- •Викладення теоретичних питань навчальної дисципліни (включаючи завдання для самостійної роботи)………………………………………………………………………………..4
- •Розрахунок максимальної кількості балів із врахуванням здачі екзаменів, для напрямів підготовки 6.030509 “Облік і аудит“, 6.030508 “Фінанси і кредит“, 6.030503 “Міжнародна економіка”
- •Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки. Наукова періодизація історії економіки.
- •4) Античний (від с. І тис. До н. Е. До с. V ст.).
- •7) Утвердження індустріального суспільства (від поч. До к. Хіх ст.).
- •8) Період утвердження монополістичного капіталізму (п. Хх ст. – с. Хх ст. ).
- •9) Постіндустріального суспільства (від с. Хх ст.).
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Історико-економічне значення Трипільської культури.
- •Ідеалістична філософія Стародавньої Греції
- •Еллінсько - римська філософія
- •Марк Туллій Цицерон
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя
- •Особливості оподаткування в Україні в добу середньовіччя.
- •Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства
- •3. Мануфактурний період української промисловості.
- •Місце капіталізму в світовій історії, його періодизація та основні риси.
- •Мануфактурний період української промисловості.
- •Тема 3. 2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекта)
- •Податки козацької доби.
- •Зміни у аграрних відносинах в Україні козацько-гетьманської доби.
- •Розвиток сільського господарства у хvі-хvііі ст.
- •Розділ IV (зм 4). Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvііі ст. - перша половина хіх ст.)
- •Тема 4.1. Особливості промислового перевороту у провідних
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина хvііі ст. - першій половині хіх ст. Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Тема 5.1. Становлення та розвиток монополістичного капіталізму
- •Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини першої світової війни.
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.) Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Тема 6. 1. Господарство України у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •Господарство України в 1914 - 1920 рр.
- •Економіка західноукраїнських земель. Колоніальний характер галузевої структури західноукраїнської промисловості.
- •Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період
- •Особливості кризи в Німеччині, Англії, Франції.
- •Причини Другої світової війни.
- •Проект “Східного пакту”
- •Розділ vііі (зм 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх )
- •Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині хх ст. Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекту)
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст. Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Тема 9.1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи
- •Розвиток народного господарства в 1946-1970 рр. Причини сповільнення економічного розвитку України в 60-80-х рр.
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Україні
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Конституційні засади економічних відносин.
- •Ключові слова і терміни
- •Питання для самоперевірки
- •Тести для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
Тема 3. 2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекта)
Податки козацької доби.
2. Зміни у аграрних відносинах в Україні козацько-гетьманської доби.
3. Розвиток сільського господарства у ХVІ-ХVІІІ ст.
Податки козацької доби.
У кінці XVІ ст. за часів Великого князівства Литовського на півдні України формується Запорозька Січ як самоврядна система, феодальна республіка. Січ мала власну казну (скарб) та відповідну своєрідну систему оподаткування, що склалася під впливом автохтонних традиційних та маржинальних зовнішніх литово-польських чинників. Скарбниця відігравала роль спочатку касового центру низового коша, а пізніше, за часів Б. Хмельницького – державної казни. За приймання доходів відповідала скарбова старшина: два шафари, два підшафари, кантаржей та штат канцеляристів. Головними доходами прибутків Війська Запорозького низового, крім природного багатства чорноземного краю, були доходи від мисливських та рибальських угідь, військова здобич, зовнішня торгівля, продаж вина, плата за перевезення через річки (мостове), допомоги та плата за послуги від польського короля та російського царя, судові штрафи, орендна плата за крамниці та вантажні човни (дуби). Одним із найважливіших джерел Війська Запорозького була різноманітна торгівля. Усі торговці, купці та промисловики, що вивозили й привозили товари у Січ, торгували по слободах, селах, зимівниках, вносили платню до військової скарбниці або військовій старшині: від куфи борошна чи продуктів – карбованець, від риби, впійманої у Бузі, – три перші десятки ”паколі” на полковника, писаря й осавула та чотири інші десятки – на січову старшину або, відповідно, грошима. На всіх запорозьких базарах військові кантарже збирали у військову скарбницю мито з купців, стежили за точністю мір та ваги, призначали ціну на привезений товар.
Наслідком визвольної війни 1648–1654 рр. під проводом Б. Хмельницького став ряд соціально-економічних реформ, спрямованих на будівництво та зміцнення держави – Війська Запорозького. Прибутки від колишніх королівських та інших звільнених великих земельних маєтків почали надходити до козацької військової скарбниці, якою спочатку завідував сам гетьман, а потім окремий чин – генеральний підскарбій. За підрахунками І. Крип’якевича, річні доходи української держави становили щонайменше триста тисяч, а витрати – два мільйони польських золотих. Було впроваджено три основних державних податки: – подимне (т. з. побори), стація – на утримання війська та оренда – з промисловців та купців. Так як вся козацька громада являла собою суцільну військову організацію, податки сплачували в основному селяни й міщани. Лише один податок – військовий оклад – сплачувався однією з категорій козаків, яких називали “гніздюками”, або “сиднями”. Це були одружені козаки, які платили за сім’ю. Військовий оклад як форму подушного податку, сплачували всі селяни та посполиті – 80 коп. з тяглових, 30 – з піших, 70 – з найманих робітників. У XVІІІ ст. ставка цього податку зросла для селян до 1 карбованця 50 копійок.
Значну питому вагу у доходах бюджету козацької держави становили різні мита. Вони поділялися на привізні – індикти та вивізні – евекти. Також справлялося мито за транзитний перевіз товарів через запорозькі землі та річкові перевози, особливо зважаючи на те, що одним з основних позаземлеробських занять українських козаків і державних селян був торговельно-візницький промисел – чумацтво. З України до Криму, наприклад, везли горілку, олію, полотно, хутро, залізо тощо. Мито в основному стягували у грошовій формі, однак з – горілки справлялося натурою.
Господарська десятина та медове справлялося з хуторів, млинів, промислів, пасік. З хуторів та млинів бралася десятина натурою, а з промислів та пасік – грішми.
Серед інших податків необхідно виділити торгове – різновид акцизного податку, який стягувався з крамарів. Він становив в основному 10 відсотків від вартості товарів.
Куфовий збір (куфа – бочка горілки чи вина) – у розмірі 1 кварти (один літр) горілки, відра вина та 1 карбованця грішми.
Шинкарі сплачували фіксовані податки – по 2 карбованці 50 копійок за рік на звичайний шинок без льоху та 4 карбованці 50 копійок за рік на шинок з льохом. Ці податки були досить значними, адже четвертина (155 кг) пшениці коштувала 30 копійок.
Руга та раковщина – податки, що призначалися на утримання православної церкви та духовенства.
Основними законодавчими актами козацької доби були грамоти та гетьманські універсали. Фіскальні служби не були розвиненими і швидше нагадували інтендантство. Розміри та порядок сплати податків пропонувалися шафарем і старшиною та ухвалювалися козацькою радою, про що видавалися грамоти. Гетьманські універсали фактично передбачали формування казни всієї України як гетьманської держави з визначеною територією, населеними пунктами, різностановим населенням, а не лише скарбниці Запорозької Січі як переважно військової організації.