8

Поняття про соціальну службу

СОЦІАЛЬНА СЛУЖБА

Соціальне обслуговування

Соціальна допомога

Задоволення потреб у соціальних послугах (у нормальному розвитку)

Забезпечення нормального функціонування

Мета

Суб'єкт

Зміст

Засоби

Об’єкт

Державні, недержавні, муніципальні

Соціальні служби:

Відомчі, територіальнІ

Соціальна підтримка; надання соціальних послуг і матеріальної допомоги; здійснення адаптації і реабілітації

Кадрові та організаційні ресурси

Громадяни, які перебувають у складних життєвих обставинах

(не можуть потурбуватися про себе самі, залежать від інших +

порушене функціонування)

Мета: задоволення потреб у соціальних послугах

Субєкт: Соціальні служби – підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання, а також громадяни (що займаються підприємницькою діяльністю по соціальному обслуговуванню населення без утворення юридичної особи), які надають соціальні послуги особам, що перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги (Басов, закон)

Соціальна служба – сукупність державних і недержавних структур та закладів, що надають населенню соціальну допомогу та послуги, що дозволяють подолати складну життєву ситуацію окремої людини або соціально групи (рос словник)

Служба соціальна – сукупність державних і недержавних органів управління, структур і спеціалізованих закладів, які здійснюють соціальну роботу з обслуговування населення, надають соціальну допомогу і послуги з метою подолання або пом’якшення складної ситуації. (Словник)

Соціальна служба – державні, муніципальні та недержавні органи управління, структури та спеціалізовані заклади та підприємства, що здійснюють соціальну діяльність в аспекті соціальної політики держав (рос.словник)

Соціальні служби – спеціально уповноважені державні, громадські, інші соціальні установи, організації та спеціалізовані підрозділи, що здійснюють будь-які види соціальної діяльності, спрямовані на допомогу уразливим верствам населення, з метою подолання або помякшення складної ситуації. Державні с.с.: органи управління, заклади і підприємства соціального обслуговування системи соціального захисту населення, міністерств і відомств, до компетенції яких віднесено функцію соціальної допомоги населення. – 1

Суб'єкти, що надають соціальні послуги - державні та комунальні спеціалізовані підприємства, установи та заклади соціального обслуговування, підпорядковані центральним, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі - державні та комунальні суб'єкти), юридичні особи, створені відповідно до законодавства, які не мають на меті отримання прибутку (далі - недержавні суб'єкти), фізичні особи. (З-н про соц.послуги)

Служби соціальні для молоді – спеціальні заклади, які надають соціальні послуги та соціальну допомогу молоді віком від 15 до 35 років. Держава створює систему ССМ для практичної підтримки соціального становлення та розвитку молоді. До системи ССМ належать соціальні служби для молоді та центри ССМ, уповноважені державою брати участь у реалізації державної молодіжної політики і надавати соціальні послуги та соціальну допомогу молодим громадянам. державний центр ССМ створюється спеціальним уповноваженим центром, органом виконавчої влади; Республіканський, області, київський та Севастопольські міські, районні центри – відповідно до рішень ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій. Міські, районні у містах центри можуть створюватися за рішенням органів місцевого самоврядування. Типове положення про ССМ затверджує Кабінет Міністрів України. В Україні працює понад 730 ССМ. – словник

Центри соціальних служб для молоді – спеціальні заклади, уповноважені державою брати участь у реалізації державної молодіжної політики шляхом здійснення соціальної роботи з дітьми та молоддю

Служби соціальні спеціалізовані – заклади соціальної спрямованості, які існують самостійно і мають права юридичної особи або в системі соціальних служб для молоді. Типи спеціалізованих соціальних служб: телефон довіри, притулок для неповнолітніх, кризовий стаціонар, реабілітаційний центр тощо. Основними функціями спеціалізованих служб є: надання кваліфікованої екстреної, анонімної, безкоштовної допомоги людям, які опинились у складних умовах життєдіяльності; їх соціальна адаптація і ре соціалізація, допомога у самовизначенні. У розвинутих країнах, зокрема у Великобританії, існує близько 730 вузьких спеціалізацій у соціальній роботі і відповідна кількість спеціалізованих центрів, які їх об’єднують за основними напрямами соціальної роботи з різними категоріями клієнтів. - словн

