Зміст
Вступ........................................................................................................................4
1. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З СТРУКТУРОЮ ПІДПРИЄМСТВА, ПРИЗНАЧЕННЯМ ТА ФУНКЦІЯМИ……………………………….7
1.1 Бурштинська теплова станція (БуТЕС)…………………….4
1.2 Техніко-технологічна характеристика виробництва……… 9
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВАРЮВАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА…...14
3. ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА…..………………………… .16
3.1. Газове зварювання…………………………………………....16
3.2 Зварювання в СО2…………………………………..……………19
3.3 Ручне електродугове зварювання. …………..……………….21
3.4 Інструменти та захисні пристосування варювальника…...…25
3.5 Електроди для ручного електродугового зварювання….......26
4. ЗВАРЮВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ……..…………………………..29
4.1 Зварювальний випрямляч типу ВДМ 1200…...…….…….... 29
4.2. Зварювальний багато постовий випрямляч ВДМ-25-1202...30
4.3 Баластний реостат РБ-300 У2…………………………..…….32
4.4 Баластний реостат РБС-303М У2………………………..…...33
5. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕХНІЧНОЮ ДОКУМЕНТАЦІЄЮ ЗВАРЮВАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА……………………………..…46
5.1 Операційна технологічна карта……………………………....46
6. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ЗАХОДАМИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ……………………………………………………..51
6.1 Безпека праці при дуговому зварюванні …………………..51
6.2 Вимоги безпеки праці при зварюванні та різанні ………....53
6.3 Вимоги безпеки при дефектоскопії зварних з’єднань …….55
6.4 Надання першої допомоги при нещасних випадках ……....56
7.ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ…………………………….....58
7.1 Заміна калачів у великих і малих вихідних пакетах……….58
Висновки
Перелік посилань на джерела
Вступ
При ручному дуговому зварюванні покритими металевими електродами, зварювальна дуга горить із електрода на виріб, оплавляючи крайки виробу, що зварюються, і розплавляючи метал електродного стержня та покриття електрода .Кристалізація основного металу і металу електродного стержня утворить зварний шов.
Електрод складається з електродного стержня й електродного покриття .Електродний стержень - зварювальний дріт; електродне покриття - багатокомпонентна суміш металів і їхніх оксидів. По функціональних ознаках компонента електродного покриття розділяють:
Газоутворюючі:
захисний газ;
іонізуючий газ;
Шлакоутворюючі:
для фізичної ізоляції розплавленого металу від активних газів атмосферного повітря;
розкислювачі;
елементи, що рафінують;
легуючі елементи;
Сполучні;
Пластифікатори.
Перед запалюванням дуги варто встановити необхідну силу зварювального струму, що залежить від марки електрода, типу зварного з'єднання, положення шва в просторі й ін.
Запалювання здійснюється двома способами. При першому способі електрод підводять перпендикулярно до місця початку зварювання та після порівняно легкого дотику до виробу відводять вгору на відстань 25 мм. Другий спосіб нагадує процес, запалювання сірника. При обриві дуги повторне запалювання її здійснюється поперед кратера на основному металі з поверненням до наплавленого металу для висновку на поверхню забруднень, що скопилися в кратері. Після цього зварювання ведуть у потрібному напрямку.
Застосування того або іншого способу запалювання дуги залежить від умов зварювання й від навички зварника.
Положення електрода залежить від положення шва в просторі. Розрізняють наступні положення швів: нижнє, вертикальній і горизонтальне на вертикальній площині, стельове. Зварювання вертикальних швів можна виконувати зверху долілиць і знизу нагору.
При зварюванні в нижнім положенні електрод має нахил від вертикалі убік напрямку зварювання. Переміщення електрода при зварюванні може здійснюватися способами "до себе" і "від себе".
При відсутності поперечних коливальних рухів кінця електрода ширина валика дорівнює (0,8 - 1,5) d електрода. Такі шви (або валики) називають вузькими, або нитковими. Їх застосовують при зварюванні тонкого металу й при накладенні першого шару в багатошаровому шві.
Одержання середніх швів (або валиків), ширина яких звичайно не більше (2 - 4) d електроди, можливо за рахунок коливальних рухів кінця електрода.
Залежно від довжини розрізняють короткі (250 300 мм), середні (350 1000 мм) і довгі (більше 1000 мм) шви.
Залежно від розмірів перетину шви виконують однопрохідними або одношаровими, багатопрохідним або багатошаровими. Однопрохідне зварювання продуктивне й економічна, але метал шва недостатньо пластичний внаслідок грубої стовпчастої структури металу шва й збільшеної зони перегріву. У випадку багатошарового зварювання кожний нижче розташований валик проходить термічну обробку при накладенні наступного валика, що дозволяє одержати здрібнену структуру металу шва й відповідно підвищені механічні властивості шва й зварювального з'єднання.
Розташування шарів при багатошаровому зварюванні буває трьох видів накладення; послідовне кожного шару по всій довжині шва, "каскадним" способом і способом "гірки". Обоє останніх способу застосовують при зварюванні металу значної товщини (більше 20 25 мм). При виконанні багатошарових швів особлива увага варто приділяти якісному виконанню першого шару в корені шва. Провар кореня шва визначає міцність усього багатошарового шва.
