Навчальна програма дисципліни Змістовний модуль 1. Теорія держави: походження, соціальна сутність, форма держави

Тема 1. Поняття теорії держави та права. Її предмет, метод і функції

Поняття юридичної науки. Юридична наука в системі суспільних наук. Основні ідеї, концепції розвитку вітчизняної юридичної науки. Роль навчального курсу загальної теорії держави та права у підготовці юриста в умовах утвердження суверенної, правової, демократичної держави Україна.

Предмет загальної теорії держави та права як теоретичної бази сучасного правознавства. Виявлення загальних правових явищ і закономірностей, наукових понять, юридичних термінів. Загальнотеоретична юридична наука і практика. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної науки про державу та право (енциклопедія права, філософія права, загальна теорія держави та права).

Методологія загальної теорії держави та права. Види методів цієї науки і їх зумовленість предметом та завданнями дослідження. Демонополізація методологічних підходів і різноманітність застосованих методів дослідження – неодмінна передумова об’єктивності та всебічності пізнання державно-правових явищ, поступального розвитку юридичної науки, свободи наукової творчості.

Суспільна практика як критерій вірогідності положень і висновків загальної теорії держави та права, її дослідницьких методів.

Система навчального курсу загальної теорії держави та права.

Характеристика головних джерел і методика засвоєння навчального матеріалу.

Значення вивчення загальної теорії держави та права для підготовки правників-міжнародників.

Тема 2. Походження, соціальна сутність і причини виникнення держави

Загальна характеристика первісного суспільства. Три періоди у первісно-суспільному ладі (стадія становлення, стадія зрілості, стадія розпаду первісного суспільства). Економічні та соціальні відносини в первісному суспільстві. Становлення людського суспільства: головні етапи. Поняття суспільства. Основні елементи – ознаки суспільства. Влада та її роль у житті суспільства. Норми поведінки та організація влади у первісному суспільстві. Органи управління на більш пізній стадії розвитку первісного суспільства.

Розпад первісного суспільства, об’єктивна обумовленість змін форм нормативного соціального регулювання. Головні передумови виникнення держави (економічні, політичні, соціальні, ідеологічні, психологічні). Причини утворення національних держав. Теорії походження держави (іригаційна, теологічна, патріархальна, теорія насильства, расова, інцестна (статева), спортивна, патримоніальна, органічна, економічна, класова, психологічна, договірна, міграційна, дифузійна, теорія спеціалізації, космічна).

Типові та особливі форми виникнення держав.

Тема 3. Держава: поняття, ознаки, сутність

Співвідношення держави і суспільства. Роль держави в організації суспільного життя. Координуюча та узгоджуюча роль держави. Держава як гарант соціального миру і злагоди. Держава як політична форма організації громадянського суспільства. Залежність держави від найбільш прогресивної в економічному та культурному відношенні частини суспільства.

Загальне поняття держави та її ознаки. Поняття держави. Ознаки, які відрізняють державну владу від влади первісного суспільства соціально не-однорідного суспільства. Суверенітет держави. Розуміння ознак держави: загальних і специфічних.

Сутність держави: методологічні підходи у процесі аналізу історичної і сучасної сутності держави. Еволюція сутності і соціальне призначення держави. Класова, загально-соціальна, релігійна, національна, расова характеристики сутності держави. Особливості процесів державотворення в сучасних умовах. Національні держави як результат здійснення основного права нації, народу на політичне самовизначення.

Типологія держав. Формаційний і цивілізаційний підходи: їх переваги, недоліки, взаємозв’язок. Персональний (особистий) підхід до типології держави. Основні причини зміни типів держави. Види історичних типів держави.

Функції держави: поняття, види. Функції Української держави. Форми реалізації функцій держави. Основні методи здійснення державних функцій.

Значущість знань про сутність держави.