Система соціальних служб охоплює державну, недержавну і муніципальну (місцеву). До державних соціальних служб належать органи управління, заклади і підприємства соціального обслуговування, системи соціального захисту населення, міністерств і відомств до компетенції яких віднесено функцію соціальної допомоги населенню. До недержавних – заклади і підприємства соціального обслуговування, що створюються релігійними та іншими організаціями і приватними особами. До муніципальних - заклади і підприємства соціального обслуговування, які перебувають у віданні органів місцевого самоврядування. (словник)

Соціальні служби можуть бути організовані за відомчим або територіальним принципом. Водночас відомчі заклади є частиною територіальної мережі системи соціального обслуговування, хоча вони не завжди цілком інтегровані в неї. Чимало місцевих організацій мають подвійне підпорядкування. Наприклад, районні відділи праці та соціального захисту населення або центри соціальних служб для молоді є частиною відповідної відомчої структури, послуговуються її нормативами, стандартами, відомчими інструкціями та іншим методичним забезпеченням. Водночас вони підпорядковані районній державній адміністрації. Фінансують їх переважно за рахунок місцевого бюджету, який ухвалюють відповідні місцеві ради. У підпорядкуванні місцевих держадміністрацій перебувають органи опіки і піклування, кімнати тимчасового перебування неповнолітніх, служба у справах неповнолітніх. у т.ч. соціальні притулки для них.

П.Спікер у праці «Соціальна політика: теми та підходи» визначає три основні види моделей соціальних служб:

1. функціональні – за специфікою діяльності: такі, що працюють у сферах охорони здоров’я, житла, соціального забезпечення, соціальної роботи та освіти. Відмінності базуються на розподілі праці

2. Орієнтовані на певну групу клієнтів – послуги надаються лише окремим групам клієнтів – людям похилого віку, дітям чи безробітним. Тому їх компоненти (форми, методи, засоби) мають працювати на конкретного клієнта і в конкретному середовищі

3. Територіального охоплення - служби відповідальні за те, що відбувається у певній місцевості. Основою для створення може бути регіон, район, громада. Площа, що покривається територіальною службою, формує її діяльність двома шляхами: по-перше, певні види діяльності можливі лише за наявності достатньої економічної бази: спеціалізовані функції досить важко організувати на місцевому рівні; по-друге, тип території, на якій функціонує служба впливає на вирішення проблеми централізації чи децентралізації служби, надання їй стаціонарного чи мобільного характеру.

Засоби: кадрові та організаційні ресурси.

Обєкт: людина у складній життєвій ситуацій. Складні життєві обставини - обставини, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв'язку із старістю або станом здоров'я, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім'ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа);

Зв’язок з соціальною політикою, соціальною роботою, соціальним обслуговуванням. Соціальні служби є організаційною формою соціальної роботи (і формою соціального захисту) - саме вони здійснюють практичну соціальну роботу, в них працюють соціальні працівники. Умови функціонування соціальних служб, спрямованість соціального захисту вразливих груп населення визначає соціальна політика. Розвиток інфраструктури соціальних служб забезпечує якісне наповнення соціального обслуговування населення. Сутність соціального обслуговування розкривається через аналіз функціонування різноманітних суб’єктів соціальної роботи. Функції та структура системи соціального обслуговування населення впливають на теорію і практику соціальної роботи через системи соціальних служб, діяльність окремих фахівців. Особливості окремих соціальних служб залежать від їх цільового призначення, сфери функціонування і клієнтів, яким вони надають послуги.

Будь-які правовідносини не можуть виникати без юридичних фактів Правовідносини з приводу надання соціальних послуг виникають за умови настання юридичних фактів – складних життєвих обставин (інвалідність, безпритульність, малозабезпеченість, хвороба, жертва насильства тощо). Встановлення юридичного факту необхідне щоб або правильно визначити настання правовідносин та застосування відповідних саме до цих правовідносин норм права.

Державні і недержавні соціальні служби (заклади, агенції, інституції, організації, установи) утворюють систему соціального обслуговування населення - для підтримки соціально вразливих груп населення. Основою системи соціального обслуговування є соціальні служби.