§ 3. Припинення договору позички.

Правовідношення, що породжується договором позички, може бути припинене як на загальних підставах припинення зобов’язань (глава 50 ЦК), так і через спеціальні правоприпиняючі юридичні факти, що закріплені в ст. ст. 834—835 ЦК:

Договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій річ було передано в користування, якщо інше не встановлено договором (ст. 835 ЦК).

Безоплатні договори, до яких відноситься і позичка, є виключенням із загального правила про оплатність договірних відносин. Їх існування в значній мірі обумовлене особливими особовими взаєминами контрагентів, що відкладає свій відбиток на виникнення і розвиток зобов'язання. Надзвичайно часто договор позички є результатом прояву дружньої прихильності позичкодавця до користувача або способом здійснення благодійної діяльності першого з них. Тому вищевідзначена норма пояснюється тим, що для позичкодавця однією з найважливіших обставин, що визначили ухвалення рішення про передачу своєї власності в безоплатне користування, була особа майбутнього користувача. Подібне відношення автоматично не розповсюджується на правонаступників користувача—фізичної особи, із смертю якого договір позички припиняється. Проте виключення з даного правила можуть бути передбачені позичкодавцем в договорі.

Користувач має право повернути річ, передану йому у користування, в будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов’язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніш як за сім днів до повернення речі.

Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо:

1) у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;

2) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;

3) річ самочинно передана у користування іншій особі;

4) в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена.

Дії, вказані вище у пунктах 2 — 4, є порушенням користувачем позичкового зобов’язання, тому при розірванні договору позичкодавець може вимагати відшкодування завданих збитків.

Особа, яка стала власником речі, переданої у користування, має право вимагати розірвання договору, який укладено без визначення строку. Про розірвання договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте поняття договору позички.

2. Сформулюйте юридичну характеристику договору позички.

3. Чим договір позички відрізняється від інших договорів (наприклад, від договору найму (оренди), договору позики тощо)?

4. Особливості суб’єктного складу договору позички.

5. Назвіть характерні ознаки предмету договору позички.

6. У якій формі слід укладати договір позички?

7. Особливості змісту правовідношення, що породжується договором позички.

8. Підстави припинення правовідношення, що породжується договором позички.

Глава 43. Договір підряду