[До змісту] [Попереднє] [Наступне] рекомендації щодо оформлення курсової роботи

Враховуючи забезпеченість студентів університету комп’ютерною технікою, дана наукова розробка повинна бути оформлена комп’ю­терним набором на аркушах формату А4 (210×297 мм) у текстовому редакторі Microsoft Word Windows 6,0-7,0 нежирним шрифтом Times New Roman Cyr через півтора інтервали 14 шрифтом, з дотриманням таких розмірів поля: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм. Не допускається виділення поля рамками, вензелями, тощо

Виконана курсова робота підшивається в папку в такій послі­довності:

• титульний аркуш;

• план курсової роботи, затверджений науковим керівником;

• зміст;

• текст роботи;

• список використаної літератури;

• додатки.

Зміст курсової роботи має бути послідовно, грамотно викладеним і носити характер завершеного економічного дослідження, що харак­теризує ступінь професійної підготовки студентів.

Курсова робота повинна бути оформлена як науково-дослідна робота відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 3008-95.

Текст курсової роботи має бути розділений на абзаци, кожен з яких складається із декількох речень, об’єднаних за змістом і які мають завершену думку.

Викладати матеріал слід від першої особи у множині: «на нашу думку», «ми вважаємо» тощо.

Нумерація сторінок курсової роботи повинна бути наскрізною, включаючи список використаної літератури та додатки. Вона відображається в змісті роботи, який наводиться на другій сторінці. Першою сторінкою вважається титульний аркуш курсової роботи, однак номер сторінки на ньому не ставиться. На інших сторінках номер проставляється арабськими цифрами в верхньому правому куті.

Таблиці в курсовій роботі, розміщуються у тексті, де про неї згадується вперше або на наступній сторінці і нумеруються араб­ськими цифрами та обов’язково містять назву. Для курсової роботи характерна наскрізна нумерація таблиць, проте допускається і їх подвійна нумерація, де перша цифра відповідає номеру питання, а друга – порядковому номеру таблиці в даному питанні. Громіздкі таблиці виносяться в додатки і мають нумерацію, відповідну до вимог з нумерації додатків.

Назва таблиці повинна відображати її зміст і містити інформацію про час і місце економічних подій, про які йде мова в таблиці.

Якщо таблицю ділять на частини і переносять на іншу сторінку, то вводиться нумерація граф таблиці, в якій графи, що містять загальну інформацію про назву показників, їх одиниці виміру та іншу до­відкову інформацію позначаються прописними літерами (А, Б, …), а графи, що містять конкретну інформацію – арабськими цифрами. На наступній сторінці вказується не назва таблиці, а «продовження таблиці ____», а замість назв граф наводиться їх нумерація. Назви заголовків граф розпочинають з великої літери, а назви підзаголовків в комбінаційних таблицях – з малої літери (як продовження речення). У таблиці обов’язково повинні бути вказані одиниці виміру. Якщо вони однакові для всіх показників, то одиниця виміру вказується між назвою і самою таблицею над її правим кутом або після назви в круглих дужках. Різні одиниці виміру вказуються у заголовках рядків або граф.

Числа в таблиці розміщують таким чином, щоб класи чисел по всій графі знаходились суворо один під одним. Точність розрахунків в одній графі повинна мати однакове число десяткових знаків.

У таблиці не допускається наявності пустих клітинок, тому, заповнюючи таблицю використовують такі умовні позначки:

… – дані відсутні;

– – явище не мало місця;

х – показник не має сенсу;

0,0 – явище мало місце, але дані про його рівень менші прийнятої у таблиці точності.

Таблиця вважається завершеною при наявності в ній підсумків. Підсумки окремих груп сукупності позначають словом «Разом», сукупності в цілому – «Всього».

Рисунки, схеми, графіки, діаграми, як і таблиці, розміщуються після згадування про них у тексті. Вимоги до нумерації і назви рисунків такі ж, що висуваються і до таблиць. Назва розміщується під рисунком. Виділення окремих сегментів або ліній на графіку здійс­нюється різною штриховою, різними типами зображень ліній, але одним кольором, тим, що і основний текст.

Формули, які використовувались для розрахунків показників, нумеруються, і номер формули позначаться в круглих дужках з правої сторони аркуша на рівні останнього рядка формули. Пояснення символів формули наводиться під нею після слова «де» без двокрапки, в тій послідовності, що і в формулі. Символи, що використовуються у формулах, мають бути єдиними для одних і тих самих показників по всій роботі і позначатись однаковими літерами.

Додатки розміщують як продовження роботи, у тому ж порядку, в якому згадуються по тексту роботи. Кожен додаток має розпочи­натись з нової сторінки і мати заголовок. Над їх заголовками посередині сторінки малими літерами з першої прописної друкують слово «Додаток ___», позначаючи додатки послідовно великими прописними літерами українського алфавіту за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

У курсовій роботі посилання на використані джерела дають у квадратних дужках зразу після їх наведення. Вказується порядковий номер джерела за списком використаної літератури і сторінка, наприклад [8, с. 12]. Посилання на таблиці, рисунки, додатки дають у круглих дужках з малої літери.

Список літератури повинен бути оформлений відповідно до правил бібліографічного опису, викладених у ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Спочатку наводяться Закони України, потім Укази Президента України, Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, документи і матеріали міністерств і відомств України (в хронологічній послідовності). Після цього наводяться публікації (монографії, статті, підручники, навчальні посібники та ін.) українською та російською мовами в алфавітному порядку, потім публікації іншими мовами.