевої (гендерної) ідентичності і.Кона
- •Особливості дівчат і хлопців в різні вікові періоди
- •1. Методика “Хто я?”
- •Інтерв’ю гендерної ідентифікації для дітей 5-7 річного віку
- •Змістовий модуль 4. Соціально-психологічні проблеми гендеру.
- •Тема 7. Гендерна соціалізація.
- •Тема 8. Гендерні стереотипи у суспільстві.
- •Практичне заняття № 5. Тема: Гендерна соціалізація. Агенти гендерної соціалізації особистості.
- •План заняття.
- •Тест на вивчення збереження гендерної рівноваги в навчально-виховному процесі
- •Практичне заняття № 6. Тема: Гендерні стереотипи. Особливості гендерних стереотипів в українському суспільстві.
- •План заняття.
- •1. Методика незакінчених речень.
- •2. Заповнення анкети “я - жінка/чоловік”
- •3. Заповнення й обробка опитувальника “Прислів’я”
- •3. Оцінка рівня гомофобії особистості
- •Питання гарантованого рівня знань
- •Термінологічний словник
План заняття.
1. Актуалізація засвоєних студентами теоретичних положень з теми.
Гендерні характеристики впливу.
Гендерна варіативність мовленнєвої поведінки.
Гендер і невербальні засоби спілкування.
Гендерні відмінності у спілкуванні.
Особливості моральної свідомості у чоловіків і жінок.
Гендерні конфлікти.
2. Практична частина.
1. Продовжити укладання словника гендерних термінів.
2. Ознайомтесь з проявами гендерного фактору в письмовому і усному мовленні дівчат і хлопців, чоловіків і жінок за наведеними у таблицях даними. Схарактеризуйте ці відмінності.
Таблиця 6
Особливості усного мовлення
Дівчата |
Хлопці |
1.Мова – засіб завести друзів і підтримувати відносини. |
1.Мова – засіб передавати факти. |
2.Володіють великим словниковим запасом. Мова повністю зрозуміла до 3 років. |
2.Більша частина мови зрозуміла тільки до 4,5 років, так як пізніше за дівчат починають вимовляти перші слова. |
3.Ліва частина мозку розвивається швидше, вони раніше починають розмовляти, читати і швидко опановують іноземні мови. У 3-річної дівчинки словниковий запас втроє більший, ніж у хлопчиків-одноліток. Мова зрозуміла на 100%. Жіночий мозок формує 6-8 тисяч слів, які вимовляються, в день. |
3.Швидше розвивається права частина мозку, що сприяє кращому просторовому і логічному мисленню, а також кращому сприйняттю. Окремої області мови немає, тому менш балакучі, гірша вимова. Під час розмови частіше ковтають закінчення. Розповіді наповнені збудженням і діями, почуття не описуються. Чоловічий мозок формує 2-4 тисячі слів, які вимовляються, в день. |
4. Використовують п’ять інтонаційних тонів (високих і низьких), включаючи “ахи” і “охи”, повторюють слова співбесідника в контексті сказаного і слідкують відразу за декількома лініями бесіди. |
4. Використовують три інтонаційних тони, важко розшифровують інформацію, передану змінами тону, тому, як правило, говорять монотонно. |
5.Особлива область мови в мозку дозволяє дівчатам швидше і легше навчатися мовам і освоювати граматику; пунктуацію і орфографію. Їм зручніше пояснювати словами. |
5.Сприйнятливі до нового в мові, в мовленні більше неологізмів, термінів. Люблять закодовану мову або використовують жаргонну мову. Люблять придумувати складні фрази, тому їм подобається займатися юридичними законами. |
6.Жіноча мова дуже емоційна, що виражається у більш частому вживанні метафор, порівнянь, епітетів, образних слів, частіше зустрічаються застарілі слова і звороти, більше складних прикметників, сполучників. |
6. Використовують більше мову жестів. Небагатослівні при спілкуванні, так як в процесі еволюції чоловіку потрібно було добувати їжу, а не спілкуватися. |
7. Матеріал вчать вголос. Можуть думати вголос. Жіночий розум запрограмований на використання мовлення в якості головного засобу вираження. |
7. Залишаються безпристрасними, вислуховуючи співбесідника, щоб не показати своїх емоцій. |
8. Запитання задають для встановлення міжособистісного контакту. Відповіді на запитання досить одноманітні, проте відповідають відразу. |
8. Навчаються мовчки. Запитання задають для отримання конкретної інформації. У відповідях міститься більше індивідуальності і різноманітності варіантів, але потрібен час на їх обдумування. |
9. Схильні до вживання евфемізмів (м’яке слово замість грубого). |
9. Частіше у своєму мовленні використовують абстрактні іменники і дієслова. |
10. Використовують більшу кількість суфіксів із зменшувально-пестливим значенням. |
10. Зменшувально-пестливі форми в чоловічій мові застосовуються в ситуаціях, коли описуються малі діти і близькі люди, або коли вказуються малі розміри і об’єми. |
11. Легко переключаються в ході спілкування на будь-яку тему, проявляючи більшу психологічну підготовку і гнучкість. |
11. Теми розмов частіше отримують розвиток, їх висловлення рідше залишаються без відповідної вербальної реакції співбесідника. Не властиво переключатися в спілкуванні з теми на тему. |
12. Словник в мозку жінки – не сама сильна область. У жінок за словник відповідають фронтальні і задні частини обох півкуль, тому формування терміна і смисл слова для неї не особливо важливий: вона покладається на інтонацію, коли потрібно передати смисл, на міміку і жестикуляцію при вираженні емоцій. |
12. У мозку існує спеціальна область, що відповідає за словник, яка розташована в задній частині лівої півкулі. Тому смисл слів важливий для чоловіків, і вони використовують термінологічні визначення. Може дати характеристику співбесіднику словами: “Він нечітко сформував свою думку”. |
13. У своїй мові ведуть відразу декілька ліній, можуть втручатися в розмову інших людей, вставляючи свої коментарі, чоловіки в цьому випадку втрачають суть розмови. |
13. Чоловіки говорять в основному в умі, самі з собою, так як вони не володіють здатністю жінок до зовнішнього використання слів для спілкування. Коли чоловік сидить, мовчки, втупившись у вікно, сканування мозку показує: він говорить сам із собою. |
14. Типово жіночими являються конструкції: - з займенником “такий”, “так”, “який”; - з вираженням негативної оцінки іменниками “кошмар!”, “жах!”; - з вираженням сильної емоційної реакції ( здивування, обурення); - з прислівниками “ясно”, “ясненько”; - з синонімами прикметника “хороший”: чудний, чарівний, чудовий, дивний – для вираження позитивної оцінки. |
14. Люблять “блиснути слівцем”, вразити слухача неочікуваною асоціацією, нестандартним зворотом мовлення. Хлопчиків краще віддавати в школу на рік пізніше дівчат, коли їх мовлення досягне того ж рівня, що у дівчат, тоді вони в меншій мірі будуть засмучуватися через швидке мовлення дівчат їхнього віку. Речення коротші, ніж у жінок, і структурно оформлені. Вони зазвичай дають вступну частину, ясно викладаючи зміст, і роблять висновок. Подорослішавши, частіше використовують слова - “паразити”, наприклад, “е-е”, “типу”, які допомагають їм справитися з мовленнєвою недосконалістю. |
Таблиця 7