План заняття.

Дівчата

Хлопці

1.Мова – засіб завести друзів і підтримувати відносини.

1.Мова – засіб передавати факти.

2.Володіють великим словниковим запасом. Мова повністю зрозуміла до 3 років.

2.Більша частина мови зрозуміла тільки до 4,5 років, так як пізніше за дівчат починають вимовляти перші слова.

3.Ліва частина мозку розвивається швидше, вони раніше починають розмовляти, читати і швидко опановують іноземні мови. У 3-річної дівчинки словниковий запас втроє більший, ніж у хлопчиків-одноліток. Мова зрозуміла на 100%. Жіночий мозок формує 6-8 тисяч слів, які вимовляються, в день.

3.Швидше розвивається права частина мозку, що сприяє кращому просторовому і логічному мисленню, а також кращому сприйняттю. Окремої області мови немає, тому менш балакучі, гірша вимова. Під час розмови частіше ковтають закінчення. Розповіді наповнені збудженням і діями, почуття не описуються. Чоловічий мозок формує 2-4 тисячі слів, які вимовляються, в день.

4. Використовують п’ять інтонаційних тонів (високих і низьких), включаючи “ахи” і “охи”, повторюють слова співбесідника в контексті сказаного і слідкують відразу за декількома лініями бесіди.

4. Використовують три інтонаційних тони, важко розшифровують інформацію, передану змінами тону, тому, як правило, говорять монотонно.

5.Особлива область мови в мозку дозволяє дівчатам швидше і легше навчатися мовам і освоювати граматику; пунктуацію і орфографію. Їм зручніше пояснювати словами.

5.Сприйнятливі до нового в мові, в мовленні більше неологізмів, термінів. Люблять закодовану мову або використовують жаргонну мову. Люблять придумувати складні фрази, тому їм подобається займатися юридичними законами.

6.Жіноча мова дуже емоційна, що виражається у більш частому вживанні метафор, порівнянь, епітетів, образних слів, частіше зустрічаються застарілі слова і звороти, більше складних прикметників, сполучників.

6. Використовують більше мову жестів. Небагатослівні при спілкуванні, так як в процесі еволюції чоловіку потрібно було добувати їжу, а не спілкуватися.

7. Матеріал вчать вголос. Можуть думати вголос. Жіночий розум запрограмований на використання мовлення в якості головного засобу вираження.

7. Залишаються безпристрасними, вислуховуючи співбесідника, щоб не показати своїх емоцій.

8. Запитання задають для встановлення міжособистісного контакту. Відповіді на запитання досить одноманітні, проте відповідають відразу.

8. Навчаються мовчки. Запитання задають для отримання конкретної інформації. У відповідях міститься більше індивідуальності і різноманітності варіантів, але потрібен час на їх обдумування.

9. Схильні до вживання евфемізмів (м’яке слово замість грубого).

9. Частіше у своєму мовленні використовують абстрактні іменники і дієслова.

10. Використовують більшу кількість суфіксів із зменшувально-пестливим значенням.

10. Зменшувально-пестливі форми в чоловічій мові застосовуються в ситуаціях, коли описуються малі діти і близькі люди, або коли вказуються малі розміри і об’єми.

11. Легко переключаються в ході спілкування на будь-яку тему, проявляючи більшу психологічну підготовку і гнучкість.

11. Теми розмов частіше отримують розвиток, їх висловлення рідше залишаються без відповідної вербальної реакції співбесідника. Не властиво переключатися в спілкуванні з теми на тему.

12. Словник в мозку жінки – не сама сильна область. У жінок за словник відповідають фронтальні і задні частини обох півкуль, тому формування терміна і смисл слова для неї не особливо важливий: вона покладається на інтонацію, коли потрібно передати смисл, на міміку і жестикуляцію при вираженні емоцій.

12. У мозку існує спеціальна область, що відповідає за словник, яка розташована в задній частині лівої півкулі. Тому смисл слів важливий для чоловіків, і вони використовують термінологічні визначення. Може дати характеристику співбесіднику словами: “Він нечітко сформував свою думку”.

13. У своїй мові ведуть відразу декілька ліній, можуть втручатися в розмову інших людей, вставляючи свої коментарі, чоловіки в цьому випадку втрачають суть розмови.

13. Чоловіки говорять в основному в умі, самі з собою, так як вони не володіють здатністю жінок до зовнішнього використання слів для спілкування. Коли чоловік сидить, мовчки, втупившись у вікно, сканування мозку показує: він говорить сам із собою.

14. Типово жіночими являються конструкції:

- з займенником “такий”, “так”, “який”;

- з вираженням негативної оцінки іменниками “кошмар!”, “жах!”;

- з вираженням сильної емоційної реакції ( здивування, обурення);

- з прислівниками “ясно”, “ясненько”;

- з синонімами прикметника “хороший”: чудний, чарівний, чудовий, дивний – для вираження позитивної оцінки.

14. Люблять “блиснути слівцем”, вразити слухача неочікуваною асоціацією, нестандартним зворотом мовлення. Хлопчиків краще віддавати в школу на рік пізніше дівчат, коли їх мовлення досягне того ж рівня, що у дівчат, тоді вони в меншій мірі будуть засмучуватися через швидке мовлення дівчат їхнього віку.

Речення коротші, ніж у жінок, і структурно оформлені. Вони зазвичай дають вступну частину, ясно викладаючи зміст, і роблять висновок.

Подорослішавши, частіше використовують слова - “паразити”, наприклад, “е-е”, “типу”, які допомагають їм справитися з мовленнєвою недосконалістю.