Класифікація джерел формування господарських засобів підприємства

Джерела формування господарських засобів (активів) підприємства поділяються на дві групи:

• джерела власних засобів;

• джерела залучених (позикових) засобів.

І. До джерел власних засобів належать: власний капітал, забезпечення зобов'язань, нерозподілений прибуток, цільове фінансування і цільові надходження.

1. До власного капіталу належать: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток.

Статутний капітал (рах.40) – початкова сума капіталу підприємства, яка утворюється за рахунок сукупності внесків (у грошовому вимірнику) власників або учасників у майно підприємства для забезпечення його діяльності, передбаченої установчими документами (статутом).

У підприємствах державної форм власності статутний ^;капітал утворюється за рахунок частини виділеного державного національного майна (у вигляді необоротних і оборотних активів) для забезпечення статутної діяльності.

Статутний капітал акціонерного товариства утворюється за рахунок реалізації акцій власної емісії і має дорівнювати сумі, зареєстрованій в установчих документах.

Пайовий капітал (рах. 41) – утворюється за рахунок пайових внесків членів спілок та інших підприємств (колективного сільськогосподарського підприємства, споживчого товариства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки тощо), що передбачені установчими документами, для здійснення господарсько-фінансової діяльності.

Додатковий капітал (рах. 42) – утворюється за рахунок дооцінки необоротних активів, вартості безоплатно одержаних від інших юридичних і фізичних осіб активів, продажу акцій за цінами, що перевищує їх номінальну вартість (емісійний дохід).

Резервний капітал (рах. 43 ) – створюється за рахунок прибутку звітного періоду для усунення можливих в майбутньому тимчасових фінансових затруднень і забезпечення нормальної роботи підприємства.

Нерозподілений прибуток (рах.441) – різниця між доходами від різних видів діяльності та витратами понесеними підприємством для здійснення цих видів діяльності. Після вирахування з неї суми податків і платежів до бюджету визначається сума чистого прибутку, що може бути використана для збільшення обсягів діяльності, розподілу між власниками і т.д.

Непокриті збитки (рах.442) – перевищення суми витрат на здійснення діяльності над сумою доходів від їх ведення.

В бухгалтерському балансі сума збитків відображається зі знаком «–» та при підрахунку суми власного капіталу віднімається, їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу.

Вилучений капітал (рах.45) – сума вилученого капіталу, який має бути повернутий у разі викупу власних акцій у акціонерів з метою їх перепродажу або анулювання, а також у разі зменшення номінальної вартості акцій.

Неоплачений капітал (рах.46) – заборгованість засновників (учасників) за внесками до статутного капіталу підприємства, а також номінальна вартість розміщених неоплачених акцій або заявлена частина основного (акціонерного) капіталу, якої ще не внесли акціонери.

Забезпечення майбутніх витрат і платежів (рах.47) – сума коштів, яку за рішенням підприємства резервують для забезпечення майбутніх витрат і платежів і включають їх до витрат поточного періоду (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів).

Наприклад створення резерву під забезпечення гарантійних витрат на ремонт техніки на гарантії.

Цільове фінансування (рах. 48) – сума коштів виділених з місцевого або державного бюджету, які при використанні за призначенням не підлягають поверненню до відповідних бюджетів.

Кошти, отримані від не бюджетних установ або приватних осіб за певним призначенням, називають цільовим надходженням.

Приклад: гуманітарна допомога, субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб тощо.

2. Доходи майбутніх періодів (рах. 69) — джерело коштів, одержаних підприємством в поточному або попередніх звітних періодах, але належать до доходів наступних звітних періодів. Вони піддягають розподілу та зарахуванню до доходів того звітного періоду, до якого належать(одержана в рахунок майбутніх періодів орендна плата від орендарів тощо).

ІІ. До джерел залучених (позикових) коштів належать зобов'язання по розрахунках, які виникають у підприємства в процесі господарської діяльності і є тимчасовим джерелом утворення певної частини ресурсів (активів) підприємства.

Під зобов'язаннями розуміють заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Підприємства, організації та особи, перед якими дане підприємство має заборгованість по розрахунках, називаються кредиторами, а сама заборгованість — кредиторською.