Карта деградації грунтів

 

* - землі поза територією області затемнені

- дуже слабка (до 1)

- слабка (від 1 до 20)

- помірна (від 20 до 40)

- сильна (від 40 до 60)

- дуже сильна (більше 60)

- інтенсивне спрацювання торфових земель та розвиток вітрової ерозії

- вторинне заболочування

- радіоактивне забруднення земель

- межі природно-сільськогосподарських зон

- межі природно-сільськогосподарських провінцій

Наявність порушених, відпрацьованих земель та їх рекультивація, тис.га.

Землі	Рік
	2002	2003	2004
Порушені	3,0	3,0	3,0
Відпрацьовані	1,6	1,6	1,5
Рекультивовані	0,0029-	-0,006	-

2. Розподіл земельних ресурсів м Києва.

За даними обліку земельного фонду загальна площа м. Києва станом на 01.01.2003 р. становить 83,6 тис. га. Забудовані землі міста становлять 34,1 га або 40,8%, із них під житловою та громадською забудовою знаходиться 11,3 тис. га або 13,5%. Значна кількість земель зайнята промисловими об'єктами — 5,6 тис. га, об'єктами транспорту та зв'язку — 2,2 тис. га, оборони та ін.

Аналіз структури земельного фонду міста показує, що провідне місце у ньому належить лісовим насадженням, які займають площу 36,1 тис. га або 43,2% від загальної площі міста. Крім цього у м. Києві є землі, зайняті зеленими насадженнями загального користування, яких нараховується 6,86 тис. га, які використовуються у переважній більшості у природоохоронних, рекреаційних, оздоровчих та культурно-історичних цілях.

Особливістю земель м. Києва є їх територіальна диференціація: поряд із щільно забудованими насамперед старими районами, розташовані незабудовані, головним чином периферійні території, які вкриті рослинністю лісових або лучних формацій. Ці землі, які репрезентують до 50% приселітебної території, мають виключне середоутворююче екологічне значення і потребують охорони та збереження.

За функціональним використанням територія м. Києва розділяється на такі зони:

- селітебну (міська і сільська забудова);

- промислову;

- рекреаційну (лісові масиви, парки, сквери, зелені насадження загального користування, об'єкти природоохоронного фонду, водойми.

Кожна з функціональних зон характеризується своїми особливостями, призначенням і впливом на навколишнє середовище. Селітебна або житлова зона призначена для проживання населення і характеризується висотною забудовою в центральній правобережній частині міста, на нових масивах—Оболонь, Виноградар та ін., на Лівобережжі — масиви Троєщина, Харківський, а також приватною забудовою сільського типу, яка розташована переважно на околиці міста по його периметру.

Промислова зона складається з промислових та автотранспортних підприємств. У межах київської міської агломерації вони згруповані в промислові вузли та зони: Подільсько - Оболонський, Шулявка, Нижньолибідській, Дарницький, Тельбінський. Негативний вплив цієї зони на навколишнє природне середовище оцінюється як значний.

Рекреаційна зона представлена умовно природними ландшафтами (ліси, луки, озера, річки), які збереглися в межах міста та його околиць, а також штучними зеленими насадженнями (парками, лісозахистними смугами тощо). Ця зона позитивно впливає на стан навколишнього середовища і є показником екологічного благополуччя міської території.

3. Земельнi ресурси та грунти Львівської області.

Земельний фонд області становить 2183,1 тис.га, станом на 01.01. 2003 року в області нараховується 1270,7 тис. га с/г угідь, що складає 58,2% від загальної площі, а саме 799,6 тис. га складає рілля, багаторічні насадження – 22,8 тис.га, сіножаті 187,8 тис.га, пасовища - 259,7 тис.га.,перелоги- 0,8 тис.га.

Площа земель під населеними пунктами і становить 423,0 га. Об”єктами промисловості, транспорту та оборони зайнято 119,1 га.

Майже 60% загальної площі земель Львівської області припадає на сільськогосподарські угіддя. Останнім часом спостерігається зменшення площ цих угідь, в основному, за рахунок відведення земель для державних і громадських потреб. Землезабезпеченість в област - одна з найнижчих в Україні, що в середньому на одного жителя припадає сільськогосподарських угідь- 0,47 га в тому числі ріллі - 0,30 га..

Має місце забруднення земель солями важких металів в санітарно-захисній зоні Львівськогосміттєзвалища та залишками свинцю грунтів колишньої території ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна".

За останні 7 років зменшилося внесення пестицидів у 4 рази, міндобрив - у 2,8 рази, органічних добрив у - 2,5 рази, площа вапнування грунтів - у 30 разів, що веде до виснаження грунтів.

На сьогодні вкрай необхідним природоохоронним заходом є розробка проектів землеустрою реформованих сільськогосподарських підприємств. При їх складанні обов'язкове проведення робіт з оптимізації складу та співвідношення угідь, яке є основним критерієм екологічної оцінки стану агроландшафтів.