Силу зварювального струму вибирають залежно від марки й діаметра електрода, при цьому враховують положення шва в просторі, вид з'єднання, товщину й хімічний склад металу, що зварюється, а також температуру навколишнього середовища. При обліку всіх зазначених факторів необхідно прагнути працювати на максимально можливій силі струму.
Переваги способу:
Простота встаткування;
Можливість зварювання у всіх просторових положеннях;
Можливість зварювання у важкодоступних місцях;
Швидкий, за часом перехід від одного виду матеріалу до іншого;
Більша номенклатура металів, що зварюються.
Недоліки способу:
Більші матеріальні й тимчасові витрати на підготовку зварника;
Якість звареного з'єднання і його властивості багато в чому визначаються суб'єктивним фактором;
Низька продуктивність (пропорційна зварювальному струму, збільшення зварювального струму приводить до руйнування електродного покриття);
Шкідливі й тяжкі умови праці.
1. Ознайомлення з структурою підприємтсва, призначенням та функціями
1.1 Бурштинська теплова станція (БуТес)
Бурштинська теплова станція (БуТЕС), до 1996 р. - Бурштинська державна районна електростанція (БДРЕС), відповідно до Указу Президента України за № 282/95 від 04.04.1995 р. Бурштинська ДРЕС на правах відокремленого структурного підрозділу входить до складу енергогенеруючої компанії ДАЕК „Західенерго" (з квітня 2000 р. -ВАТ „Західенерго").
Бурштинська ТЕС виробляє електричну і теплову енергію, виконує ремонти, налагоджування та обслуговування обладнання, роботи по капітальному будівництву, реконструкції та ремонти об'єктів, будівель і споруд, одне з найбільших в Івано-Франківській області підприємств, на частку якого припадає 24% промислового виробництва.
БТЕС розташована поблизу м. Бурштин Івано-Франківської області, на річці Гнила Липа, на площі у 25 га. її водоймище, місткістю 50 млн. м3 займає понад 1260 га. Максимальна глибина -8 м, середня - 3-3,5 м.
Електростанцію споруджено у 1962 - 1969 рр. із збірного залізобетону за методом потокового будівництва.
У машзалі довжиною 500 м розмістились 12 енергоблоків.
28 квітня 1965 р. дав промисловий струм перший турбогенератор потужністю 200 МВт, а 30 грудня 1969 р. став до ладу дванадцятий енергоблок, і Бурштинська ДРЕС вийшла на проектну потужність - 2 400 МВт.
З 31 січня 1991р.перемарковано потужність на 2 300 МВт( 4x185; 8x195 МВт). Фактична потужність на 2004р. становить не більше 2000 МВт, втрачена потужність - 300 МВт - наслідок тривалої (33 - 38 років) експлуатації енергоблоків з напрацюванням кожним з них подвійного розрахункового технічного ресурсу (по 210 -240 тис. год) і кількістю пусків від 600 до 1000 без достатнього рівня ремонтного обслуговування через відомі фінансово - економічні проблеми.
Вироблена електроенергія розподіляється 10-ма лініями електропередач високої напруги 220, 330,400 кВ, які з'єднують станцію із споживачами та іншими енергосистемами.
Димові труби (перша - висотою 180 м, друга та третя - 250 м) вперше у світовій практиці побудовано з протитисненням між залізобетонною оболонкою та цегельним газовідвідним стволом, що уможливило збільшити термін їх експлуатації та зменшити вартість.
Основне технологічне паливо - проектне кам'яне вугілля Львівсько-Волинського басейну, використовується донецьке та сілезьке вугілля, допоміжним (як підсвітка) є природний газ та мазут.
З 1 липня 2002 р. БТЕС забезпечуючи енергопостачання 3-ох областей західної України, а також експорт в Польщу, Слова чинну, Угорщину та Румунію.
„Острів Бурштинської ТЕС" охоплює територію 3-х областей західної України загальною площею 27 тис. км2 і населенням до 3-х млн. осіб. Генерація Бурштинської ТЕС для енергозабезпечення цієї території становить від 650 (влітку) до 750 МВт (взимку) потужністю нетто.
В паралельній роботі з ОЕС країн Західної і Центральної Європи (ІДСТЕ) „острів" зв'язаний з 5-ма основними лініями електропередач (ЛЕП).
Бурштинська ТЕС експортує в країни UCTE в літній час 350 МВт, взимку - до 500 МВт потужності нетто. Максимальна генерація БТЕС в зимовий період становить до 1400 МВт брутто (1260 нетто) з розподілом між споживачами на території України та експортними поставками електроенергії 60% - 40%. Перспективою є нарощування експортних поставок з 500 МВт до 700 МВт нетто з розподілом потужності 50% -50%.
Для забезпечення довготривалої роботи „Бурштинського острова" у складі Європейської енергетичної мережі з нарощуванням експортних можливостей завданням Бурштинської ТЕС є подальша реабілітація потужностей енергоблоків, проведення мало- і великомасштабних реконструкцій. Все це вимагає значних матеріальних коштів.
Запорукою окупності таких коштів є робота Бурштинської ТЕС на експорт з можливостями збільшення експортної потужності з 450 МВт до 700 - 1000 МВт.