Модуль 3.01.ПР.Р.02.01 Ринок як економічна форма організації суспільного виробництва
Модульна одиниця: Монополія і конкуренція
План
1 Причини виникнення монополій
2 Позитивні та негативні риси монополій
3 Види монополій
4 Форми монополій
5 Антимонопольне законодавство
6 Конкуренція: види, форми та методи
1 Монополії виникли в останній треті 19ст. Передумовою їх виникнення слугувало прискорення научно-технічного прогрессу - відкриття в науці і техніці, зроблені в той період. Це було відкриття мартенівського способу виробництва сталі, виробництво лаків, фарб і пластмас, створення гідротурбіни та будівництво гідроелектростанцій, винахід двигуна внутрішнього сгоряння та створення автомобіля. Виникли нові галузі промисловості: хімічна, автомобілебудування, станкобудування, енергетика. Крім того, широко почали використовуваться нові засоби зв'язку: телеграф, телефон. В 1913 р. відбулася перша телефонна розмова між Нью-Йорком і Лондоном, яка стала можливою завдяки тому, що був прокладений міжконтинентальний кабель по дну океану. Збільшилися обсяги виробництва і торговлі. Все це призвело до посилення конкурентної боротьби між підприємцями, в першу чергу між тими, хто впровадив нові технології та техніку, й тими, у кого не було коштів для цього. Ці останні збанкрутували, бо ціни в них були вище, а якість гірше. Ті підриємці, що витримали, скуповували підприємства, які збанкрутували. Відбулася концентрація виробництва - зосередження виробництва в руках кількох великих підприємців в великих промислових центрах. Подальша конкурентна боротьба між цими підприємцями могла вестися тільки через зниження цін, адже якість товару в них була однаковою. Але нескінченно знижувати ціни вони не змогли, бо це загрожувало їм разоренням. Тому підприємці були змушені об'єднуватися в союзи для того, щоб ліквідувати конкуренцію і отримувати понадприбутки, встановлюючи монопольно високі ціни. Так виникли монополії.
Монополія - це об'єднання підприємців для усунення конкуренції та отримання понадприбутків.
Упродовж 20 ст. процес монополізації набув значних масштабів і монопольні утворення стали основою господарського життя у більш розвинених країнах світу.
Монополія у широкому розумінні означає виключне право держави, підприємства, фізичної особи на володіння будь- чим або здійснення якого-небудь виду діяльності.
Сучасна економічна наука вважає, що не можна ототожнювати поняття "монополія" з поняттям "велике підприємство", навіть якщо воно має високу частку виробництва і реалізації продукції. Монополією слід вважати лише те підприємство, яке використовує ринкову владу — диктує ціни на ринку, придушує конкуренцію і здійснює інші негативні дії. Проти таких підприємств-монополістів з метою запобігти зловживанню їх монопольним становищем держава здійснює антимонопольну політику.
2 Позитивні та негативні риси монополій.
Монополії, процес монополізації економіки мають істотні негативні наслідки:
по-перше, монополії придушують конкуренцію — важливу рушійну силу економічного прогресу;
по-друге, вони здатні збільшувати прибутки, зменшуючи обсяг випуску продукції і підвищуючи її ціну;
по-третє, схильні до уповільнення науково-технічного прогресу;
по-четверте, схильні до хижацького використання природних ресурсів та забруднення довкілля;
—по-п'яте, розорюють малий та середній бізнес;
по-шосте, монополізують засоби масової інформації (пресу, радіо, телебачення), за допомогою яких впливають на свідомість населення у необхідному їм напрямку;
по-сьоме, здійснюють тиск на уряд у пошуках неправомірних пільг та привілеїв тощо. Однак монополії мають і суттєві позитивні риси.
- завдяки привласненню високих прибутків монопольні структури мають більше можливостей фінансувати науково-дослідні роботи, впроваджувати новітню техніку і технологію, здійснювати перекваліфікацію працівників.