Порушених земель в області налічується 12,9 тис. га. Великі площі порушених земель мають Яворівське та Роздільське ДГХП “Сірка”, ЗУВХК “Уркзахідвугілля” і Львівське “Торфооб`єднання”. Через відсутність коштів і з низки інших причин зазначеними підприємствами шорічно не виконуються роботи з рекультивації. Напружена екологічна ситуація в більшості районів області зумовлена значною мірою недооцінкою, а нерідко і повним ігноруванням ерозійно – деградаційних процесів, зумовлених як законами розвитку природи, так й антропогенною діяльністю, а почасти й споживацьким ставленням до землі. Нинішній стан земельного фонду в області на межі критичного і в поєднанні з посиленням процесів деградації грунтового покрову створює значну загрозу екологічній та продовольчій безпеці.

Площа грунтів, пошкоджених водною ерозією складає близько 169 тис. га., у кризовому стані- біля 92 тис. га., а в катастрофічному- понад 40 тис. га. Найбільш ерозійнонебезпечна ситуація склалася у Перемишлянському районі, де ерозійно – деградовані землі складають понад 50 % від загальної площі сільськогосподарських угідь, у Старосамбірському, Турківському та Мостиському- 40-50 %. В окремих сільських радах і господарствах різних форм власності частина орних земель не задіяна у сільськогосподарське виробництво. Інша частина орних земель переведена в перелоги. На даних землях не ведеться належна боротьба з бур`янами, а також не проводиться їх залуження. Це призводить до забур`янення зазначених земель.

В 2002 році внесено пестицидів на площу 13 тис.га. Зафіксовано, що на меліорованих землях не проводиться належний догляд за осушними системами. Має місце природне заліснення сільськогосподарських угідь. Надзвичайно важливим і одночасно складним питанням є вибір земельних ділянок для розміщення міських полігонів ТПВ. У більшості випадків мають місце необгрунтовані відмови органів місцевого самоврядування стосовно їх розміщення на підпорядкованих територіях. Міські голови, які мали би бути зацікавленими у вирішенні питань про виділення земельних ділянок під сміттєзвалища, необгрутованих відмовних матеріалів для розгляду у судовому порядку не надають. Як результат, впродовж 10-ти років залишається не вирішеним питання вибору нових земельних ділянок під полігони побутових відходів для міст Львова, Дрогобича, Трускавця , Борислава та ін..

Основними землекористувачами є:

- сільськогосподарські підприємства;

- громадяни, яким надано землі у власність і користування; - заклади, установи, організації; - промислові та інші підприємства; - підприємства та організації транспорту, зв"язку; - заклади оборони; - землі природоохоронного, рекреаційного, історико-культурного призначення; - лісогосподарські підприємства; - водогосподарські підприємства.Основними забруднювачами земельних ресурсів є: - районні, міські та селищні управління комунального господарства; - сільськогосподарські підприємства; - фермерські господарства; - лісогосподарські підприємства (лісопереробні, пилорами); - Львіввугілля; - громадяни області. Основними проблемами з охорони земельних ресурсів в області є зменшення поживних речовин в грунтах земель сільськогосподарського призначення, недотримання сівозмін, їх водна ерозія, засмічення і забруднення, непроведення в повних обсягах рекультивації порушених земель.

Напружена екологічна ситуація в більшості районів області зумовлена значною мірою недооцінкою, а нерідко і повним ігноруванням ерозійно – деградаційних процесів, зумовлених як законами розвитку природи, так й антропогенною діяльністю, а почасти й споживацьким ставленням до землі. Нинішній стан земельного фонду в області на межі критичного і в поєднанні з посиленням процесів деградації грунтового покрову створює значну загрозу екологічній та продовольчій безпеці.

Площа грунтів, пошкоджених водною ерозією складає близько 169 тис. га., у кризовому стані- біля 92 тис. га., а в катастрофічному- понад 40 тис. га. Найбільш ерозійнонебезпечна ситуація склалася у Перемишлянському районі, де ерозійно – деградовані землі складають понад 50 % від загальної площі сільськогосподарських угідь, у Старосамбірському, Турківському та Мостиському- 40-50 %

. В окремих сільських радах і господарствах різних форм власності частина орних земель не задіяна у сільськогосподарське виробництво. Інша частина орних земель переведена в перелоги. На даних землях не ведеться належна боротьба з бур`янами, а також не проводиться їх залуження. Це призводить до забур`янення зазначених земель. В 2002 році внесено пестицидів на площу 13 тис.га.

Зафіксовано, що на меліорованих землях не проводиться належний догляд за осушними системами.

