Приклад:

Вихідні дані для розрахунку ежектора приведені в таблиці 5

Таблиця 5 – Вихідні дані для розрахунку ежектора

№	Температура диму Тд , К	Кількість диму, Vдо м3/с	Сумарні втрати тиску ΔРдейст. Па	Щільність повітря ρв ,кг/м3	Щільність диму ρд ,кг/м3
31	694	7,13	258,58	1,29	1,23

Конструктивне оформлення ежекторів представлене на малюнку 2.

Витрати маси ежектуємих димових газів:

G_д = 1,23 • 7,13 = 8,77 кг/с

Прийнятому значенню n = 1,6, при температурі Т_д (згідно мал.2, [1]) відповідає β=0,17 і η_max = 38%

м³/с

Тоді витрати маси повітря, що нагнітається вентилятором високого тиску:

м³/с

Дійсний обсяг ежектуємих димових газів:

Дійсний обсяг ежектуємого повітря:

Об'ємна кратність ежекції:

Щільність суміші диму і повітря:

Приймаючи коефіцієнт корисної дії дифузора nдиф. = 0,8, визначити швидкість суміші в змішувачі:

Площа поперечного перерізу змішувача:

Тоді:

Для забезпечення максимального ККД ежектора необхідно мати наступне оптимальне співвідношення його розмірів:

ℓ = 17•d₃ = 17•0,8 = 13,6 мм;

ℓ₁ = 10•d₃ = 10•0,8 = 8 мм;

ℓ₃ = 3•d₃ = 3•0,8 = 2,4 мм;

ℓ₄ = 2•d₃ = 2•0,8 = 1,6 мм;

ℓ₅ = 2•d₃ = 2•0,8 = 1,6 мм;

d₁ = d₃• =0,8• = 0,3 мм;

d₂ = 2•d₃ = 2•0,8= 1,6 мм;

d₄ = 2•d₃ = 2•0,8 = 1,6 мм;

Швидкість ежектуємого повітря в соплі:

Після проведення розрахунків зробити висновок.

Розрахункова робота №5

Тема: Розрахунок кількості тепла, що передається через багатошарову стінку.

Мета: Навчитися розраховувати втрати тепла через плоску тришарову стінку.

Теоретична частина

Процес теплообміну спостерігається тоді, коли тепло передається від одного, більш нагрітого тіла, до іншого, менш нагрітому. Потік енергії, який передається частинками більш нагрітого тіла частинкам менш нагрітого, називається тепловим потоком.

Розрізняють три основні види передачі тепла: конвекцію, теплопровідність, теплове випромінювання.

Теплопровідність - передача тепла від одних частин тіла до інших без помітного переміщення частинок. Передача тепла теплопровідністю найбільш характерно здійснюється в гомогенних непрозорих твердих тілах. У металургійній практиці процеси передачі тепла теплопровідністю лежать в основі теорії і практики нагріву металу. Передача тепла теплопровідністю можлива як при стаціонарному стані, так і при нестаціонарному.

При передачі теплоти в твердому тілі, температура тіла змінюватиметься за всім обсягом тіла і в часі. Сукупність значень температури в даний момент часу для всіх точок простору, що вивчається, називається температурним полем:

t = f(x,y,z,ф),

де: t -температура тіла; x,y,z -координати точки; ф - час Таке температурне поле називається нестаціонарним ∂t/∂  0, тобто відповідає несталому тепловому режиму теплопровідності.

Якщо температура тіла - функція тільки координат і не змінюється з часом, то температурне поле називається стаціонарним:

t = f(x,y,z), Ft/Fi = 0

Кількість теплоти, що проходить через ізотермічну поверхню F в одиницю часу, називається тепловим потоком - Q [Вт=Дж/с]. Тепловий потік, що проходить через одиницю площі називають щільністю теплового потоку – q:

q = Q / F, [Вт/м²] Коефіцієнт теплопровідності є фізичним параметром речовини, що характеризує здатність тіла проводить теплоту, Вона залежить від роду речовини, тиску і температури.