- крім того, ефект "масштабу виробництва" великих підприємств дає змогу їм виробляти дешеву і якісну продукцію.
- великі підприємства більш стійкі в умовах криз, що зменшує рівень безробіття і соціальну напругу у суспільстві.
З Види монополій
За сферою функціонування і причиною виникнення розрізняють природну та економічну монополію.
Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин. Вона відбиває ситуацію, коли попит на певний товар чи послугу найкраще задовольняється однією або кількома фірмами. В її основі — особливості технологій виробництва й обслуговування споживачів. Тут конкуренція не
можлива або не бажана, бо при входженні в галузі інших фірм затрати на виготовлення продукції зростуть. Причиною є "економія від масштабу" — чим більше вироблено продукції, тим менша її вартість. Це має місце в таких сферах як електро-, водо-, тепло-, газопостачання, окремих сферах
зв'язку і транспорту, послугах зв'язку. Ліквідація чи розукрупнення таких монополій економічно недоцільні.
З природними монополіями тісно пов'язані монополії, які базуються на володінні унікальними природними ресурсами. Класичним прикладом такого виду монополій виступає алмазний синдикат "Де Бірс". Діяльність природних монополій, особливо їх цінова політика, регулюється державою.
Економічна монополія, її поява зумовлена економічними причинами, вона формується на базі закономірностей господарського розвитку. Йдеться про підприємців, які зуміли завоювати монопольне становище на ринку. До нього ведуть два основні шляхи. Перший полягає в успішному розвитку підприємства, постійному зростанні його масштабів шляхом концентрації капіталу. Другий — набагато швидкий — базується на процесах централізації капіталу.
4 Основними організаційними формами економічних монополій є:
Картель — це об'єднання декількох підприємств однієї сфери виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і зроблений продукт, виробничу та комерційну самостійність і домовляються про частку кожного в загальному обсязі виробництва, цінах, ринках збуту.
Синдикат — це об'єднання низки підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на вироблений продукт, тобто зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність. У синдикатів збут товару здійснюється загальною збутовою конторою.
Трест — це об'єднання низки підприємств однієї або декількох галузей промисловості, учасники якого втрачають право власності на засоби виробництва і вироблений продукт, виробничу і комерційну самостійність, тобто об'єднують виробництво, збут, фінанси, керування, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підприємств одержують акції тресту, що дає їм право брати участь у керівництві та привласнювати відповідну частину прибутку тресту. В наші дні картелі, синдикати, трести втратили своє значення й у чистому вигляді майже не зустрічаються.
В сучасних умовах на основі диверсифікації капіталів створюються нові форми монополій: багатогалузевий концерн, конгломерат, консорціум.
Багатогалузевий концерн — це об'єднання десятків і навіть сотень підприємств різноманітних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, учасники якого втрачають право власності на засоби виробництва і вироблений продукт, а головна фірма здійснює над іншими учасниками об'єднання фінансовий контроль.
Конгломерат — це велетенський промисловий комплекс, в якому під єдиним фінансовим контролем зосереджені компанії, що діють у різних, технологічно не пов'язаних між собою галузях. Як правило, конгломерати належать одній фірмі і випускають на одній або більше стадіях виробництва різнорідні неконкурентні товари або оперують на сегментах ринку, які не
перетинаються. Підприємства при цьому мають широку автономію економічної діяльності; управління ними централізоване.
Консорціум створюється на основі тимчасових угод між кількома банками і виробничими корпораціями для проведення спільних великомасштабних фінансових операцій чи здійснення виробничих проектів (розміщення великих займів, будівництва морських каналів, портів, трубопроводів тощо). Після закінчення спільних робіт, консорціум розпадається.
Характерною особливістю сучасного ринку є поєднання, переплетення, взаємопроникнення різноманітних організаційних форм монополій, що свідчить про подальший розвиток, поглиблення процесів монополізації сучасної економіки.