Таблиця 2. 3.1. Земельний фонд

Види земель та угідь	Рік
	1999		2000		2001
	разом, тис.га	%до загальної площі території	разом, тис.га	%до загальної площі території	разом, тис.га	%до загальної площі території
Сільськогосподарські угіддя, у тому числі::	1275,6	58,4	1270,6	58,2	1270,7	58,2
- рілля	840,2	38,0	799,7	36,6	799,6	36,6
- перелоги	8,7	0,4	0,9	0,0	0,8	0,0
-багаторічні насадження	22,9	1,04	22,8	1,0	22,8	1,0
- сіножаті і пасовища	403,7	18,5	447,2	20,5	447,5	20, 5
Ліси та інші лісовкриті площі, з них:::	679,6	31,1	683,1	31,3	683, 1	31,3
- вкриті лісовою рослинністю	619,7	28,5	619,6	28,4	620, 9	28,4
- інші лісовкриті площі, у тому числі::
- полезахисні лісові смуги	-	-	-	-	0,1	0,0
- інші захисні лісові насадження	37,2	2,9	37,2	1,7	36,3	1,7
- інші лісові площі	-	-	15,2	0,7	14,7	0,7
- не вкриті лісовою рослинністю	-	-	18,0	0,8	17,3	0,8
- чагарники	28,4	2,2	30,3	1,4	30,2	1,4
Забудовані землі	108,7	5,0	108,6	5,0	109,0	5,0
Відкриті заболочені землі	8,2	0,4	9,4	0,4	9,5	0,4
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, у тому числі::	39,2	1,8	39,4	1,8	38,9	1,8
- піски	0,6	0,05	0,6	0,0	0,4	0,0
- яри	2,3	0,1	2,3	0,1	2,3	0,1
- землі, зайняті зсувами, щебенем , галькою, голими скелями	5,1	0,4	36,5	1,7	36,2	1,7
Разом земель (суходіл)	2140,7	99,0	2140,6	98,1	2140,5	98,0
Води (території, що покриті поверхневими водами)	42,4	1,9	42,5	1,9	42,6	2,0
Разом (територія)	2183,1		2183,1		2183,1

У обласному управління земельних ресурсів дані формуються за формою 6-зем , яка не передбачає розбивку, яка вами вимагається до таблиць 2.3.2., 2.3.3. При формуванні табличних даних за вашим зразком, отримані дані будуть недостовірними. Дані до таблиці 2.3.4. обласним управлінням земельних ресурсів не формуються вже на протязі 5 років

Таблиця 2.3.6. Наявність порушених, відпрацьованих земель та їх рекультивація , тис. га

Землі	Рік
	2000	2001	2002
Порушені	13,1	13,0	12,86
Відпрацьовані	1,8	1,9	4,26
Рекультивовані	0,15	0,45	0,12

 

Таблиця 2.3.5. Наявність деградованих і малопродуктивних земель та їх консервація у 2002 р.

 

Види земель	Разом на початок року, тис.га	Проведено консервацію, тис.га	Потребують консервації, тис.га
Деградовані землі	10400	1999	8401
Малопродуктивні землі	23472	-	23472

Таблиця 2.3.7.Відведення земель для несільськогосподарських потреб , га 

		Погоджено	відведення земель
Рік	в постійне користування	в тимчасове користування	у приватну власність	разом

	разом	в т.ч с.-г. угідь	з них ріллі	разом	в т.ч с.-г. угідь	з них ріллі	разом	в т.ч. с.-г. угідь	з нихріллі	разом	в т.ч. с.-г. угідь	з нихріллі
2000	63,5643	43, 2402		19, 421	1, 18		82, 985	44, 4202		63,5643	43, 2402
2001	25, 3195	5, 071	0, 56	32, 1665	12, 6258	4, 4	57, 486	17, 6968	4, 96	25, 3195	5, 071	0, 56
2002	53, 5374	2, 6028	2, 3328	108, 7159	30, 0627	3, 9939	162, 25	32, 6655	6, 3267	53, 5374	2, 6028	2, 3328

 

 

Таблиця 2.3.8. Види відводів земель для державних та громадських потреб

 

		Рік
	2000	2001	2002

Види відводів	разом	у т. ч.с.-г.угідь	з нихріллі	разом	у т. ч.с.-г.угідь	з нихріллі	разом	у т. ч.с.-г.угідь	з нихріллі
Під будівництво та розширення підприємств промисловості та транспорту	56,5	6,1	2,8	43,5	8,4	14	93,2	8,7	3,8
Під будівництво гідротехнічних споруд	-	-	-	-	-	-	4,0	4,0	-
Лісогосподарським підприємствам	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Для розширення та будівництва міст	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Підприємствам, організаціям, установам природоохоронного, оздоровчого призначення,в тому числі:	31,4	0,5	-	-	-	-	0,2	-	-
- під курорти	-	-	-	-	-	-	-	-	-
- під заповідники	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Для інших потреб	-	-	-	-	-	-	64,8	19,9	2,5
Разом	87,9	6,6	2,8	43,5	8,4	14	162,2	32,6	6,3